borys_javir: (ціхо)
375130_366571503455293_832254877_n

...є люди, для яких на небесах нема богів...
ці люди вірять, одначе, в зорі і магію...
Амміан Марцеллін, 4 ст.н.е

Історія про зоряне небо...
Жив-був собі на світі один маленький хлопчик. І, хоч він в дитинстві був досить чемним, але і досить непосидючим. Дуже рано він почав захоплюватися світом навколо себе: качки, кури, гуси, коти, пси, дерева, квіти та чи не все навколо стали і стало його друзями та об'єктами пізнання. Особливо когути і гуси, з якими ще мацьопою бився чи грався - як коли випадало. Одного разу, не пам'ятаю точно, коли, він підняв свій зір у небо. В ту мить, здається, всі земні турботи та клопоти відійшли на задній план. Недосяжне глибоке зоряне небо манило хлопця все більше і більше. Часом, у літні ночі він залишався в яблуневому садку на пасіці і під гудіння бджіл, солодкий запах нектару і меду засинав, спрямувавши свій погляд на зорі... А коло 1-2 години ночі приходив дідо і забирав його до хати... А ще хлопчик любив годинами лежати у глибоких травах і спостерігати за рухом хмар у небі, а також ринути у глибину блакиті простору над поверхнею землі, - саме тоді і формувався його світогляд. Бабця називала хлопця планетельником, що на невизнаній ніким мові означало людину дивну, задивлену в зірки, астронома чи просто людину з іншої планети...
читати дальше про планетельника )
borys_javir: (капелюх)
Під плугом з ралом від фірми «Велес» земля розходиться, наче масло під ножем. Золота осінь крокує Галичиною, забираючи радості та тривоги літа в небуття. Залишаються лиш мрії і сподівання, що новий хліборобський рік принесе ще більший урожай...
borys_javir: (На згарищі)
вбиваючи дракона, стаєш на його місце...

...Сотник однієї із передових частин, які займалися виловом по селах залишків ворожої армії та які “прославилися” особливою жорстокістю до противника (така собі “служба безпеки”), зайшов у погріб. Там була облаштована кімната допитів. Якраз недавно зловили кількох диверсантів, які начебто несли із собою план контрнаступу. Плану в них не виявилося, правда, зловили не всю групу. Сотник вирішив особисто перевірити хід допиту. Відкрив двері, глянув на ворожого вояка і щось у грудях защеміло — він впізнав того, хто сидів перед ним...
читати дальше )
borys_javir: (Default)

Час героїв помер... Християнський бог його вбив, не залишивши людям нічого, крім страстотерпців, страху і сорому”.

(с) король Беовульф, кіно “Беовульф”

Є події, які мене сколихнули до роздумів над питаннями геройського чину. Чому зараз він, якщо і є, то блідий, часом негідний, а переважно сприймається із осудом?

Я маю відповіді на ці питання, відповіді пов'язані із релігією (наразі у білому світі панує релігія мучеників, а не героїв), масовою культурою споживацтва (яке геройство, як вияв сили духу, коли більшість живе в гонитві за матеріальними цінностями?), утворенням ґлобального суспільства (нівелює чин одиниць), позірним тероризмом та системою страху (спеціальна робота на підвищення паніки серед населення, адже застрашеними особами легше керувати) та іншими чинниками. Я маю ці відповіді, але їх вже багато років майже ніхто не хоче чути. Слухати — слухають, але не чують...

 

Мене не лякають бурі, що охопили горизонт, і я не боюся винищувачів, які несуть руйнування. Мене не зламати, мій дім тут, в цьому наметі, я повноправний господар, і завтра буде таким, яким його зроблю я”.

(с) Муаммар Каддафі

Я не з тих, які є прихильниками “твердої руки”, які радше б жили в тоталітаризмі, ніж у вільному суспільстві, але є неоднозначні постаті, думки та діяльність яких мені подобається. Лівійський полковник взяв на себе місію не підкоритися тим, які свого часу ножами-кордонами покроїли тіло мого народу, тим, які свого часу топили у крові не одну державу задля подальшої наживи, тим, для яких є визначальними не правдиві інтереси того чи іншого етносу, а власні меркантильні інтереси, інтереси тлінні, але такі, які передаються від одного до іншого покоління так завних “світових лідерів”. Їхня вищість над світом не підтверджена нічим справді арґументованим: ні кращої крові, ні вищого рівня інтелекту, ні благородніших поглядів та дій. У них є лише один арґумент — військова сила, сила яка їм дісталася внаслідок байдужості тих, які свого часу ішли голосувати, аби проголосувати, а не розібравшись у реальних намірах та вчинках кандидатів.

Народ, який сьогодні не має честі, завтра не матиме хліба”.

(с) Давид Рікардо

А скільки таких народів, квазінацій, етносів зараз? Мабуть всі ті, які дозволяють негідним одиницям правити над собою, які у кожному гвинтику системи бачать цілу систему. Забувають такі люди, що прав не дають, їх завойовують (перське прислів'я). Але Геґель був правий: “Жодна людина не може бути героєм для лакея. Не тому що вона не герой, а тому що лакей – тільки лакей”. Споживацьке суспільство, виховане на принципах підкоренню сили йде у нікуди і тьма віків його щоразу більше поглинає.

 

Лиш тому належать щастя й воля, хто кожен день іде за них у бій.

(с) Йоган Вольфґанґ Ґете

Лиш боротись - значить жить...

(с) Іван Франко

Класики світової думки висловилися так, як би міг висловитися я. Адже життя — борня, і той, який бореться, то живе, він горить, наче вогонь, який несе іншим світло. У часи тьми це дуже важливо для суспільства — люди, які будуть нести світло, які будуть запалювати інших, які гвинтик за гвинтиком розкрутять закостенілу систему.

Можна по-різному оцінювати світогляд наших предків, але я вважаю, що корисним було б перейняти їхню віру у те, що людина потрапляє у кращий світ, живучи чесно, справедливо, та здійснивши геройський чин. Можна вірити чи не вірити у бога/богів, але “Боги не зроблять за нас то, шо ми маємо зробити самі. Нам потрібний герой” (с) король Грудґар, фільм "Беовульф".

Нам потрібен герой!..

У народній пам'яті він буде оспіваний на століття, стане тим, кого пам'ятатимуть віками, він житиме у людських серцях суб'єктивну вічність... Для когось він залишиться героєм, для когось, можливо, стане богом, безсмертним богом...

 

Для богів смерть є лише забобоном.

(с) Ніцше

Нам потрібен герой!..

 

_ _ _

23-24 березня 2011

Борис Явір Іскра

borys_javir: (ціхо)

напівсон-напіввидіння

неофіційний додаток до збірки казок


Якось пластуни зібралися на табір "Білий ґруник". Борис був комендантом, Ананас (псевдо таке) - бунчужним, а Христя - заступницею коменданта та писаркою. Вийшли перед Новим роком вони в гори і поселилися на двох полонинах: на полонні Озірна - провід, а на полонині Лаб'єска - учасники.


Провід "Ґруника" сидів у хатинці після нічної тиші і жартували. Дівочий сміх сполохував тишу... Раптом заходить Юра, друг Бориса, який з ним був в хатинці, готуючи її до табору, і каже, що він йшов лісом, підстрелив оленя і треба хлопців, аби допомогли зчинити його та притягнути на найближчу хату, з якої вже би забрав Юрів тато (Юра - мисливець, багато ходить лісами)... Борис миттю здіймається, бере кинджали та сокиру - зчиняти оленя... Юра йде на іншу полонину до учасників і не каже, нащо їх, але каже, аби з собов якесь начиння (горнєта, банячки) взяли... Хлопці стривожено збираються та сходяться всі на дорозі, на полонині Озірна, і йдуть на полонину Кирнички, коло якої підстрелений олень...


Приходять хлопці туди, а там коло свіжого м'яса оленя - ведмідь... Перед табором була відлига і він, мабуть, виліз із барлоги і, хоч тепер знов мороз і сніг, але він ще не забрався назад... А то ніч, було темно і хлопці не бачили здалека, що ведмідь там... Більшість починає тікати... А він ревить і на когось (в темряві не видко точно, на кого саме) починає бігти... Борис, бажаючи захистити друга, піднімає сокиру і накидається на ведмедя, вдаряючи в голову... Черепа він не пробиває до кінця, ведмідь в агонії чоркає лапою із гострими кігтями Борисові по грудях та животі, прориваючи одяг та шкіру... Хлопець, ще не відчуваючи болі, витягує кинджала і перерізає ведмедеві шию... Той падає та ще дриґається в конвульсіях. Юра встигає прицілитися і вистрілює звірові в голову...


Борис відходить від афективного збудження, його починає боліти рана. Хлопці поволі сходяться. Усім вже не до оленя. Борис заставляє одного з учасників набрати ведмежої крові у банячок, а сам пробиває звіру груди та витягує його серце із словами:

- Він поліг у рівній боротьбі, я маю право на його серце та силу...


У Бориса починає прогресувати больовий шок. Його відносять у ближчу хатчину на полонині Кирнички, трішки вище місця в лісі, де був олень... Він Андрія Вовка (з проводу) посилає в хатчину проводу, аби приніс ремнабір (нитки, голки) і бинт (але аби дівчата з проводу не знали що він бере і нащо). Вовк десь через годину часу прибігає. Якраз Юра приносить води - промивають з хлопцями глибокі рани зимною водою, а Борис все просить ведмежої крові - його чомусь все сильніше палить і тільки кров гамує спрагу.

- Всьо приніс? - каже тихо Борис до Вовка.

- Всьо...

- Шось тебе питали дівчата?

- Та повиділи, шо схвильований, але я нічого не сказав... Ну, сказав, шо куртка порвалася...

- Добре... Дякую...


Борис спокійно лягає на ліжко із соломою. Кровотеча трішки втишується. Він на хлопців, які нічого не роблять голосно кричить (больовий шок), трохи обзиває, бо тлумки перестрашені і не знають, що робити... Тільки Юра ще адекватно сприймає дійсність. Вовк під Борисовим керівництвом зашиває ті рани, гарно і акуратно стягуючи. Добре, що внутрішні органи не пошкоджені... Ранений свого шевця на кожному шві обзиває, бо досить болить... Юра носить воду промивати рану... Ананасу зле від виду крові і того всього, він виходить на двір, інші просто в шоці...


Коли Вовк дошиває, Борис вмивається, закутується в щось сухе і разом з Ананасом, тримаючись за його руку, повільно піднімаються по схилі на ґруник (хребет гори). Збоку ще йде хтось з хлопців. Інші були залишені помогти Юрови зчиняти оленя та ведмедя, поки теплі... Юра хтів помогчи Борисові, але той сказав, що все буде добре і ще чує силу дійти до хатчини...


Трохи сам, трохи з допомогою Ананаса Борис доходить до хатки проводу. Там перевдягається в сінях і заходить в хатинку, наче ніц не сталося...


Але дівчата бачать бліді лиця Бориса та Ананаса і питаються:

- Шо сталося?

- Та нічого, - тихо каже Борис. Ананас від того всього навіть не говорить. Дівчата помічають, що бік червоніє - трішки крові проходить крізь бинт і сорочку.

- А чого твій бік наче в крові?

- Та то пусте... - каже тихо Борис. - То я послигнувся в на замерзлому схилі і впав, подерся трохи...

Якраз приходить Вовк з Юрою, приносять м'ясо та ведмеже серце, мало говорять, лиш питаються, чи все добре. Борис угукає, і просить дати в його горнятку "того, що в банячку". Вовк приносить, але дівчатам не показує, що воно таке...


Дівчата Бориса жаліють, хочуть гріти якийсь чай. Але він п'є тільки то, що приніс Вовк і з'їдає кілька шматочків свіжого серця. Дівчата дуже здивовані. Борис просить, аби то серце вночі просмажили - аби рано він мав що їсти...


Бориса вночі трусить від гарячки, але рано йому вже краще. Так, наче від ведмежої крові та м'яса позатягувалися рани...


Ввечері, коли Борисові ще краще, він, Юра та інші хлопці розповідають таки дівчатам з проводу, що сталося... Хтось з них питає:

- А тобі не страшно було кидатися на розлюченого ведмедя?

- Я ж захищав друга... А з іншого боку, хто подолав звіра в собі, то чого йому боятися звіра ззовні?..


І тільки нічний сон про силу ведмедя, яка тепер перейшла йому, стоїть Борисови наче перед очима...


© Борис Явір Іскра
привиділося в грудні 2010


А ти певен, що подолав звіра у собі?

Казки "Білого ґруника":
* Казка перша, * Казка Новорічна, * Казка святкова, * Казка на щодень, * Казка третя, * Казка мандрівників, * Казка остання, * Пост Скриптум
Додаток:
*
Видиво, * Друзі, * Мавка в зворі

borys_javir: (Default)
Колись мені в горичім серці
Ти залишила рану унікальну
Та ніж забрала із собов...
І я шукав тебе невпинно,
Коби дістати ножик унікальний,
Коби назад його встромити,
Коб з рани тої, унікальної
Не витікала моя горича кров...
Нехай пульсує там, у серці,
І омиває встромлене ножє...
Колись зростеться з ним, напевно.
Твій ножик просто унікальний
І моя просто унікальна рана...
І як це все до біса романтично
І унікально - так як в всіх...
Твій ножик і моя горича рана,
Твій ножик і моя любов...

20.09.2008
Борис Явір Іскра

збірка "Натхненний Сонцем Ясним"

Profile

borys_javir: (Default)
Boris Javir

September 2017

M T W T F S S
    123
4567 8 910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Syndicate

RSS Atom

Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags