borys_javir: (molfar)
Маю традицію їздити на Великдень (весняне рівнодення) на святилище на горі Богит (не щороку, але майже).
Минулого року відвідав також невелике святилище в долині річки (про що ще якось напишу детальніше). Цієї ж весни нас зібралася невелика компанія. Після прогулянки лісом, провели на капищі невелике імпровізоване славлення.




Read more... )
borys_javir: (molfar)


Маю традицію їздити на Великдень (весняне рівнодення) на Богит (не щороку, але майже).

В Медоборах колись були городища-святилища наших предків-слов’ян, городища, будовані ще з середини 1 тисячоліття до нової ери. Колись там горіли вогні на капищі, а люд із різних куточків Галичини, Русі, Польщі та інших країв віддавав шану своїм Предкам.

Цього року відкрив для себе ще одне святилище, яке не описане археологами. Було захопливо та цікаво.

В Медоборах весна: цвітуть різноманітні квіти, видно свіжі сліди тварин. Природа йде до літа, наповнюючи довкілля життям.

Дякую супутникам за компанію!


borys_javir: (ціхо)
БОГИТ:
язичницький релігійний центр Надзбруччя?


Борис ЯВІР ІСКРА

Серед горбистого пасма Медобори, яке через стрімкий рельєф називають горами, височіє гора Богит. Зрештою, її називають по-різному: Богит, Бохит, Бохіт, Бохут. Гора досить суттєво виділяється в околицях, то й не дивно, що свого часу тут було сакральне місце – люди в давнину часто влаштовували святилища на панівних в околиці вершинах [2]. Що ж таке було на цій горі, що притягує сюди щораз більше туристів і сучасних язичників?

Історія «відкриття» Богита почалася 1848 року, коли недалеко від цієї гори (на північ від села Личківці), з галицького боку прикордонної річки знайшли Збручанський образ (так званий «ідол Святовита»).

Святовит – ім’я не випадкове. Міфологічні уявлення, відображені на фігурі, є радше західно-, ніж східнослов’янськими [1], що й не дивно, враховуючи культурний зв’язок місцевого населення зі західними родичами.

Того ж 1848 року краєзнавець Потоцький, оглядаючи береги Збруча поблизу місця знахідки кам'яного образу, висловив припущення, що він спочатку міг стояти на одній із прибережних висот (наприклад, на Богиті). Хоч Богит вперше дослідив археолог А.Кіркор ще наприкінці 19 століття, достовірність здогадки Потоцького була доведена лише 1984 року експедицією під керівництвом І.Русанової та Б.Тимощука, в якій також брала участь співробітниця Тернопільського краєзнавчого музею М.Ягодинська [2].

читати дальше про городище )

borys_javir: (ціхо)
передрук моєї статті із інтернет-журналу Збруч.


Збручанський культовий центр у Медоборах

Борис ЯВІР ІСКРА

1848 року в річці Збруч на північ від села Личківці з галицького боку було знайдено «Збручанський образ» (так званий «ідол Святовита»), що стало передумовою до наукового дослідження терену.

читати далі про культовий центр )
borys_javir: (ціхо)

На захід!


10 жовтня 2012 року нового європейського літочислення я і мій товариш Василь вирушили у мандри. Особисто я здійснював свою мрію — відвідати основні розвідані археологами сакральні городища слов’ян, які проживали в Медоборах.


Частина 1. Частина 2. Частина 3.


Згідно із наразі відомими відомостями, у ранньому Середньовіччі на території Галичини проживали склавени, які пізніше увійшли у державне утворення Біла Хорватія (О. Корчинський, В. Ідзьо). Наскільки відомо, частини білих хорватів та білих сербів вийшли з цих земель у 4-7 століттях внаслідок угоди із Візантією, аби заселити сучасні Сербію, Боснію, Хорватію (К. Багрянородний). Орієнтовно в кінці 9 — початку 10 століття державне утворення білих хорватів переживало не найкращі часи, різні його частини брали протекторат то Великої Моравії, то Угорщини, а потім і Польщі. В кінці 10 століття велика територія Білої Хорватії внаслідок військових походів руського кагана Володимира перейшла під владу Русі. З тих часів почалася русифікація (від слова Русь) цих земель. Внаслідок війн у 10-11 століттях частина колишніх хорватських центрів занепадає (О. Корчинський).

читати дальше про городище-святилище Богит )
borys_javir: (ціхо)
Передрук моєї статті на іншому ресурсі за 2008 рік.

1 числа червня місяця 2008 року рано було дуже файно - світило сонечко, легенькі хмарки пливали небом... Я і мій друг Влодко сє зібрали і відправили на Богит. Йшли за знайомим маршрутом - через село Личківці. Проминули село і пішли у гори. За селом перед нами постали Медобори.
Boh_20080601_102_1847_na_Bohyt
текст та знимки про мандрівку )
borys_javir: (ціхо)
Передрук моєї статті на іншому ресурсі за 2008 рік.

23 березня 2008 року за стародавніми календарями був язичницький Великдень. І я вирішив відвідати священне місце для кожного слов'янського язичника - Богит (то така гора у Медоборах). Туди можна сє добрати через різні села - Городниця, Раштівці, Постолівка, Личківці... А я обрав остатнє село з кількох міркувань. Але найголовніше - я приїжджаю в село, виходжу до Збруча і хребтом із південного сходу на північний захід сє піднімаю до Богита. Більше побачу. Більше вражень...
текст та знимки про мандрівку )

Profile

borys_javir: (Default)
Boris Javir

September 2017

M T W T F S S
    123
4567 8 910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Syndicate

RSS Atom

Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags