borys_javir: (Default)
Перун - один з різновидів небесного вогню, що втілюється у блискавці. Його особливість у тому, що він як вогонь, завжди йде в парі з водою. Блискавка і грім виникають у хмарах, водяній парі, і часто супроводжуються дощем. Можливо, саме тому в релігійних уявленнях індоевропейських народів Громовержець, Громівник і водночас Дощівник (Перун, Перкунас, Тор) займає ключове шановане місце, адже у ньому поєднуються світотворчі начала - вода та вогонь. 



Святкування проходили в одному з парків Тернополя, в дуброві. Під час урочистостей було віддано шану Предкам та воїнам, що полягли за краще майбутнє своїх нащадків - так званий "Перуновий полк". 
 
На головах присутні мали вінки із дубового листя - накриття на голову, вінок чи корона здавна означають особливий статус особи, хоч і тимчасовий, а дуб символізує силу та міць, що випливає із його лікувальних властивостей та фізичних особливостей самої деревини. 
 
Традиційно розпалюється вогонь, навколо якого збираються люди. Також вогнем запалюються символічні ворота - "стріли Перуна", символи блискавок, що влучають в Землю. Це відносить нас до прадавнього міту, за яким Бог неба вогненним змієм-блискавкою спускається з дощами до Богині Землі, аби її запліднити. Пройти між вогнями - не просто очиститися, а й набратися сили, яка народжується від поєднання гарячого та холодного начал. 
 
Основною стравою братчини є свинина. Саме кабан, свиня пов'язуються із Громовиком у індоевропейських народів. Можливо, це пов'язано із одомашненням свиней в час формування образу Громового бога. Окрім того традиційно вживаються різноманітні овочі, різні види хліба, солодощі, а також ритуальний неалкогольний напій на травах. 
 
Сучасні неоязичники на святкування вдягають або тематичний одяг, або вишиванки, що не просто красиво виглядає, а й підкреслює етнічність, традиційність та зв'язок з предками. 
borys_javir: (Default)
Передранкова астрономічна краса: Венера, Місяць та Альдебаран близько один до одного на нічному небі. 
Венера ліворуч, Альдебаран праворуч від Місяця. 




 
Венера - друга планета Сонячної системи. За розмірами майже така, як Земля. За яскравістю є третім об'єктом на небі (після Сонця та Місяця). Її здавна називають світанковою зорею, уособленням Зоряниці, Утрені, Ушас, Астарти, Еостри - одного із втілень Богині. Внаслідок помітності стала персоніфікованим персонажем мітів та леґенд. 
 
Місяць - найбільший природний супутник Землі, другий за яскравістю об'єкт на небі. Внаслідок фізичної сили має неймовірний вплив на життя на планеті, який відзначено у мітах та леґендах про світобудову. В найдавніших слов'янських колядках виступає Господарем поряд із Сонцем-Господинею та Зірочками-Діточками. 
 
Альдебаран - червоний ґіґант, найяскравіша зоря у сузір'ї Тура та одна з найяскравіших зір на нічному небі - 14та за яскравістю. Через розташування у "голові" Тельця та червоний колір, її часто називають "Бичаче око". 

20 VII 2017, 4 ранку. 
Тарнопіль, Галичина. 
borys_javir: (Default)

повня Місяця - магічний час таємниць та незвіданого... 
borys_javir: (radio)


на запрошення
Богдана Боденчука та Іри Прокопишин взяв участь у телеетері про Купальські святкування. дата пов'язана, звісно, із християнізованим празником. співрозмовниця розповідала про християнські особливості, а я - про історію виникнення та розвитку, про язичницьку магію свята.

...донедавна вважалося, що найдавнішими згадками про святкування є запис за 1262 рік в Іпатіївському списку Літопису Руського та тексти із Густинського літопису 16 століття. але найдревніша назва свята зафіксована поміж стінописів Софійського собору в Новгороді і датується кінцем 11 - початком 12 віку. записана вона як "коупалиѧ", а в пізніших пам'ятках трапляється як Купалие чи Купалье...


7 VII 2017, Тернопіль
borys_javir: (Default)
буває так, що на бачив друзів роками, а зустрівся і - наче бачилися тільки вчора. замість старих спогадів - нові мандри і пригоди, нові враження, які моментально перетворюються на спогади та історії для розповідей при ватрі. 
 
Варшава, 30 VI - 01 VII 2017
...є легенда, що між 30 червня та 1 липня насправді існує ще один день, магічний день - 31 червня. аби його прожити, варто опівночі 30 червня бути в якомусь чарівному місці. 
чому б тим місцем не стати історичному центрові Варшави? освітлений вогнями королівський замок, старенькі безлюдні вулички середмістя і ніч, якої нема. ймовірно, тому, що Варшава суттєво на північ від Галичини, тут світало чи не в пів 4 ночі. може, ранку? світло ліхтарів зливалося із передсвітанковими тінями і незвично малювало знайомі силуети... 
ніч минула швидко... може, це і не була ніч, а був той магічний день - 31 червня?..
 
денна Варшава - зовсім інша ніж нічна. інші барви, інший настрій. уся наповнена людьми, які щось купують, їдять, рухаються, знимкуються... хоча можна зайти за ріг будинку і потрапити у зовсім безлюдне, хоч і красиве місце... 

 
на з'їзді рідновірів була жінка з Житомира, яка вже віддавна жила у Польщі. почувши, що ми з України, чомусь з польської мови перейшла на російську. на коректне зауваження, що ми польську розуміємо, як і російську, не прореагувала. вона не була ватницею, просто в неї спрацював стереотип, що якщо ти з України (точніше, УРСР), то просто мусиш розуміти російську. 
а в трамваї зустріли приємного волиняку, який розповів, що не зміг влаштуватися у бурштинову мафію, тому подався на працю у Польщу. йому було приємно за довгий час зустріти не російськомовних і культурних вихідців з України. 
 
Ряшів, 02 VII 2017
дорога на Ряшів видалася із пригодами - брак квитків на польський бус, здоганяння того буса аж в Радомі, купівля квитка через інтернет за 5 хвилин до відправлення. мабуть, пригоди так і знаходять мене, коли я в компанії таких же ласих до пригод друзів. 
дощ, доїзд з пересадками, робота в автобусі і ось він - Ряшів. по-родинному тепла зустріч із друзями, прогулянки середмістям, зроблена своїми руками піца. так по-домашньому, як давно вже ніде не було... 


 
тепер лаванда для мене означатиме щось більше, ніж просто пахуча квітка... 
 
Перемишль, 03 VII 2017
вкотре у Перемишлі. але цього разу - вночі. безлюдні вулички старого міста навіюють спокій. здавалося, що от-от повз проїде карета, зупиниться і... але повз проїжджали тільки сучасні авто в сторону Польщі та пошарпані автобуси в сторону України. водії тих автобусів хотіли за дорогу до Львова в три рази більше грошей, ніж через касу чи бла-бла-кар. але я на хохляцькі хитрощі не повівся і доїхав до кордону безкоштовно, а до Львова за 20 гривень. дякуючи добрим полякові та галичанам. 

 
дякую Христі, Мар'янові, Марті, Ані та Вольдемарові за зустріч, гостину, мандри та пригоди у Польщі. до нових зустрічей! ;)
borys_javir: (Default)
мав нагоду та честь побувати на загальнопольському зїзді рідновірів - Ogólnopolski Zjazd Rodzimowierczy . зустріч була організована на Чарчому хуторі - Czarci Chutor, що не дуже далеко від Варшави, тривала 3 дні. щовечора були концерти для загалу, в суботу та неділю зранку - віча, на яких керівники громад та ініціативних груп обговорювали проблеми та перспективи розвитку рідновірських спільнот у Польщі, а протягом днів - літературні читання, лекції та неформальне спілкування. їжа готувалася на відкритому вогнищі у величезному казанку.
 
на вічі, на якому був присутній, обговорювалися актуальні особливості та проблеми розвитку руху. приємно відзначити, що у поляків нема значної частини тих проблем, які є в Україні: розрив із науковістю та визнання священними містифікації й підробки - поляки орієнтовані на наукові дослідження. звісно, між ними є всілякі фантазери, але вони перебувають на узбіччі руху. правда, проблем завдають крайні праві та крайні ліві, але вони також на марґінесі.
 
у вічі були взяли участь представники кількох конфесій, хоч найбільше керівників громад було від Рідновірського Костьолу Польського. було багато скарг на те, що незважаючи на відносну велику чисельність прихильників, мало хто виявляє бажання організовувати свята та бути у проводі громад. здається, це типова проблема багатьох організацій і не тільки світоглядно-релігійного спрямування.


 
в часі неформального обговорення були підняті геополітичні теми. говорилося, що країни центральної та східної Европи (слов'янські та балтійські) мали б об'єднатися для спільного захисту від віковічних ворогів - германців та росіян, а також для пожвавлення економічного розвитку реґіону.
 
було приємно познайомитися із однодумцями, поговорити із близькими за духом людьми. до нових зустрічей!
borys_javir: (molfar)


21 червня о 7:24 за східноевропейським часом відбулося астрономічне сонцестояння. Тернопільські неоязичники в ніч з 20 на 21 червня провели справжнє святкування Купалій у приємній компанії: славлення Богів і Предків, обрядова братчина, забава на березі ставка, вогнище від кресала, палаюче колесо року, дівочі вінки на воді, викрадення Морени, стрибання через вогонь, солодкий коровай, ритуальна неалкогольна наливка...


фіґура Морени






святкове вогнище




палаюче колесо котиться у воду








вінки на воді


Місяць-серп над ранок, перед астрономічним піком сонцестояння


"З гори високої в яри глибокії палає й котиться Ярило-колесо..."

Тернопіль святкував Купалії. Віковічні традиції живуть...

20-21 VI 2017. Купалії. Набережна ставу, Тернопіль, Галичина.

Детальніше про Купалії.
borys_javir: (molfar)


Здавна, спостерігаючи за Сонцем, люди почали його особливі положення відзначати святами. Так виникло Різдво на зимове сонцестояння (Сонце "народжується"), Ярилів день на весняне рівнодення (Яре, весняне Сонце - весна колись називалася "яр"), Купалії на літнє сонцестояння (є версії, що цей день називався Великоднем, бо найбільший, велик день), на осіннє рівнодення вшановували Сонце "старіюче". У давнину люди вважали, що "як на небі, так і на землі", тому старалися події неба відтворювати під час тих чи інших святкувань. Звідси, наприклад, і звичай палити вогнища на різноманітні свята, пов'язані з рухом Сонця. Роблячи за аналогією, люди символічно долучаються до космічного дійства, вірячи, що колесо року не буде крутитися, а цикли природи змінювати один одного, якщо магічними ритуалами не допомагати цьому процесу.

Сонце досягає піку своє активності і настає найдовший день і найкоротша ніч у році. Після літнього сонцестояння, або сонцевороту, як його здавна називали в народі, дні починають ставати коротшими, тому здавна день літнього сонцестояння вважали часом, сповненим особливою магією. День літнього сонцестояння логічно продовжує радісні святкування збільшення тепла та сонячних днів, які починаються ще на майські свята.


знимка із святкування. Стоунгендж, Англія. 2017. National Geographic.

В період літнього сонцестояння слов'яни відзначають одне з найбільших свят у році - Купалії. Донедавна вважалося, що найдавнішими згадками про святкування є запис за 1262 рік в Іпатіївському списку Літопису Руського та тексти із Густинського літопису 16 століття. Але найдревніша назва свята зафіксована поміж стінописів Софійського собору в Новгороді і датується кінцем 11 - початком 12 віку. Записана вона як "коупалиѧ", а в пізніших пам'ятках трапляється як Купалие чи Купалье.

Назву виводять як від праслов’янського слова *kǫpati, що означало купання та ритуальне омовіння, але є версії, що пов’язують назву із словом “купа”, вказуючи на святкування у великому товаристві. Також відомі назви як Сонцекрес (деякі області України), Купала, Колосок, Крес (давньорус. Кресъ), Ярилин день (Ярославська й Тверська області Росії; хоча з Ярилом пов’язане весняне рівнодення), Купалле (білорус.), Saulės (Литва) — День Сонця. Поляки, лемки та словаки називають свято Собітка, що, ймовірно, походить з семантичного ланцюжка: собітка (собутка) — соботка — со-бытие — тобто событно — “разом”, “укупі”, “купно”.

Дослідники досі сперечаються, чи було у слов'ян божество з іменем "Купало", адже вперше його ідола згадано у пізньому джерелі 17 століття християнського авторства, що може вказувати на помилку переписувача внаслідок незнання релігії слов'ян. Тому цілком логічною та вірогідною відповіддю на запитання, якого ж бога чи богиню вшановували предки та варто вшановувати сучасним нащадкам, є Сонце - обожнене, персоніфіковане небесне світило, від якого залежить перебіг життя на Землі. Підтвердження цьому є не тільки звичаї самого свята, а й найдавніші назви, пов’язані із Сонцем у мовах, більш древніх, ніж слов’янські.

В цю магічну найкоротшу ніч на берегах рік розпалюють ватри, влаштовують веселощі з іграми, танцями, любощами, частуванням - братчинами. Як і тому сотні років, що було зафіксовано у Густинському літописі: «звечора збирається молодь обох статей, плетуть собі вінки із всякого зілля чи кореня, і запалюють вогонь, і ставлять збоку зелену вітку, і взявшися за руки, ходять навколо вогню, співаючи своїх пісень, а потім скачуть через вогонь...» (вільний переклад).




святкові вогні. wolvin

Вогонь супроводжує день літнього сонцестояння всюди. Це і величезні багаття, і, звісно, стрибки через багаття. Дівчата і юнаки стрибають поодинці або парами. Цей магічний обряд мав забезпечувати здоров'я і благополуччя. Вважається, що парно стрибати варто у тому випадку, коли хочеш з тою людиною провести свою будучність. Закохані, які стрибають через багаття, магічно "запечатують" свій майбутній шлюб, творячи магію щасливої долі. Стрибками через багаття також лікували безпліддя, позбувалися злих чар тощо.




стрибки через вогонь. wolvin

Хлопці котять з гір палаючі колеса - символ річного руху Сонця, адже після цього свята день починає зменшуватися. Колеса опиняються у воді, символізуючи передусім наступний низхідний рух небесного світила.






запалення колеса та його спускання у воду. wolvin

Дівчата пускають вінки у воду. Часто хлопці намагаються зловити вінки дівчат. Пари заздалегідь домовляються про те, яким буде вінок. Кожна дівчина плете його так, щоб можна було впізнати: вплітають яскраву свічку або велику квітку. Якщо юнаку вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважається доброю прикметою для їх подальшої спільної долі.


















плетіння вінків та спускання у воду. wolvin

Під час святкування також можливі обряди викрадення і спалення опудала Морени (на майські свята викрадають майське древко). Дівчата мають обороняти фігуру, тоді як юнаки намагаються її викрасти і кинути у ватру. Символіка цього дійства двояка: це і поєднання “холодної” зимової жіночої сутності Морени із “гарячою” літньою чоловічою сутністю літнього Сонця, так і передача факту перемоги літа над зимою.

В слов'янських краях молодь йде вночі шукати цвіт папороті. І хоч ця рослина не цвіте, її міфічний цвіт став символом небувалого дару, володар якого може знайти будь-які скарби, розуміє мову рослин та тварин.

Хлопці й дівчата паруються. Чи не в усіх значеннях того слова. Купалії, як і майські свята — час задоволення душі та тіла. Недарма літописці згадують про розтління жінок та дівчат — буяє природа, буяють і люди.

На світанку збирали росу. Вважали, що промені найпалкішого Сонця по-особливому заряджають краплини води на травах і вона стає цілющою.

Традиційні святкування досі в різній мірі зберігаються у багатьох народів, особливо індоєвропейських: Ліго у латвійців, Літа у галлів (весілля Богині і Бога, які поєднуються заради руху природи), Вардавар у вірменів, а також - у чехів, німців, австрійців, сербів, болгар, поляків, англійців, білорусів, росіян та інших. Найбільшого розмаху свято набуло в Іспанії, де 19–24 червня проводиться фестиваль, та в Бразилії — «Феста Юніна» 13-29 червня. У Великій Британії в день літнього сонцестояння відбувається фестиваль Ґластонбері, а сучасні англійські язичники збираються у Стоунхенджі, щоб вітати сонце.






знимки із святкування. Стоунгендж, Англія. 2017. Independent. BBC.

Деякі звичаї Купалій перегукуються із обрядовістю інших свят (наприклад, Морену чи символічну людську постать спалюють на однойменному святі взимку чи на межі зими і весни, залежно від краю, на майські свята, на Купаліях; "колесо року" носять на майські свята та Купалії, опісля його спалюючи; шлюбуються на майські свята та на Купалії), що вже віддавна породило припущення, що в минулому частина цих свят була одним святом, яке розділилося чи перенеслося у часі внаслідок різноманітних обставин (прецесія Сонця, кліматичні зміни, вплив інших релігій).

З святом вас! Будьте благословенні!


святкування. Тернопіль, Галичина. 2015. Boris Javir

Джерела: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.
borys_javir: (Default)



можливо, колись десь поміж цього краєвиду, буде мій скромний дім. і сад коло нього. і невелика водойма.
можливо, колись.
а поки - колосят ся ячмені.

11 VI 2017, Малий Ходачків, Галичина
borys_javir: (Default)


9 червня 2017 року - Місяць-малюк (Мікромісяць). Червнева повня названа в честь полуниці, якої найбільше дозріває протягом цього місяця.

Точка орбіти Місяця найближче до Землі, називається перигей, а найбільш віддалена точка відома як апогей. Коли повний Місяць наближається до перигею, він відомий як повний Місяць-велет (Супермісяць). Коли повний Місяць близько до апогею, він називається повний Місяць-малюк (Мікромісяць).

Повний Місяць-малюк відбувається, коли центр Місяця знаходиться далі, ніж 405,000 кілометрів від центру Землі. Попередній повний Мікромісяць був 22 квітня 2016 року, а наступний буде 27 липня 2018 року.

На фоні легких хмар та за гілками дерев Місяць виглядає дуже містично та романтично. Тепла літня ніч обіймає, наче чарівна любаска і не хоче відпускати спати. Та чи варто пускати такі ночі на сон, коли молодий?
borys_javir: (Default)


так в житті буває, що багато працюєш і за стінами офісу-майстерні не видиш нічого. тоді і спів пташок, і легкий вітерець, що несе запах поля чи лісу, і теплий дощ, і навіть жарке Сонце здаються чудом. і дуже добре, що є товариші, з якими можна розділити радість мандрів.

були і дощ, і Сонце, і вітер, і важка дорога. загалом близько 60 км роверової їзди трасою та польовими дорогами і понад 5 км пішки лісом. давнє святилища на Бабиній горі трішки привідкрило свої секрети. море вражень, невеликий відпочинок для душі та кілька скарбів. звісно, враження та відпочинок - найцінніші.
Read more... )
borys_javir: (molfar)
попереднє повідомлення

за переказами, коло старого кордону Галичини та Волині, на горі між Дітківцями та горою Ґонтова в урочищі Кам'янецька Дубина колись височів замок. його розвалини начебто можна було зустріти ще в 19 столітті.



наразі на самій горі, яку жителі села називають Скала, висотою орієнтовно 420-430 м.н.р.м. (одна з найвищих в Медоборах) є скупчення каміння, яке з північного боку гори піднімається на висоту коло 5-7 м над материком. з південного, галицького боку, вихід на скали плавний, видніються гіпотетичні ворота.

наявні ознаки людської діяльності, зокрема накладання каменів один на іншого, побудова споруд. з північного боку комплексу, як і на Богиті, є дольмен. як і на Богиті, він має спрямування на північний захід із тильною стороною на південний схід. можливо, дірка у його тильній, північно-східній, стіні була призначена для потрапляння у неї перших різдвяних променів Сонця на зимове сонцестояння. наявність дольмена може вказувати на час використання комплексу раніше, як тому 4-5 тисяч років - представниками культури лійчастого посуду, наприклад.

можливо, це і є залишки легендарного замку, які також використовувалися із ритуальною метою.

в дольмені я знайшов уламок глиняного горщика, що є досить характерним і датується, на погляд археолога О.Корчинського, рубежем XV-XVI століть. тобто, тому 500 років там ще могли проводити обряди, адже малоймовірно, що горщик потрапив би у середину дольмена випадково.

borys_javir: (molfar)
В останні дні літа можна поспостерігати прекрасне явище, коли в деяку геометричну фігуру складаються чи не найяскравіші в південній частині нічного неба “зірки”. Міщани ходять променадом коло міського ставу і не помічають. А жаль...



Сатурн - шоста за віддаленістю від Сонця та друга за розмірами планета нашої зоряної системи, має систему кілець та понад 60 супутників, найбільший з яких перевищує за розмірами Меркурій і на ньому наявна атмосфера. Планета присвячена богові Сатурнові, що опікується рільництвом. В його честь англи назвали день тижня суботу - saturday, а в Римі проводилися Сатурналії, які передували Різдву (в слов'ян той період називається Корочун, а зі старого спадку, пов'язаного з тим святом, є водіння плуга на Різдво).
На знимці - верхня світла плямка з трьох найяскравіших крапок на нічному небі.

Марс - четверта за віддаленістю від Сонця та сьома за розмірами планета. Має два супутники. Досі тривають дискусії про існування життя на Марсі, зокрема й розумного. Спочатку бог Марс, в честь якого названо планету, був в Римі богом рослинності та дикої природи, але відтак був переусвідомлений як бог війни. Вважається батьком Ромула та Рема — засновників Риму. В честь Марса названий місяць марець — березень.
На знимці — середня світло-червона плямка з трьох найяскравіших крапок на нічному небі.

А нижня світла плямка з трьох найяскравіших на нічному небі — зірка Антарес, названа в честь суперника Марса за уявленнями еллінів. Зірка є червоним надґіґантом і подвійною зорею. Пов’язана з чаклунськими практиками італійців, єгиптян та інших народів. Найяскравіша у сузір’ї Скорпіона.

З погляду астрології, таке розташування Сатурна, Марса та Антареса вказує на можливі затримки у ділах та підвищену агресивність. В цей період варто проявляти розважливість, спокій та налаштовуватися на добро.


PS: знимки роблені на мобільний телефон, Boris Javir
borys_javir: (Default)


Сатурн (верхня "зірка") та Марс (середня "зірка") поряд з Антаресом (нижня зірка) - одною з найяскравіших зірок сузір'я Скорпіона. астрономічно, Сатурн та Марс у сузір'ї Змієносця, але астрологічно - у Скорпіоні. се може вказувати на період напруженості.

дві верхні знимки - Сатурн, Марс та Антарес над вулицею Стрімкою в Тарнополі. нижня картинка - емуляція зоряного неба програмою Stellarium. навіть на знимках видно червонястість Марсу.
borys_javir: (molfar)


В найближчу до 1 серпня повню відзначали літній максимум сили Землі - свято Спожини, жіночого Прояву Богів Законів розвитку Сущого.

Спожина відповідає за плоди всього, що зародилось і розвинулось.
В країнах Європи збереглись описи "Богині всякого плоду, і плодючості, і врожаю, на свято якої благословляли свіжозібране збіжжя, квіти, фрукти й овочі...".

На честь "Златої Пані", "Красопані" прикрашались стрічками й квітами снопи, кошики й вози з врожаєм, котрі урочисто й весело, з піснями й танцями провозились і проносились через поселення. Люди святкували обжинки.

Спожина згадується у чеському джерелі Mater Verborum та у джерелах, написаних на території Східної Русі в 13-15 століттях. Саме слов’янське слово «спожина», ймовірно, йде від поняття «пожинати», що цілком логічно між собою в’яжеться.

- - -
В 2016 році вшановування Спожини припадає на 20 липня (повня).
borys_javir: (molfar)


В період літнього сонцестояння відзначають одне з найбільших свят у році - вшановують Купала.
На берегах рік розпалюють ватри, влаштовують веселощі та ігри.
Хлопці котять з гір палаючі колеса як символ річного руху сонця.
Дівчата пускають вінки у воду.
Хлопці й дівчата паруються.

Зі святом вас, люди світла! :)
borys_javir: (molfar)


В найближчу до 1 серпня повню відзначали літній максимум сили Землі - свято Спожини, жіночого Прояву Богів Законів розвитку Сущого.
Спожина відповідає за плоди всього, що зародилось і розвинулось.
В країнах Європи збереглись описи "Богині всякого плоду, і плодючості, і врожаю, на свято якої благословляли свіжозібране збіжжя, квіти, фрукти й овочі...".
На честь "Златої Пані", "Красопані" прикрашались стрічками й квітами снопи, кошики й вози з врожаєм, котрі урочисто й весело, з піснями й танцями провозились і проносились через поселення. Люди святкували обжинки.
borys_javir: (molfar)


21 червня, сонцестояння.
Справжнє святкування Купала: вогнище від кресала, солодкий коровай, мед, ритуальна наливка, густа сметана, палаюче колесо, вінки на воді, стрибання через вогнище, згадування Предків, приємна компанія...
Тому, що ми - кров однієї крові...

borys_javir: (molfar)


В період літнього сонцестояння відзначають одне з найбільших свят у році - вшановують Купала.
На берегах рік розпалюють ватри, влаштовують веселощі та ігри.
Хлопці котять з гір палаючі колеса як символ річного руху сонця.
Дівчата пускають вінки у воду.
Хлопці й дівчата паруються.


Profile

borys_javir: (Default)
Boris Javir

July 2017

M T W T F S S
      12
3456 78 9
1011121314 1516
171819 202122 23
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom

Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags