borys_javir: (Default)



травнева повня


більша зірка - Юпітер, менша - Спіка

Травнева повня завжди вважалася містичною. Вона вказує на період, коли Земля під променями весняного Сонця вже достатньо нагрілася, аби почалися сільськогосподарські роботи.

Травневий повний Місяць названий Квітковим Місяцем, щоб відзначити квіти, які цвітуть протягом цього місяця. Іншою назвою для повного травневого Місяця є Молочний Місяць.



У травневу повню настає максимум весняної сили Матері Землі.
Вшановується Живу. Жива або Живена (епітети весняної Землі) опікується всім, що росте і набирає сили. Її пора - весна, ранок і юність.

Вшановують Живу після появи першої зірки: запалюють багаття або свічки, у вінках з живильних зел, водять кривого танка, співають пісень, ворожать, запарюють запашні зілля.

До свята готують писанки: по чорному, коричневому чи зеленому тлі пишуть рослинні орнаменти та символи життя, здоров'я, жіночої плідності.

В рунічному ряді Живені відповідає руна Беркана: вона загалом позначає весну, період зародження нового життя, вагітності у тварин та людей.

Можливо, в давнину, це свято входило у комплекс майських свят, протягом якого вшановувалася Богиня (в европейських народів зображувалася із рогом достатку, мала назви Майя (з грецької "мати", "годівниця"), Семела (з тракійської "земля", звідки і слов'янська назва), Матір всіх Богів та інші). На це вказує також і те, що в деяких місцевостях саме в ці дні відбувається збір лікарських трав. Дівчата та жінки рано під супровід музики виходять в поля, на луки для заготівлі зілля. Особливо цей звичай був поширений у Древньому Римі, а його залишки досі збереглися у слов'ян під назвою свята Зільник.


майська королева на святкуваннях у Шотландії

borys_javir: (Default)
цьогорічна весна має правдиво жіночий характер: теплих і сонячних днів дуже мало і минають вони швидко. тому треба ловити моменти і користатися ними сповна. :)



Read more... )
borys_javir: (поет)
Коли ранкове місто обіймає дощ, то найкращими ліками від смутку є тепла верета та горнє теплої кави. Не фест моцної, не фест горєчої. Але такої, же гріє руки і душу. Бо коли ранкове місто обіймає дощ, на душі самотньо і навіть порожньо. Ні тепла верета, ні тепла кава, звісно, не лікують від самотності і не заповнять пустоти, але хоч на мить зігріють душу, ув'язнену у сірі бетони міста...



Тернопіль у дощах, 30 IV 2017

Read more... )

borys_javir: (molfar)


В глибоку давнину, коли рік ділився на 2 частини: літо та зиму, на півшляху між Великоднем (весняним рівноденням) та Купала (літнім сонцестоянням) відзначали свято світла, свято весни - ніч вогнів. Галльські народи називали свято Белтейн (найвідоміший зараз варіант назви, означає «вогні світла») або Галан-Май, Май. Колись вважалося, що саме на Белтейн Бог (в галлів Бел, Беленус - буквально "білий бог") і Богиня (в европейських народів зображувалася із рогом достатку, мала назви Майя (з грецької "мати", "годівниця"), Семела (з тракійської "земля"), Матір всіх Богів та інші) кохаються, щоб зачати нового Бога, який народиться взимку (Бог і Богиня тут - це збірні образи богинь і богів у праіндоєвропейських народів). Свято дало назву місяцю травню в різних евтопейських мовах: "белтейн" у шотландській, ірландській гаельських, "май" у мовах, на розвиток яких вплинув римський спадок.

Віки йдуть, а европейці й досі святкують Белтайн - свято початку літа, світлої пори року. Завершився час темряви й смутку - настав час світла й радості. В день перед Майським святом входи та вікна прикрашають гілками дерев (в Галичині - явір, клен, ясен) та квітів (процес прикрашання називається "маїти", а зелень для прикрашання - "май"). На головній площі поселення чи коло святилищ, храмів наряджають Майське дерево (зазвичай береза (в Німеччині), іноді ялинка (в Німеччині, Галісії), яке традиційно прикрашають стрічками і квітами, а потім танцюють навколо, переплітаючи між собою стрічки зеленого, білого і червоного кольорів (можливе використання й інших барв). В деяких країнах зберігся звичай викрадати майське дерево у сусідньої громади, поселення. Також в деяких місцевостях невеликі майські дерева ставлять коло воріт неодружених дівчат "на порі".


громада несе майське дерево до місця встановлення, Польща

У багатьох европейських народів є звичай обирати "майську королеву" та "майського короля", найгарнішу пару села. Королеву традиційно одягають у зелене або біле. Ці барви одягу типові для символіки европейських Богинь весняного циклу.


майська королева на святкуваннях у Шотландії

На вершинах гір або на спеціально відведених місцях в ніч на 1 травня розмалюють вогнища, як символ повернення Сонця, між якими ходять чи стрибають через них. У давнину люди вважали, що "як на небі, так і на землі", тому старалися події неба відтворювати під час тих чи інших святкувань. Звідси, наприклад, і звичай палити вогнища на різноманітні свята, пов'язані з рухом Сонця. Роблячи за аналогією, люди символічно долучаються до космічного дійства.
В цю магічну ніч тривають фестивалі з іграми, танцями, любощами, частуванням - братчинами. В деяких реґіонах Европи зранку молодь обливалася водою.


частина фестивального дійства майської ночі у Шотландії


У скотарських місцевостях також в ці дні часто відбувається вигін худоби на пасовища. Коли маржину виводять із хліва, вона мусить переступити сокиру, обмотану червоною стрічкою і прикріплену до порогу. Вдосвіта 1 травня худобу між вогнями, обкурюючи її (у слов'ян цей звичай відбувається на свято з назвами Красна гірка, Ярилів день). В деяких регіонах корів б'ють вербовими, горіховими, горобиновими чи березовими гілками, перемотаними червоними стрічками, вважаючи, що це буде сприяти плодючості.
В деяких місцевостях саме в ці дні відбувається збір лікарських трав. Дівчата та жінки рано під супровід музики виходять в поля, на луки для заготівлі зілля. Особливо цей звичай був поширений у Древньому Римі, а його залишки досі збереглися у слов'ян.

Вважається, що в ці дні світи видимий та невидимий стають особливо близькими (як на Савин),  і мешканці потойбіччя ходять серед живих. Подібні вірування, коли поміж живих гуляють мавки, навки, властиві для Русального тижня у слов'ян, який є місцевим різновидом загальноевропейського свята. Свій Великдень мавки святкують у четвер напередодні основного свята. А в шестерицю ("Дідова субота) люди здавна вшановують покійних і готують для них частування, аби показати, що вони не забуті.
Від лихих нав’їв, за повір'ями, захищають полин та любисток.



Частина звичаїв Белтейну перейшла на свята інших релігій. Паралелі у звичаєвості можна провести із звичаями проведення свят, пов'язаних із зміною пір року чи циклами розвитку природи, зокрема це стосується святкування зимових свят (Імболк, Морена, Масниця: символічна сустріч зими і літа, що супроводжується запаленням вогнищ, свічок, спаленням Морени; носінням колодки на Масницю - носіння майського дерева), весняного рівнодення (Остара, Великдень: биття вербовими прутиками, запалювання вогнищ, обливання водою), весняних свят (Красна гірка, Русалії: очищення маржини вогнем, віра у прихід мавок-русалок, прикрашання жител зеленню) та літнього сонцестояння (Купала: спалення Морени, запалення вогнищ), що вже віддавна породило припущення, що в минулому частина цих свят була одним святом, яке розділилося чи перенеслося у часі внаслідок різноманітних обставин (прецесія Сонця, кліматичні зміни, вплив інших релігій). Найімовірніше, місцевими різновидами майських свят були близькі за часом слов'янські Красна гірка, Ярилів день, Русалії.

Традиційні святкування досі в різній мірі зберігаються у Шотландії, Ірландії, Галичині, Швеції, Німеччині, Франції, Австрії, Англії, Чехії, Моравії, Словенії, Польщі, Росії, Литві, Еспанії, Данії та інших країнах. Сучасні язичники відроджують стародавню Традицію, а найяскравіші святкування Белтейну наразі відбуваються у Шотландії.


частина дійства майської ночі у Шотландії

З святом вас! Будьте благословенні!

Джерела: 1, 2, 3, 4.
borys_javir: (molfar)


На запрошення тернопільської громади рідновірів "Сварга" під час екскурсії на городища та святилища у Медоборах, що відбулася 23 IV 2017 року, розповів про відвідані місця, зокрема їхню історію, періоди функціювання та ймовірне призначення.

Read more... )
borys_javir: (Default)


Я ніколи тебе не забуду. Я буду ходити короткими вулицями старого міста, де нічне світло ламається об мури замку, де вечірня волога обнімає темно-синю бруківку, де ранковий туман краде усі тіні, і буду згадувати тебе. Таку повну обіцянок та сподівань, таку повну надій та задумів, таку мінливу, як всі жінки разом. Я буду згадувати також твій обман та легковажність. Але я не міг чекати від тебе більшого, адже ти - весна. Приходиш після зими, грієш легким поцілунком, сповненим насолоди та очікування більшого, і йдеш...
Я буду чекати тебе знову. Можливо, наступного разу твій поцілунок буде чимісь більшим, ніж легковажність...
Весна...
 
знимка: 16 IV 2017
с. Шманьківці
borys_javir: (molfar)


Великдень: а першою таки була жінка...

В богині Іштар / Астарти була сестра - володарка підземного світу, світу мертвих. Коли Іштар прийшла у її володіння, сестра вбиває поглядом смерті і підвішує на стовпі на гаку - розпинає. Через три дні Іштар воскресає.
Це стається в часі весняного рівнодення.

Іншою назвою богині Істар була Інанна - так її називали шумерці, мова яких досі вважається ізольованою і такою, що не входить у жодну відому мовну сім'ю (відомі з 4 тисячоліття до н.е.). Вавилоняни поклонялися Іштар, пов'язуючи її культ з Венерою, яка була третьою в астральній тріаді Сонце - Місяць - Венера (ця тріада також була відома і балто-слов'янам). Як вечірня зірка, вона уособлювала Венеру, а як ранкова називалася Ануніт - Люцифер (Осяйна; таким же епітетом у 1 тис.н.е. візантійці називали Богородицю, а римляни - Ісуса). Іштар в 12-7 ст. до н.е. входила і в жидівський пантеон, поки жерці Єгови не вчинили релігійної реформи, запровадивши юдаїзм.

В Европі в стародавні часи шанувалася споріднена богиня ранкової зорі - Еостра / Остара (згадана в тому числі у літописних пам'ятках 7-8 ст.н.е). Її ім'я традиційно пов'язується з прагерманським *austrōn «світанок», висхідним до загальноевропейського кореня * h₂wes- «сяяти, блищати». Похідне від цієї основи ім'я (реконструюється як * h₂ewsṓs, у спрощеному записі *Ausōs) носила одна з головних богинь праіндоевропейського пантеону - богиня світанку. До цього образу сходять грецька Еос (Ἕως, Ἠώς), римська Аврора (Aurora), латиська Аустра (Austra), литовська Аушріне (Aušrinė), ведійская Ушас (उषस्; uṣas), слов'янська Денниця, Зоряниця. З цієї ж основи утворилося загальноевропейське слово, що означає «схід» (англ. East, нім. Ost, голланд. Oost, швед. Öster, а також лат. Auster «південь»). Ім'ям богині названо свято Великодня у германомовних народів - Easter, язичницький варіант якого відзначається на весняне рівнодення. Спільність назв та навіть їхнє близьке звучання вказують на глибоку вкоріненість образу і його велику вагу в часі існування загальноевропейської мовної спільноти (3-2 тис. до н.е.).

Одним із символів Астарти була зоря поряд із місячним серпом. Цей символ можна навіть помітити на руїнах храму в Гьобеклі-Тепе - найстарішому із знайдених міст світу (10 тис. до н.е.). На зображеннях із Близького Сходу Іштар тримає в руках хрестоподібний жезл - звичайний хрест, стоячи на місячному серпі (християнська Богородиця дуже часто зображується таким же чином, що стоїть на місяці, оточена зірками). Зоря з Місяцем виступають як супутники у слов'янському фольклорі, а їхнє поєднання як символ було гербом в галицьких хорватів (зокрема, перший відомий герб Теребовлі, герб Тернополя), у балканських хорватів (відомий з 11 ст.н.е.), стало відзнакою чи частиною гербів багатьох шляхетських родин з галицьких земель.

Заглядаючи у минуле, можна висновувати, що на прадавньому етапі розвитку прапра-народи шанували Богиню ранкової зорі (була також пов'язана із богинею-Сонцем), яка була дотична до змін пір року: її вмирання (на осіннє рівнодення) символізувало зиму, а воскресіння (на весняне рівнодення) - весну. Іншими знаковими подіями у її житті було народження/переродження у світі мертвих (на зимове сонцестояння) та, можливо, весілля (на літнє сонцестояння). Віру в цю богиню перейняли різноманітні народи, зокрема европейські, арійські та близькосхідні, а фраґменти та рудименти вірувань існують досі - у назвах та обрядах до головних як язичницьких, так і християнських свят весни.

А першою таки була жінка. Мати. Богиня.
borys_javir: (Default)

містика повні: чорний кіт, фіолетово-рожеве небо, зірка Сіріус на півдні та яскраве світло власне Місяця.

Read more... )

borys_javir: (Default)




рідне небо.
хмарно.
і хоч уже весна, але ще може піти навіть сніг...

нічого, дочекаю сє ще часу, коли почую по радіо, же "над всьов Галичинов безхмарне небо"...
borys_javir: (Default)


розуміє життя той, хто вчиться у природи, в якій все відбувається не просто так, хоч іноді й раптово. наприклад, у Тернополі деякі дерева розквітнули в ніч з 5 на 6 квітня. точніше, на світанку, бо десь в 3-4 ночі були тільки пуп'янки, а в 9-10 ранку - уже квітки. здається, раптово? ні. малими кроками рослини готувалися до цвітіння, проробивши велику і важливу роботу.
так і в житті - усе найкраще завжди є підготовленим. яким би несподіваним чи раптовим не здавалося... :)

Read more... )
borys_javir: (molfar)


У сакральній Традиції Европи в часі весняного рівнодення святкується Великдень, вшановується Ярило, Сонце весняне - потужна сила, яка пробуджує землю і дає енергію для розвитку й яріння всього живого.

Гучними дзвонами чоловіки вітають весну і символічно помагають відкривати небо - випускати сонячне тепло і птаство з Вирію.

Жінки завчасно роблять писанки й крашанки як символ родючості і побажання щедрого на дари землі й природи року, печуть солодкі обрядові хліби з солярними прикрасами, а для дітей випікають жайвори, з котрими малеча запрошує весну й птаство до повернення.

Зі святом вас, люди! Будьте благословенні! 

- - -
В 2017 році весняне рівнодення - 20 березня 12:29 пополудні за східноевропейським часом. Сонце в сузір'ї Риб.
borys_javir: (molfar)


У сакральній Традиції Европи в часі весняного рівнодення святкується Великдень. Маю традицію їздити на свято в Медобори. Довгий час призначенням мандрівки було святилище на горі Богит, але цього, 2017, року подався на так звані Товтри - відгалуження Медобірського хребта неподалік від Скалата.

На Товтрах були стародавні святилища. Про них можна почитати та переглянути знимки у статтях:
Священні гори Скалата
Скалатскі ставки: забуте городище-святилище
• Близнята і Мачуха: загадкове святилище Скалата dreamwidth.org та zbruc.eu
Мачуха та Близнята | роверові мандри
Дослідження енергетики городищ-святилищ коло Скалата

Цього року погода була неприємною - сильний вітер зі снігом та дощем. Незважаючи на це, вкотре оглянув святилище та провів святочне ритуальне частування з Предками.
Read more... )
borys_javir: (Default)






Березнева повня, перша повня весни - Місяць Черв'яків. Вважається останнім повним Місяцем зими і сповісником весни. Відомий як Пісний Місяць, Місяць Ворон (наприкінці зими - на початку весни прилітають ворони) чи Місяць Живиці (час збору врожаю кленового / яворового соку та виготовлення з нього сиропу), а також відомий як Місяць Черв'яків (через дощових хробаків, які вилазять в кінці зими і сповіщають про прихід весни).



Зірка коло Місяця - Юпітер.
Місяць та Юпітер в ці дні перебувають у сузір'ї Діви.

З астрологічного погляду, період, коли Місяць у Діві - невдалий час для романтичних стосунків: люди стають підозріливими, дріб'язковими, спливає минулий негатив, старі промахи та помилки, все частішими стають докори. Мабуть, це посилюється періодом ретроградної Венери, який характерний нестабільністю в симпатіях, антипатіях і у відношенні до людей. В цей час у людей «пливе» уявлення про те, що і хто їм насправді подобається. Тому не рекомендується заводити романи та купляти дорогі речі без нагальної потреби.

А Юпітер у Діві - час самодисципліни, час клопіткого наближення до досягнення мети, дрібної роботи над деталями. У період транзиту планети знаком Діви космічну підтримку отримають люди чесні, працьовиті, акуратні, що звертають увагу на деталі, люди з розсудливістю, не ризикові та ті, хто прагнуть досконалості в усьому. Таких людей не приваблюють авантюри, вони звикли зосереджено працювати, керуючись чіткими планами і домагаючись результатів завдяки працьовитості, а не через випадковий збіг обставин. В період транзиту в Діві має значення практично-орієнтоване навчання, підвищення професійної кваліфікації. Юпітер в Діві дає цілком тверезий погляд на соціальні та релігійні відносини, також породжує вимогливість і прискіпливість до будь-яких авторитетів. Варто зосередитися на здоровому способі життя, натуральних продуктах харчування, відчутті себе в гармонії з природою.

Знимка © Boris Javir
borys_javir: (Default)

А вже весна прийшла у Медобори... Дзюркотінням струмків, запахом зораного поля і прогнилої трави, криком стурбованих граків... Прийшла весна...



26 лютого 2016 року відбулося сонячне затемнення. Я вирішив податися в околиці гори Сабариха та на саму гору - стародавнє святилище. Містика погоди додавала відповідного магічного настрою...

Read more... )

 

borys_javir: (molfar)


У травневу повню настає максимум весняної сили Матері Землі.
вшановується Живу. Жива або Живена опікується всім, що росте і набирає сили. Її пора - весна, ранок і юність.
Вшановують Живу після появи першої зірки: запалюють багаття або свічки, у вінках з живильних зел, водять кривого танка, співають пісень, ворожать, запарюють запашні зілля.
До свята готують писанки: по чорному, коричневому чи зеленому тлі пишуть рослинні орнаменти та символи життя, здоров'я, жіночої плідності.

borys_javir: (molfar)
Десь на початку травня, за стародавніми повір'ями, русалки виходять з води святкувати свій Великдень... Якщо вам раптом трапляться русалки в ці дні, то най будуть файні та лагідні. ;)


На півшляху між Великоднем (весняним рівноденням) та Купала (літнім сонцестоянням) припадають Русалії - тиждень, коли сили Нави стають явними. Свій Великдень мавки святкують у четвер, а в суботу - «Діди» - день пошанівку предків. Від нав’їв захищають полин та любисток.
borys_javir: (molfar)


В глибоку давнину, коли рік ділився на 2 частини: літо та зиму, на зламі квітня та травня відзначали свято світла, свято весни, яке на мові галлів називалося Белтайн. Віки йдуть, а европейці й досі святкують Белтайн - «вогні світла» - свято початку літа, світлої пори року.
Завершився час темряви й смутку - настав час світла й радості. В ніч на 1 травня барвистими стрічками прикрашаються дерева, на вершинах розпалюються ватри. В цю магічну ніч тривають фестивалі з іграми, танцями, любощами.
У слов’ян у цей період вшановують Лелю - «світанкову зорю», як символ зародку життя.
Зі святом вас, люди світла!

Profile

borys_javir: (Default)
Boris Javir

July 2017

M T W T F S S
      12
3456 78 9
1011121314 1516
171819 202122 23
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom

Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags