[sticky entry] Закріплений: Make Galicia great again

25 Feb 2017 10:22 pm
borys_javir: (обернув ся)

borys_javir: (Default)
Перун - один з різновидів небесного вогню, що втілюється у блискавці. Його особливість у тому, що він як вогонь, завжди йде в парі з водою. Блискавка і грім виникають у хмарах, водяній парі, і часто супроводжуються дощем. Можливо, саме тому в релігійних уявленнях індоевропейських народів Громовержець, Громівник і водночас Дощівник (Перун, Перкунас, Тор) займає ключове шановане місце, адже у ньому поєднуються світотворчі начала - вода та вогонь. 



Святкування проходили в одному з парків Тернополя, в дуброві. Під час урочистостей було віддано шану Предкам та воїнам, що полягли за краще майбутнє своїх нащадків - так званий "Перуновий полк". 
 
На головах присутні мали вінки із дубового листя - накриття на голову, вінок чи корона здавна означають особливий статус особи, хоч і тимчасовий, а дуб символізує силу та міць, що випливає із його лікувальних властивостей та фізичних особливостей самої деревини. 
 
Традиційно розпалюється вогонь, навколо якого збираються люди. Також вогнем запалюються символічні ворота - "стріли Перуна", символи блискавок, що влучають в Землю. Це відносить нас до прадавнього міту, за яким Бог неба вогненним змієм-блискавкою спускається з дощами до Богині Землі, аби її запліднити. Пройти між вогнями - не просто очиститися, а й набратися сили, яка народжується від поєднання гарячого та холодного начал. 
 
Основною стравою братчини є свинина. Саме кабан, свиня пов'язуються із Громовиком у індоевропейських народів. Можливо, це пов'язано із одомашненням свиней в час формування образу Громового бога. Окрім того традиційно вживаються різноманітні овочі, різні види хліба, солодощі, а також ритуальний неалкогольний напій на травах. 
 
Сучасні неоязичники на святкування вдягають або тематичний одяг, або вишиванки, що не просто красиво виглядає, а й підкреслює етнічність, традиційність та зв'язок з предками. 
borys_javir: (Default)
Передранкова астрономічна краса: Венера, Місяць та Альдебаран близько один до одного на нічному небі. 
Венера ліворуч, Альдебаран праворуч від Місяця. 




 
Венера - друга планета Сонячної системи. За розмірами майже така, як Земля. За яскравістю є третім об'єктом на небі (після Сонця та Місяця). Її здавна називають світанковою зорею, уособленням Зоряниці, Утрені, Ушас, Астарти, Еостри - одного із втілень Богині. Внаслідок помітності стала персоніфікованим персонажем мітів та леґенд. 
 
Місяць - найбільший природний супутник Землі, другий за яскравістю об'єкт на небі. Внаслідок фізичної сили має неймовірний вплив на життя на планеті, який відзначено у мітах та леґендах про світобудову. В найдавніших слов'янських колядках виступає Господарем поряд із Сонцем-Господинею та Зірочками-Діточками. 
 
Альдебаран - червоний ґіґант, найяскравіша зоря у сузір'ї Тура та одна з найяскравіших зір на нічному небі - 14та за яскравістю. Через розташування у "голові" Тельця та червоний колір, її часто називають "Бичаче око". 

20 VII 2017, 4 ранку. 
Тарнопіль, Галичина. 
borys_javir: (обернув ся)
 «15 липня 1410 року біля містечка Грюнвальд (на території сучасної Польщі) відбулася одна з найкрупніших битв часів Середньовіччя. В ній війська Польщі під командуванням короля Ягайла-Владислава Ольгердовича і війська Великого князівства Литовського (Литовсько-руської держави) під командуванням великого князя Вітовта Кейстутовича розгромили військо Тевтонського ордену. В результаті битви було зупинене просування Ордену на слов'янські землі, він почав слабшати, а через кілька років визнав залежність від короля польського і великого князя литовського.» 1


Галицька хоругва в часі Ґрюнвальдської битви

В битві брали участь полки з Галичини, зокрема (за Яном Длугошем, який подає їх за описом хоругов):
• Дванадцята - землі леопольської, мала на знамені жовтого лева, який ніби збирається на скелю, на лазурному полі...
• Чотирнадцята хоругва, землі перемишльської, мала на знамені жовтого орла з двома головами, повернутими рівномірно в різні боки, на лазурному полі...
• Двадцята - землі галицької, мала на знамені чорну галку з короною на голові на білому полі...
• Тридцять дев'ята - Спитка з Ярослава, мала на знамені серп Місяця з зіркою посередині на лазурному полі.
Галичани так відзначилися протягом битви, що навіть деякі нешляхетні воїни отримали титули і наділи. Але чи пам'ятають їхні нащадки?

Сучасні поляки щораз, то більше говорять, що варто об'єднати народи центральної та східної Европи для захисту від спільних історичних ворогів (германців і росіян) та спільного розвитку країн Східної Европи. Об'єднати на основі рівноправ'я та взаємоповаги. 
 
Можливо, з трохи іншими настроями, але польська влада не просто "за" подібний союз, а й є одним із ключових ініціаторів. За останній рік з цього питання кілька разів відбулися зустрічі на високму рівні, які об'єднали президентів країн Балтики, також Польщі, Чехії, Словаччини, та південнослов'янських країн. В той же час, влада України згадані ініціативи іґнорує і також забуває за відзначення пам'яті великої перемоги, не відчуваючи ніякого зв'язку з нею, що вкотре вказує на її відірвану від цих країв суть - чужинську. 
 
Описана вище ситуація є викликом до інтелектуальних, бізнесових та політичних спільнот Галичини як невід'ємної частини центральної Европи, аби інтенсифікувати забуті історичні зв'язки та відновити колись втрачене місце поміж братніх народів макрореґіону. Пора прощатися із ординським та радянським минулим. Пора згадувати своє шляхетське, лицарське минуле і проектувати його в майбуття... 2
 
"Де нема рицаря - приходить бандит".
 
З річницею перемоги над ворогами, галичани!
Перемагали і перемагати будемо!
Галичино, будь щаслива!
borys_javir: (Default)

повня Місяця - магічний час таємниць та незвіданого... 
borys_javir: (radio)


на запрошення
Богдана Боденчука та Іри Прокопишин взяв участь у телеетері про Купальські святкування. дата пов'язана, звісно, із християнізованим празником. співрозмовниця розповідала про християнські особливості, а я - про історію виникнення та розвитку, про язичницьку магію свята.

...донедавна вважалося, що найдавнішими згадками про святкування є запис за 1262 рік в Іпатіївському списку Літопису Руського та тексти із Густинського літопису 16 століття. але найдревніша назва свята зафіксована поміж стінописів Софійського собору в Новгороді і датується кінцем 11 - початком 12 віку. записана вона як "коупалиѧ", а в пізніших пам'ятках трапляється як Купалие чи Купалье...


7 VII 2017, Тернопіль
borys_javir: (Default)
буває так, що на бачив друзів роками, а зустрівся і - наче бачилися тільки вчора. замість старих спогадів - нові мандри і пригоди, нові враження, які моментально перетворюються на спогади та історії для розповідей при ватрі. 
 
Варшава, 30 VI - 01 VII 2017
...є легенда, що між 30 червня та 1 липня насправді існує ще один день, магічний день - 31 червня. аби його прожити, варто опівночі 30 червня бути в якомусь чарівному місці. 
чому б тим місцем не стати історичному центрові Варшави? освітлений вогнями королівський замок, старенькі безлюдні вулички середмістя і ніч, якої нема. ймовірно, тому, що Варшава суттєво на північ від Галичини, тут світало чи не в пів 4 ночі. може, ранку? світло ліхтарів зливалося із передсвітанковими тінями і незвично малювало знайомі силуети... 
ніч минула швидко... може, це і не була ніч, а був той магічний день - 31 червня?..
 
денна Варшава - зовсім інша ніж нічна. інші барви, інший настрій. уся наповнена людьми, які щось купують, їдять, рухаються, знимкуються... хоча можна зайти за ріг будинку і потрапити у зовсім безлюдне, хоч і красиве місце... 

 
на з'їзді рідновірів була жінка з Житомира, яка вже віддавна жила у Польщі. почувши, що ми з України, чомусь з польської мови перейшла на російську. на коректне зауваження, що ми польську розуміємо, як і російську, не прореагувала. вона не була ватницею, просто в неї спрацював стереотип, що якщо ти з України (точніше, УРСР), то просто мусиш розуміти російську. 
а в трамваї зустріли приємного волиняку, який розповів, що не зміг влаштуватися у бурштинову мафію, тому подався на працю у Польщу. йому було приємно за довгий час зустріти не російськомовних і культурних вихідців з України. 
 
Ряшів, 02 VII 2017
дорога на Ряшів видалася із пригодами - брак квитків на польський бус, здоганяння того буса аж в Радомі, купівля квитка через інтернет за 5 хвилин до відправлення. мабуть, пригоди так і знаходять мене, коли я в компанії таких же ласих до пригод друзів. 
дощ, доїзд з пересадками, робота в автобусі і ось він - Ряшів. по-родинному тепла зустріч із друзями, прогулянки середмістям, зроблена своїми руками піца. так по-домашньому, як давно вже ніде не було... 


 
тепер лаванда для мене означатиме щось більше, ніж просто пахуча квітка... 
 
Перемишль, 03 VII 2017
вкотре у Перемишлі. але цього разу - вночі. безлюдні вулички старого міста навіюють спокій. здавалося, що от-от повз проїде карета, зупиниться і... але повз проїжджали тільки сучасні авто в сторону Польщі та пошарпані автобуси в сторону України. водії тих автобусів хотіли за дорогу до Львова в три рази більше грошей, ніж через касу чи бла-бла-кар. але я на хохляцькі хитрощі не повівся і доїхав до кордону безкоштовно, а до Львова за 20 гривень. дякуючи добрим полякові та галичанам. 

 
дякую Христі, Мар'янові, Марті, Ані та Вольдемарові за зустріч, гостину, мандри та пригоди у Польщі. до нових зустрічей! ;)
borys_javir: (Default)
мав нагоду та честь побувати на загальнопольському зїзді рідновірів - Ogólnopolski Zjazd Rodzimowierczy . зустріч була організована на Чарчому хуторі - Czarci Chutor, що не дуже далеко від Варшави, тривала 3 дні. щовечора були концерти для загалу, в суботу та неділю зранку - віча, на яких керівники громад та ініціативних груп обговорювали проблеми та перспективи розвитку рідновірських спільнот у Польщі, а протягом днів - літературні читання, лекції та неформальне спілкування. їжа готувалася на відкритому вогнищі у величезному казанку.
 
на вічі, на якому був присутній, обговорювалися актуальні особливості та проблеми розвитку руху. приємно відзначити, що у поляків нема значної частини тих проблем, які є в Україні: розрив із науковістю та визнання священними містифікації й підробки - поляки орієнтовані на наукові дослідження. звісно, між ними є всілякі фантазери, але вони перебувають на узбіччі руху. правда, проблем завдають крайні праві та крайні ліві, але вони також на марґінесі.
 
у вічі були взяли участь представники кількох конфесій, хоч найбільше керівників громад було від Рідновірського Костьолу Польського. було багато скарг на те, що незважаючи на відносну велику чисельність прихильників, мало хто виявляє бажання організовувати свята та бути у проводі громад. здається, це типова проблема багатьох організацій і не тільки світоглядно-релігійного спрямування.


 
в часі неформального обговорення були підняті геополітичні теми. говорилося, що країни центральної та східної Европи (слов'янські та балтійські) мали б об'єднатися для спільного захисту від віковічних ворогів - германців та росіян, а також для пожвавлення економічного розвитку реґіону.
 
було приємно познайомитися із однодумцями, поговорити із близькими за духом людьми. до нових зустрічей!
borys_javir: (molfar)


21 червня о 7:24 за східноевропейським часом відбулося астрономічне сонцестояння. Тернопільські неоязичники в ніч з 20 на 21 червня провели справжнє святкування Купалій у приємній компанії: славлення Богів і Предків, обрядова братчина, забава на березі ставка, вогнище від кресала, палаюче колесо року, дівочі вінки на воді, викрадення Морени, стрибання через вогонь, солодкий коровай, ритуальна неалкогольна наливка...


фіґура Морени






святкове вогнище




палаюче колесо котиться у воду








вінки на воді


Місяць-серп над ранок, перед астрономічним піком сонцестояння


"З гори високої в яри глибокії палає й котиться Ярило-колесо..."

Тернопіль святкував Купалії. Віковічні традиції живуть...

20-21 VI 2017. Купалії. Набережна ставу, Тернопіль, Галичина.

Детальніше про Купалії.
borys_javir: (molfar)


Здавна, спостерігаючи за Сонцем, люди почали його особливі положення відзначати святами. Так виникло Різдво на зимове сонцестояння (Сонце "народжується"), Ярилів день на весняне рівнодення (Яре, весняне Сонце - весна колись називалася "яр"), Купалії на літнє сонцестояння (є версії, що цей день називався Великоднем, бо найбільший, велик день), на осіннє рівнодення вшановували Сонце "старіюче". У давнину люди вважали, що "як на небі, так і на землі", тому старалися події неба відтворювати під час тих чи інших святкувань. Звідси, наприклад, і звичай палити вогнища на різноманітні свята, пов'язані з рухом Сонця. Роблячи за аналогією, люди символічно долучаються до космічного дійства, вірячи, що колесо року не буде крутитися, а цикли природи змінювати один одного, якщо магічними ритуалами не допомагати цьому процесу.

Сонце досягає піку своє активності і настає найдовший день і найкоротша ніч у році. Після літнього сонцестояння, або сонцевороту, як його здавна називали в народі, дні починають ставати коротшими, тому здавна день літнього сонцестояння вважали часом, сповненим особливою магією. День літнього сонцестояння логічно продовжує радісні святкування збільшення тепла та сонячних днів, які починаються ще на майські свята.


знимка із святкування. Стоунгендж, Англія. 2017. National Geographic.

В період літнього сонцестояння слов'яни відзначають одне з найбільших свят у році - Купалії. Донедавна вважалося, що найдавнішими згадками про святкування є запис за 1262 рік в Іпатіївському списку Літопису Руського та тексти із Густинського літопису 16 століття. Але найдревніша назва свята зафіксована поміж стінописів Софійського собору в Новгороді і датується кінцем 11 - початком 12 віку. Записана вона як "коупалиѧ", а в пізніших пам'ятках трапляється як Купалие чи Купалье.

Назву виводять як від праслов’янського слова *kǫpati, що означало купання та ритуальне омовіння, але є версії, що пов’язують назву із словом “купа”, вказуючи на святкування у великому товаристві. Також відомі назви як Сонцекрес (деякі області України), Купала, Колосок, Крес (давньорус. Кресъ), Ярилин день (Ярославська й Тверська області Росії; хоча з Ярилом пов’язане весняне рівнодення), Купалле (білорус.), Saulės (Литва) — День Сонця. Поляки, лемки та словаки називають свято Собітка, що, ймовірно, походить з семантичного ланцюжка: собітка (собутка) — соботка — со-бытие — тобто событно — “разом”, “укупі”, “купно”.

Дослідники досі сперечаються, чи було у слов'ян божество з іменем "Купало", адже вперше його ідола згадано у пізньому джерелі 17 століття християнського авторства, що може вказувати на помилку переписувача внаслідок незнання релігії слов'ян. Тому цілком логічною та вірогідною відповіддю на запитання, якого ж бога чи богиню вшановували предки та варто вшановувати сучасним нащадкам, є Сонце - обожнене, персоніфіковане небесне світило, від якого залежить перебіг життя на Землі. Підтвердження цьому є не тільки звичаї самого свята, а й найдавніші назви, пов’язані із Сонцем у мовах, більш древніх, ніж слов’янські.

В цю магічну найкоротшу ніч на берегах рік розпалюють ватри, влаштовують веселощі з іграми, танцями, любощами, частуванням - братчинами. Як і тому сотні років, що було зафіксовано у Густинському літописі: «звечора збирається молодь обох статей, плетуть собі вінки із всякого зілля чи кореня, і запалюють вогонь, і ставлять збоку зелену вітку, і взявшися за руки, ходять навколо вогню, співаючи своїх пісень, а потім скачуть через вогонь...» (вільний переклад).




святкові вогні. wolvin

Вогонь супроводжує день літнього сонцестояння всюди. Це і величезні багаття, і, звісно, стрибки через багаття. Дівчата і юнаки стрибають поодинці або парами. Цей магічний обряд мав забезпечувати здоров'я і благополуччя. Вважається, що парно стрибати варто у тому випадку, коли хочеш з тою людиною провести свою будучність. Закохані, які стрибають через багаття, магічно "запечатують" свій майбутній шлюб, творячи магію щасливої долі. Стрибками через багаття також лікували безпліддя, позбувалися злих чар тощо.




стрибки через вогонь. wolvin

Хлопці котять з гір палаючі колеса - символ річного руху Сонця, адже після цього свята день починає зменшуватися. Колеса опиняються у воді, символізуючи передусім наступний низхідний рух небесного світила.






запалення колеса та його спускання у воду. wolvin

Дівчата пускають вінки у воду. Часто хлопці намагаються зловити вінки дівчат. Пари заздалегідь домовляються про те, яким буде вінок. Кожна дівчина плете його так, щоб можна було впізнати: вплітають яскраву свічку або велику квітку. Якщо юнаку вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважається доброю прикметою для їх подальшої спільної долі.


















плетіння вінків та спускання у воду. wolvin

Під час святкування також можливі обряди викрадення і спалення опудала Морени (на майські свята викрадають майське древко). Дівчата мають обороняти фігуру, тоді як юнаки намагаються її викрасти і кинути у ватру. Символіка цього дійства двояка: це і поєднання “холодної” зимової жіночої сутності Морени із “гарячою” літньою чоловічою сутністю літнього Сонця, так і передача факту перемоги літа над зимою.

В слов'янських краях молодь йде вночі шукати цвіт папороті. І хоч ця рослина не цвіте, її міфічний цвіт став символом небувалого дару, володар якого може знайти будь-які скарби, розуміє мову рослин та тварин.

Хлопці й дівчата паруються. Чи не в усіх значеннях того слова. Купалії, як і майські свята — час задоволення душі та тіла. Недарма літописці згадують про розтління жінок та дівчат — буяє природа, буяють і люди.

На світанку збирали росу. Вважали, що промені найпалкішого Сонця по-особливому заряджають краплини води на травах і вона стає цілющою.

Традиційні святкування досі в різній мірі зберігаються у багатьох народів, особливо індоєвропейських: Ліго у латвійців, Літа у галлів (весілля Богині і Бога, які поєднуються заради руху природи), Вардавар у вірменів, а також - у чехів, німців, австрійців, сербів, болгар, поляків, англійців, білорусів, росіян та інших. Найбільшого розмаху свято набуло в Іспанії, де 19–24 червня проводиться фестиваль, та в Бразилії — «Феста Юніна» 13-29 червня. У Великій Британії в день літнього сонцестояння відбувається фестиваль Ґластонбері, а сучасні англійські язичники збираються у Стоунхенджі, щоб вітати сонце.






знимки із святкування. Стоунгендж, Англія. 2017. Independent. BBC.

Деякі звичаї Купалій перегукуються із обрядовістю інших свят (наприклад, Морену чи символічну людську постать спалюють на однойменному святі взимку чи на межі зими і весни, залежно від краю, на майські свята, на Купаліях; "колесо року" носять на майські свята та Купалії, опісля його спалюючи; шлюбуються на майські свята та на Купалії), що вже віддавна породило припущення, що в минулому частина цих свят була одним святом, яке розділилося чи перенеслося у часі внаслідок різноманітних обставин (прецесія Сонця, кліматичні зміни, вплив інших релігій).

З святом вас! Будьте благословенні!


святкування. Тернопіль, Галичина. 2015. Boris Javir

Джерела: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.
borys_javir: (Default)
в одні із останніх вихідних червня (3 або 4 неділя, залежно в як якій країні), практично весь світ відзначає День батька.

на жаль, в суспільстві, яке тільки вважається патріархальним, а таким аж ніяк не є, роль батька у сім'ї часто применшується чи нівелюється. багато чоловіків залишаються тою чи іншою мірою витісненими із сім'ї, навіть якщо все здається "в порядку". досвід показує, що багато чоловіків ламаються швидше від жінок, неправильно шукаючи розради в поганих звичках. про це мовчать так звані захисники ґендерного рівноправ'я, а насправді просто писаки на замовлення ґрантодавців. :(
але є і гарні приклади, які виливаються у приємні життєві історії. :)

...з вдячністю своїм дідам, які, незважаючи на важкі життєві обставини, побудували доми і виростили своїх дітей (одна з дітей стала мені мамою, а інша дитина - мені татом). і з вдячністю татові, який продовжує їхню справу.

також вітаю всіх батьків. тримайтеся! ;)

хотів би мати знимку, на якій би були я, мій тато і мої діди. але нема. бо діди відійшли у кращий світ... поставлю знимку із сином, який, можливо, також стане батьком. :)


borys_javir: (Default)



можливо, колись десь поміж цього краєвиду, буде мій скромний дім. і сад коло нього. і невелика водойма.
можливо, колись.
а поки - колосят ся ячмені.

11 VI 2017, Малий Ходачків, Галичина
borys_javir: (Default)


9 червня 2017 року - Місяць-малюк (Мікромісяць). Червнева повня названа в честь полуниці, якої найбільше дозріває протягом цього місяця.

Точка орбіти Місяця найближче до Землі, називається перигей, а найбільш віддалена точка відома як апогей. Коли повний Місяць наближається до перигею, він відомий як повний Місяць-велет (Супермісяць). Коли повний Місяць близько до апогею, він називається повний Місяць-малюк (Мікромісяць).

Повний Місяць-малюк відбувається, коли центр Місяця знаходиться далі, ніж 405,000 кілометрів від центру Землі. Попередній повний Мікромісяць був 22 квітня 2016 року, а наступний буде 27 липня 2018 року.

На фоні легких хмар та за гілками дерев Місяць виглядає дуже містично та романтично. Тепла літня ніч обіймає, наче чарівна любаска і не хоче відпускати спати. Та чи варто пускати такі ночі на сон, коли молодий?
borys_javir: (обернув ся)
8 червня 1919 Галицька Армія в ході Чортківської офензиви в часі Галицько-Польської війни здобула місто Чортків, польська армія відступила на відстань майже 120 км до лінії Гологори — Перемишляни — Букачівці.



Чорткі́вська офензи́ва, Чорткі́вський на́ступ (Червнева офензива) — історична назва наступальної військової операції Галицької Армії, здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року. Наступ став можливим завдяки підмозі чехів, моравів та словаків, а також поставкам зброї із Чехії та США і увійшов в історію 20 століття як одна з найшвидших та найрезультативніших військових операцій. Офензива була однією з найзначніших наступальних операцій, що здійснила Галицька армія під час польсько-галицької війни в Галичині 1918—1919: 25 тисяч галицьких солдатів і офіцерів під командуванням Олександра Грекова примусили відступити по всій лінії фронту більш як 100-тисячну польську армію, добре озброєну і підсилену французами. Тільки зовнішні чинники та брак матеріально-технічного забезпечення врятували супротивника від воєнної поразки.

Наступальні дії галичан продовжувалися до активного входу спорядженої у Франції 80-ти тисячної армії для допомоги Польщі (армія мала використовуватися для боротьби з більшовиками, але поляки обманули Антанту).

Після проголошення ЗУНР (Галицької держави), найкращим, хоч і меркантильним союзником галичан, були чехи. Незважаючи на злуку з УНР, керівництво України постійно зраджувало галичан, зокрема С.Петлюра підтримував поляків і навіть уклав з поляками сепаратний мир, віддавши Галичину Польщі. Після переходу галицьких вояків через Збруч, саме С.Петлюра домігся відставки О.Грекова з посади командира ГА. Диктатор ЗУНР Є.Петрушевич так не довіряв аферистові С.Петлюрі, що на одну із зустрічей з ним взяв два револьвери.

Якби не незначна перевага українофільського лобі в уряді ЗУНР, молода галицька держава могла б укласти злуку з чехами (11 квітня навіть було підписано угоду між ЧСР і ГД) і тоді історія Східної Европи могла б скластися по-іншому.

З річницею перемоги над ворогами, галичани!
Перемагали і перемагати будемо!
Галичино, будь щаслива!
borys_javir: (Default)


так в житті буває, що багато працюєш і за стінами офісу-майстерні не видиш нічого. тоді і спів пташок, і легкий вітерець, що несе запах поля чи лісу, і теплий дощ, і навіть жарке Сонце здаються чудом. і дуже добре, що є товариші, з якими можна розділити радість мандрів.

були і дощ, і Сонце, і вітер, і важка дорога. загалом близько 60 км роверової їзди трасою та польовими дорогами і понад 5 км пішки лісом. давнє святилища на Бабиній горі трішки привідкрило свої секрети. море вражень, невеликий відпочинок для душі та кілька скарбів. звісно, враження та відпочинок - найцінніші.
Read more... )
borys_javir: (Default)


не дарма Мазох народився у Львові, адже саме Львів міг би стати прекрасною столицею країни У: це місто, яке не має пам'яті, але завжди прогинається під завойовників, стаючи їхнім форпостом. в 13 столітті на місці старого галицького міста після пожежі руси будують нове місто і воно стає містом Лева, сина завойовника, а також столицею русів в цьому краю. у 14 столітті місто стає столицею Руського воєводства, польської провінції, і осідком поляків. в 18 столітті Львів стає Лємберґом і відтак осідком проавстрійських настроїв у квазікоролівстві. в 20 столітті Львів став місцем формування двох руйнівних та взаємовиключних шовінізмів: специфічних різновидів польського та українського націоналізмів; містом проголошення двох українських держав; містом найбільшого заселення нових, російськомовних, завойовників краю. і все ж, Львів, під підвалами якого досі збереглися житла і кістки стародавніх галичан, на пагорбах якого досі є старовинні святилища язичників, який увібрав у себе багато польського, русинського, австрійського та ще чорт-зна якого, є місцем, яке бурлить... бурлить новими ідеями, або ж старими ідеями на новий лад...

Львів
, 27 V 2017
borys_javir: (Default)


Вчені донедавна фактично нічого не знали про те, що саме відбувається в мозку людини при релігійному переживанні. Науковці зі Школи медицини при Університеті Юти займалися пошуком відповідей на ці складні питання і провели невеликі дослідження. Дослідження проводилося в рамках проекту the Religious Brain Project, запущеного в 2014 році. Мета проекту - розібратися, як працює мозок людей з глибокими духовними і релігійними переконаннями.

Науковці з Університету штату Юта досліджували за допомогою функціональної МРТ роботу мозку 19 молодих людей (7 дівчат і 12 юнаків) християнського віросповідання в той час, коли вони читали уривки з релігійних книг, дивилися записи церковних служб і молитов, постановки біблійних сюжетів. Середній вік учасників склав 27,4 років. Сканування мозку показало, що при сильних релігійних переживаннях у добровольців активувалося прилегле ядро ​​- область мозку, відповідальна переважно за роботу системи винагороди. У пік активності в них частішало серцебиття, а дихання ставало глибшим. За твердженням учасників, вони відчували умиротворення і відчували тепло. Крім того, релігійні переживання впливали на префронтальну кору головного мозку, задіяну в оцінкових і моральних судженнях.

Виявилося, що «релігійні» області збігаються з тими, що активуються при прослуховуванні музики, занятті сексом і прийомі наркотиків. Думки про бога активують певну область в мозку, яка відповідає в тому числі за винагороду, підкреслили вчені з наукової групи під керівництвом нейрорадіолога Джеффрі Андерсона. Мозок працює по-іншому, коли людина молиться, а стан моління фізіологічно подібний стану гравця в азартні ігри в процесі виграшу, наркомана, який отримав дозу або просто закоханої людини, що опинилася поруч з об'єктом власної слабкості.

Вчені пояснюють, що такі експерименти допомагають пояснити вплив релігії на суспільство. Релігійні переживання активують в мозку ті ж ділянки, що любов, азартні ігри і наркотики, з'ясували вчені з Університету Юти, опублікувавши дослідження у науковому журналі Social Neuroscience. Це пов'язано із так званою «системою винагороди». Система винагороди мозку бере участь у регулюванні поведінки за допомогою позитивних реакцій. Її активують гормони, які виділяються при закоханості, сексі, загалом приємних враженнях (наприклад, від музики, ігор, їжі, наркотиків) і, як з'ясувалося, релігійних переживаннях.

Примітно те, що спостереження за людьми в молитві показали, що у них нетипово працювали й інші ділянки мозку. Дослідження виявили аномалії в роботі мозку таких людей.

Зреферовано з 1, 2, 3, 4. Стаття у Social Neuroscience 5.

Враховуючи наявність компенсаторного механізму, можна висновувати, що нестача одних збудників породжує заміщення іншими. Наприклад, беззмістовне життя, позбавлене щирої любові, чуттєвих насолод, радості від праці, мандрів чи спілкування, може стати причиною заміщення нестачі ефектом від солодкої їжі, наркотиків (реакція подібна, тільки відрізняється за силою), надмірною азартністю, алкоголізмом, надмірною релігійністю (релігія як своєрідний "наркотик"). Цей погляд підтверджується поширенням надмірної наркоманії, алкоголізму, чи релігійності у зрілому віці, коли насолоди молодечого віку стають чи здаються недоступними, а також поширенням означених явищ у бідних країнах, де людина не може повноцінно самореалізуватися. І хоч явище донедавна не було науково вивчене, на основі спостережень про нього знали ще в доісторичні часи: влада завжди використовувала релігію чи інші види фанатизму разом із різноманітними наркотиками як засіб маніпулювання масами.

Аби уникнути негативних проявів компенсаторної поведінки (надмірний апетит до їжі, наркотиків чи надмірна релігійність не зникнуть 6, але можна зменшити їхній вплив), варто жити повноцінним здоровим життям: приємні стосунки (дружні та любовні), задовільна робота, змістовний відпочинок (ігри, мандри, читання книг тощо).
borys_javir: (Default)



травнева повня


більша зірка - Юпітер, менша - Спіка

Травнева повня завжди вважалася містичною. Вона вказує на період, коли Земля під променями весняного Сонця вже достатньо нагрілася, аби почалися сільськогосподарські роботи.

Травневий повний Місяць названий Квітковим Місяцем, щоб відзначити квіти, які цвітуть протягом цього місяця. Іншою назвою для повного травневого Місяця є Молочний Місяць.



У травневу повню настає максимум весняної сили Матері Землі.
Вшановується Живу. Жива або Живена (епітети весняної Землі) опікується всім, що росте і набирає сили. Її пора - весна, ранок і юність.

Вшановують Живу після появи першої зірки: запалюють багаття або свічки, у вінках з живильних зел, водять кривого танка, співають пісень, ворожать, запарюють запашні зілля.

До свята готують писанки: по чорному, коричневому чи зеленому тлі пишуть рослинні орнаменти та символи життя, здоров'я, жіночої плідності.

В рунічному ряді Живені відповідає руна Беркана: вона загалом позначає весну, період зародження нового життя, вагітності у тварин та людей.

Можливо, в давнину, це свято входило у комплекс майських свят, протягом якого вшановувалася Богиня (в европейських народів зображувалася із рогом достатку, мала назви Майя (з грецької "мати", "годівниця"), Семела (з тракійської "земля", звідки і слов'янська назва), Матір всіх Богів та інші). На це вказує також і те, що в деяких місцевостях саме в ці дні відбувається збір лікарських трав. Дівчата та жінки рано під супровід музики виходять в поля, на луки для заготівлі зілля. Особливо цей звичай був поширений у Древньому Римі, а його залишки досі збереглися у слов'ян під назвою свята Зільник.


майська королева на святкуваннях у Шотландії

borys_javir: (Default)


Головний герой фільму - Яромир, осиротілий син галицького боярина, був викрадений руськими завойовниками. Він був вихований як русин, і здавалося б, забув про своє минуле життя і про те, з якого він роду.

Але все змінюється в той момент, коли галицький князь Володар починає визволяти землі, колись захоплені русами. Тепер героєві, який став сильним воїном, належить зробити дуже непростий вибір і вирішити, на чиєму боці він буде воювати: прийняти сторону людей, які його виростили або встати на захист князівства своїх предків, згадавши рідну мову та рідний звичай...

цікавий сюжет для популяризації тематики Галичини, правда?
от за подібним  сюжетом у Великій Британії зняли серіал "The Last Kingdom", де головним героєм є син англо-саксонського дворянина, а завойовниками - норманські вікінґи. вони пам'ятають свою історію. а ти?
borys_javir: (капелюх)
на основі мого допису вийшла публікація у виданні Про.Те.ua.

Кого тернополянин хоче нагодувати російськомовними газетами, квитками і навіть паспортом

 
 

Борис Явір

Коли у початкових класах говорив ріднов мовов, то знижували оцінки і обзивали селюком. Російськомовним – не знижували.

Коли у середній школі задавав запитання з історії мови, чому у нас так, а в українців не так, то все списували на польський вплив, хоча польські слова – були аналогічні українським.

Коли в університеті говорив з акцентом – знижували бали. За російський акцент – не знижували.

 

Коли на курсі історії мови просив пояснити ті чи інші явища рідної мови, все списували на польський вплив, хоч польський вплив аналогічний українському.

В магазинах, двірцях, установах – цінники, бланки значною мірою російською мовою, а ріднов мовов навіть у рідному краї – нема.

І коли якийсь курвій мені каже: “Та хто не дає тобі говорити своїм діалектом?”, то так і хочеться нагодувати ідіота російськомовними газетами, квитками, бланками, і навіть паспортом.

і як смішно з недоумкуватості малоросів, які російську розуміють, а halіcku - ni. hovorít ridnou movou - to je najlípšým zachіstom о́d русскава міра.

Борис ЯВІР


Profile

borys_javir: (Default)
Boris Javir

July 2017

M T W T F S S
      12
3456 78 9
1011121314 1516
171819 202122 23
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom

Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags