borys_javir: (Default)
[personal profile] borys_javir
Перун - один з різновидів небесного вогню, що втілюється у блискавці. Його особливість у тому, що він як вогонь, завжди йде в парі з водою. Блискавка і грім виникають у хмарах, водяній парі, і часто супроводжуються дощем. Можливо, саме тому в релігійних уявленнях індоевропейських народів Громовержець, Громівник і водночас Дощівник (Перун, Перкунас, Тор) займає ключове шановане місце, адже у ньому поєднуються світотворчі начала - вода та вогонь. 



Святкування проходили в одному з парків Тернополя, в дуброві. Під час урочистостей було віддано шану Предкам та воїнам, що полягли за краще майбутнє своїх нащадків - так званий "Перуновий полк". 
 
На головах присутні мали вінки із дубового листя - накриття на голову, вінок чи корона здавна означають особливий статус особи, хоч і тимчасовий, а дуб символізує силу та міць, що випливає із його лікувальних властивостей та фізичних особливостей самої деревини. 
 
Традиційно розпалюється вогонь, навколо якого збираються люди. Також вогнем запалюються символічні ворота - "стріли Перуна", символи блискавок, що влучають в Землю. Це відносить нас до прадавнього міту, за яким Бог неба вогненним змієм-блискавкою спускається з дощами до Богині Землі, аби її запліднити. Пройти між вогнями - не просто очиститися, а й набратися сили, яка народжується від поєднання гарячого та холодного начал. 
 
Основною стравою братчини є свинина. Саме кабан, свиня пов'язуються із Громовиком у індоевропейських народів. Можливо, це пов'язано із одомашненням свиней в час формування образу Громового бога. Окрім того традиційно вживаються різноманітні овочі, різні види хліба, солодощі, а також ритуальний неалкогольний напій на травах. 
 
Сучасні неоязичники на святкування вдягають або тематичний одяг, або вишиванки, що не просто красиво виглядає, а й підкреслює етнічність, традиційність та зв'язок з предками. 
borys_javir: (Default)
[personal profile] borys_javir
мав нагоду та честь побувати на загальнопольському зїзді рідновірів - Ogólnopolski Zjazd Rodzimowierczy . зустріч була організована на Чарчому хуторі - Czarci Chutor, що не дуже далеко від Варшави, тривала 3 дні. щовечора були концерти для загалу, в суботу та неділю зранку - віча, на яких керівники громад та ініціативних груп обговорювали проблеми та перспективи розвитку рідновірських спільнот у Польщі, а протягом днів - літературні читання, лекції та неформальне спілкування. їжа готувалася на відкритому вогнищі у величезному казанку.
 
на вічі, на якому був присутній, обговорювалися актуальні особливості та проблеми розвитку руху. приємно відзначити, що у поляків нема значної частини тих проблем, які є в Україні: розрив із науковістю та визнання священними містифікації й підробки - поляки орієнтовані на наукові дослідження. звісно, між ними є всілякі фантазери, але вони перебувають на узбіччі руху. правда, проблем завдають крайні праві та крайні ліві, але вони також на марґінесі.
 
у вічі були взяли участь представники кількох конфесій, хоч найбільше керівників громад було від Рідновірського Костьолу Польського. було багато скарг на те, що незважаючи на відносну велику чисельність прихильників, мало хто виявляє бажання організовувати свята та бути у проводі громад. здається, це типова проблема багатьох організацій і не тільки світоглядно-релігійного спрямування.


 
в часі неформального обговорення були підняті геополітичні теми. говорилося, що країни центральної та східної Европи (слов'янські та балтійські) мали б об'єднатися для спільного захисту від віковічних ворогів - германців та росіян, а також для пожвавлення економічного розвитку реґіону.
 
було приємно познайомитися із однодумцями, поговорити із близькими за духом людьми. до нових зустрічей!
borys_javir: (Default)
[personal profile] borys_javir
буває так, що на бачив друзів роками, а зустрівся і - наче бачилися тільки вчора. замість старих спогадів - нові мандри і пригоди, нові враження, які моментально перетворюються на спогади та історії для розповідей при ватрі. 
 
Варшава, 30 VI - 01 VII 2017
...є легенда, що між 30 червня та 1 липня насправді існує ще один день, магічний день - 31 червня. аби його прожити, варто опівночі 30 червня бути в якомусь чарівному місці. 
чому б тим місцем не стати історичному центрові Варшави? освітлений вогнями королівський замок, старенькі безлюдні вулички середмістя і ніч, якої нема. ймовірно, тому, що Варшава суттєво на північ від Галичини, тут світало чи не в пів 4 ночі. може, ранку? світло ліхтарів зливалося із передсвітанковими тінями і незвично малювало знайомі силуети... 
ніч минула швидко... може, це і не була ніч, а був той магічний день - 31 червня?..
 
денна Варшава - зовсім інша ніж нічна. інші барви, інший настрій. уся наповнена людьми, які щось купують, їдять, рухаються, знимкуються... хоча можна зайти за ріг будинку і потрапити у зовсім безлюдне, хоч і красиве місце... 

 
на з'їзді рідновірів була жінка з Житомира, яка вже віддавна жила у Польщі. почувши, що ми з України, чомусь з польської мови перейшла на російську. на коректне зауваження, що ми польську розуміємо, як і російську, не прореагувала. вона не була ватницею, просто в неї спрацював стереотип, що якщо ти з України (точніше, УРСР), то просто мусиш розуміти російську. 
а в трамваї зустріли приємного волиняку, який розповів, що не зміг влаштуватися у бурштинову мафію, тому подався на працю у Польщу. йому було приємно за довгий час зустріти не російськомовних і культурних вихідців з України. 
 
Ряшів, 02 VII 2017
дорога на Ряшів видалася із пригодами - брак квитків на польський бус, здоганяння того буса аж в Радомі, купівля квитка через інтернет за 5 хвилин до відправлення. мабуть, пригоди так і знаходять мене, коли я в компанії таких же ласих до пригод друзів. 
дощ, доїзд з пересадками, робота в автобусі і ось він - Ряшів. по-родинному тепла зустріч із друзями, прогулянки середмістям, зроблена своїми руками піца. так по-домашньому, як давно вже ніде не було... 


 
тепер лаванда для мене означатиме щось більше, ніж просто пахуча квітка... 
 
Перемишль, 03 VII 2017
вкотре у Перемишлі. але цього разу - вночі. безлюдні вулички старого міста навіюють спокій. здавалося, що от-от повз проїде карета, зупиниться і... але повз проїжджали тільки сучасні авто в сторону Польщі та пошарпані автобуси в сторону України. водії тих автобусів хотіли за дорогу до Львова в три рази більше грошей, ніж через касу чи бла-бла-кар. але я на хохляцькі хитрощі не повівся і доїхав до кордону безкоштовно, а до Львова за 20 гривень. дякуючи добрим полякові та галичанам. 

 
дякую Христі, Мар'янові, Марті, Ані та Вольдемарові за зустріч, гостину, мандри та пригоди у Польщі. до нових зустрічей! ;)

Липнева повня

9 Jul 2017 01:56 am
borys_javir: (Default)
[personal profile] borys_javir

повня Місяця - магічний час таємниць та незвіданого... 
borys_javir: (обернув ся)
[personal profile] borys_javir
 «15 липня 1410 року біля містечка Грюнвальд (на території сучасної Польщі) відбулася одна з найкрупніших битв часів Середньовіччя. В ній війська Польщі під командуванням короля Ягайла-Владислава Ольгердовича і війська Великого князівства Литовського (Литовсько-руської держави) під командуванням великого князя Вітовта Кейстутовича розгромили військо Тевтонського ордену. В результаті битви було зупинене просування Ордену на слов'янські землі, він почав слабшати, а через кілька років визнав залежність від короля польського і великого князя литовського.» 1


Галицька хоругва в часі Ґрюнвальдської битви

В битві брали участь полки з Галичини, зокрема (за Яном Длугошем, який подає їх за описом хоругов):
• Дванадцята - землі леопольської, мала на знамені жовтого лева, який ніби збирається на скелю, на лазурному полі...
• Чотирнадцята хоругва, землі перемишльської, мала на знамені жовтого орла з двома головами, повернутими рівномірно в різні боки, на лазурному полі...
• Двадцята - землі галицької, мала на знамені чорну галку з короною на голові на білому полі...
• Тридцять дев'ята - Спитка з Ярослава, мала на знамені серп Місяця з зіркою посередині на лазурному полі.
Галичани так відзначилися протягом битви, що навіть деякі нешляхетні воїни отримали титули і наділи. Але чи пам'ятають їхні нащадки?

Сучасні поляки щораз, то більше говорять, що варто об'єднати народи центральної та східної Европи для захисту від спільних історичних ворогів (германців і росіян) та спільного розвитку країн Східної Европи. Об'єднати на основі рівноправ'я та взаємоповаги. 
 
Можливо, з трохи іншими настроями, але польська влада не просто "за" подібний союз, а й є одним із ключових ініціаторів. За останній рік з цього питання кілька разів відбулися зустрічі на високму рівні, які об'єднали президентів країн Балтики, також Польщі, Чехії, Словаччини, та південнослов'янських країн. В той же час, влада України згадані ініціативи іґнорує і також забуває за відзначення пам'яті великої перемоги, не відчуваючи ніякого зв'язку з нею, що вкотре вказує на її відірвану від цих країв суть - чужинську. 
 
Описана вище ситуація є викликом до інтелектуальних, бізнесових та політичних спільнот Галичини як невід'ємної частини центральної Европи, аби інтенсифікувати забуті історичні зв'язки та відновити колись втрачене місце поміж братніх народів макрореґіону. Пора прощатися із ординським та радянським минулим. Пора згадувати своє шляхетське, лицарське минуле і проектувати його в майбуття... 2
 
"Де нема рицаря - приходить бандит".
 
З річницею перемоги над ворогами, галичани!
Перемагали і перемагати будемо!
Галичино, будь щаслива!
borys_javir: (Default)
[personal profile] borys_javir
Передранкова астрономічна краса: Венера, Місяць та Альдебаран близько один до одного на нічному небі. 
Венера ліворуч, Альдебаран праворуч від Місяця. 




 
Венера - друга планета Сонячної системи. За розмірами майже така, як Земля. За яскравістю є третім об'єктом на небі (після Сонця та Місяця). Її здавна називають світанковою зорею, уособленням Зоряниці, Утрені, Ушас, Астарти, Еостри - одного із втілень Богині. Внаслідок помітності стала персоніфікованим персонажем мітів та леґенд. 
 
Місяць - найбільший природний супутник Землі, другий за яскравістю об'єкт на небі. Внаслідок фізичної сили має неймовірний вплив на життя на планеті, який відзначено у мітах та леґендах про світобудову. В найдавніших слов'янських колядках виступає Господарем поряд із Сонцем-Господинею та Зірочками-Діточками. 
 
Альдебаран - червоний ґіґант, найяскравіша зоря у сузір'ї Тура та одна з найяскравіших зір на нічному небі - 14та за яскравістю. Через розташування у "голові" Тельця та червоний колір, її часто називають "Бичаче око". 

20 VII 2017, 4 ранку. 
Тарнопіль, Галичина. 

Profile

borys_javir: (Default)
Boris Javir

July 2017

M T W T F S S
      12
3456 78 9
1011121314 1516
171819 202122 23
24252627282930
31      

Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags