borys_javir: (Default)



можливо, колись десь поміж цього краєвиду, буде мій скромний дім. і сад коло нього. і невелика водойма.
можливо, колись.
а поки - колосят ся ячмені.

11 VI 2017, Малий Ходачків, Галичина
borys_javir: (Default)


так в житті буває, що багато працюєш і за стінами офісу-майстерні не видиш нічого. тоді і спів пташок, і легкий вітерець, що несе запах поля чи лісу, і теплий дощ, і навіть жарке Сонце здаються чудом. і дуже добре, що є товариші, з якими можна розділити радість мандрів.

були і дощ, і Сонце, і вітер, і важка дорога. загалом близько 60 км роверової їзди трасою та польовими дорогами і понад 5 км пішки лісом. давнє святилища на Бабиній горі трішки привідкрило свої секрети. море вражень, невеликий відпочинок для душі та кілька скарбів. звісно, враження та відпочинок - найцінніші.
Read more... )
borys_javir: (Default)
цьогорічна весна має правдиво жіночий характер: теплих і сонячних днів дуже мало і минають вони швидко. тому треба ловити моменти і користатися ними сповна. :)



Read more... )
borys_javir: (molfar)


На запрошення тернопільської громади рідновірів "Сварга" під час екскурсії на городища та святилища у Медоборах, що відбулася 23 IV 2017 року, розповів про відвідані місця, зокрема їхню історію, періоди функціювання та ймовірне призначення.

Read more... )
borys_javir: (Default)


Я ніколи тебе не забуду. Я буду ходити короткими вулицями старого міста, де нічне світло ламається об мури замку, де вечірня волога обнімає темно-синю бруківку, де ранковий туман краде усі тіні, і буду згадувати тебе. Таку повну обіцянок та сподівань, таку повну надій та задумів, таку мінливу, як всі жінки разом. Я буду згадувати також твій обман та легковажність. Але я не міг чекати від тебе більшого, адже ти - весна. Приходиш після зими, грієш легким поцілунком, сповненим насолоди та очікування більшого, і йдеш...
Я буду чекати тебе знову. Можливо, наступного разу твій поцілунок буде чимісь більшим, ніж легковажність...
Весна...
 
знимка: 16 IV 2017
с. Шманьківці
borys_javir: (Default)




рідне небо.
хмарно.
і хоч уже весна, але ще може піти навіть сніг...

нічого, дочекаю сє ще часу, коли почую по радіо, же "над всьов Галичинов безхмарне небо"...
borys_javir: (Default)
...Ходи туди, де ясні зорі,
Де світлий місяць уночі,
Де засинають навіть гори,
Де тихо шепчуть щось сичі...

© Boris Javir, уривок повісті "Середньовічна легенда...", 2003 р.

захід Сонця та схід Місяця у селі Малий Ходачків, Галичина. перша зірка, що з'явилася на небі - Венера.











borys_javir: (Default)


неділя, мандри. після важкого робочого тижня вибрався у подорож. попереду були прекрасні краєвиди піль та лісів, гарбузи, коні, старі хутори, стародавні будинки, частина з яких розвалюється... як інший світ: на вікнах досі старі фіранки, чи й без них, подекуди і дідухи стоять, календарі за 1983 рік, льохи з 1932 року, а хати... хто його знає, коли будовані. та відомо точно, що от-от розваляться... та чи буде нове кращим від старого?

а ви бачили те небо? захід сонця? місяць уночі?
Read more... )
borys_javir: (Default)


ниніка взяв им участь у роверовому пробігу, який у селі, в якому я ріс, організував Сергій Дулібан. разом з Wlodko Korabel, організатором, сільським головов, політиками місцевого розливу та багатьма дітиськами проїхали ся від села Малий Ходачків до Костовецького ставу і назад до села.

окремо, проїхав им нині від міста Тарнопіль до села Малий Ходачків і назад (в одну сторону - понад 16 км) з середньов швидкістьов близько 26-30 км/год.

дуже радий, же в рідному селі є рух і люди, які готові розрухувати молодь. :)

знимки: Boris Javir, Wlodko Korabel
borys_javir: (Default)


Мав нагоду взяти участь у весняній оранці. Працювати на землі, засіювати ґрунт - благородно. Здавна ця справа - чоловіча. Адже чоловік несе насіння, яке, поєднуючись із жіночим, дають нове життя. Існує міф про небесного Бога, який у вигляді дощу запліднює земну Богиню.

Read more... )
borys_javir: (molfar)
передрук моєї статті із інтернет-сайту tenews.org.ua.

Мандрівка з Борисом Явором: Священні гори Скалата

Автор : Борис Явір Іскра | Джерело: like.te.ua

Фото автора

і спитав ся я в Ґуґла, а він конкретної відповіді не дав…

 

Гори — одне з найбільш типових місць поклонінь та культових дійств у різних релігіях. Образ гори як моделі світу, місця перебування божеств йде ще від шумерських та праіндоєвропейських міфів. Образ священної гори у міфології давніх слов’ян тісно пов’язаний із поховальними курганами-могилами. Для розташування святилища язичники часто обирали панівне в терені узвишшя. Особливістю священної гори є наявність джерела водов, яку вважают цілющов, або справжньої чи обрядової кирниці.

 

«Ставки»

 

Я виростав у селі, що мало й має свої переваги. Найближчим містом до нього є Скалат, який я полюбив чи не відразу. Про розташований там Скалатський замок написано чи не будь-де. Назву міста пояснюют тим, що воно виникло у підніжжя скал (галицьке «скала» – українське «скеля»). Справді, Старий Скалат (тепер село) розлягло ся на схиліМедобірського хребта, який оперізуют камені.

 

Щоразу, кедь я їхав до Скалата, мою увагу привертали скалисті горби на схід від міста, під якими розташовані два ставки (звідси і назва розділу). Вони добре проглядали ся з дороги і ся здавали близькими. Побувати на них стало мойов мрійов. Вперше я туди заїхав із другом на свій день народження в 2010 році. Але ми просто прогуляли ся і гори чекали ня знову (на все свій час). І от, на початку грудня я відвідав свою мрію з іншим моїм товаришом. Туман оповив усе до обрію, тому видимість була не з кращих.

 

DSCF0949_2

Кам’янисті горби, вид зі сходу

 

Для зручності я пронумерував безіменні вершини, які найбільше ся виділяют на терені, буквами латинської азбуки.

 

mapa2

 

А

 

Ми з другом підняли ся на стрімку вершину A із південного боку. За даними топографічної мапи її висота над рівнем моря 372 метри, над долинов — коло 100 метрів. Внизу із ставків бере початок ліва притока річки Гнилої-Рудки, яка протікає через Скалат і яка є притоков річки Збруч.

 

DSCF0960_2

Вершина А з південного боку

 

На снігу було багато слідів тварин, які утворювали стежки, також при нашому наближенні майже з-під ніг вискочив заєць.

 

В часі підйому ми запримітили, що більшість каміння, яке є на поверхні, не є виступами материкової породи, а принесені на свої сучасні місця кимісь, колись і звідкись. Деякі з валунів утворювали скупчення чи споруди.

 

DSCF0961_2

Камені стоят по боках заглиблення, яке має прямокутну форму

 

На схилі є не одне таке заглиблення, вони відносно правильної прямокутної форми, що може означати існування там колись якихось споруд, наприклад, будинків. Тим більше, що вони зі сторони річки та підсонячного південного боку горба. Можливо, там було поселення-супутник. У давні часи люди переважно вибирали для проживання саме південні миси прирічкових схилів.

 

Майже коло самої вершини з південної сторони є плоский округлий камінь-майданчик, коло якого по обидві сторони стоят два валуни, які наче варта сокочут, стежку до святилища, яка проходит між ними.

 

DSCF0971_2

На другому плані справа — плоский камінь-майданчик, над ним — два валуни-”сторожі”

 

Саме святилище має специфічну будову — із західної та північної сторони по його краю виставлені великі камені, які утворюют дугу, що схоже на кромлех. Східну та південну сторони оперізує невисокий символічний вал. Нижче по схилі помітні залишки терас.

 

DSCF0975_2

На передньому плані — камені, які утворюют дугу

 

DSCF0977

Автор допису на північному продовженні дуги валунів

 

Святилище овальної форми, витягнуте з півночі на південь на 15 метрів, із сходу на захід — на 10 метрів. У північній частині овалу розташована неглибока западина, а трішки південніше центру — підвищення, сформоване складеними каменями. Можливо, тут колись стояв ідол чи палали святочні вогні. Деякі поодиночні камені наче відділяют западину від підвищення, утворюючи фіґуру, подібну на “вісімку”.

 

DSCF0985_2

На передньому плані — малопомітний вал, на другому плані — підвищення, на задньому плані — валуни, які йдут дугов по західному та північному боці

 

DSCF0986_2

На передньому плані — підвищення, також добре видно валуни із дуги, а западина заросла польовими травами (на другому плані)

 

Із західної сторони, на відстані до трьох метрів від межових валунів, є чотирикутна споруда, яка ззовні нагадує кирницю. Її стіни викладені із великих каменів, а всередині є багато малих. Таке враження, що то могла бути жертовна яма чи ритуальна кирниця, яка після використання була закидана, за аналогійов до подібних споруд в Звенигороді.

 

DSCF0989_2

Гпотетична ритуальна кирниця чи жертовна яма на захід від капища

 

На північ від святилища є великі плоскі камені, які нагадуют сходи. Вони тягнут ся не точно на північ, а з невеликим схиленням на схід. Можливо, то залишки давнього менгіра. На північний захід йде кілька великих каменів, які стоят віддалено один від одного, але через них можна провести лінію.

 

DSCF0983_2

Камені справа тягнут ся в північному керунку, утворюючи “сходи”

 

DSCF0999_2

Великий валун (справа) з північної сторони святилища, який не є виходом материка

 

Як глянути з вершини В в сторону вершини А, то можна помітити, що, можливо, було ще одне (або і не одне) півколо із західного схилу — зовнішнє. На жаль, під снігом помітно тільки більші камені, а менші чи зовсім малі сховані під білов ковдров.

 

DSCF1041_2

Вид на горб А з хребта між горбами В та С

 

DSCF0992_2

Панорама вершини А з півдня

 

DSCF1004_2

Панорама вершини А з півночі

 

Нижче вершини А із північно-східного боку на і так нерівному хвилястому рельєфі ся виділяє заглиблення, зовнішній вал якого має прямий кут.

 

DSCF1006_2

Вид з півночі на заглиблення і гіпотетичні залишки валу

 

B

 

На схилі гори В також багато каміння, яке, швидше за все, туди принесене. Частина з тих каменів поскладані подібно до дольменів.

 

DSCF1003_2

Вид на вершини С (зліва) та В (справа) з підніжжя вершини А

 

DSCF1009_2

Невеликий дольмен на південному схилі

 

На горбі навколо вершини сила-силенна валунів різного розміру. Вони утворюют лінії та фіґури. На самій вершині помітний майданчик майже квадратної форми із сторонами орієнтовно 5х5 метрів, із західного, північного та південного боку обмежений великими каменями. Зі сходу він обмежений невисоким валом.

 

DSCF1031_2

Вид із заходу, на другому плані — майданчик, за ним видно підвищення валу, справа — камені, які ся тягнут лінійов

 

DSCF1025_2

Вид на майданчик зблизька

 

Також валуни ся тягнут від майданчика на південь і на північ. Можливо, то збережені залишки давнього кромлеха чи менгіра, але гірше, ніж на вершині А.

 

DSCF1023_2

Поскладані камені з південно-східної сторони вершини В

 

На північному схилі вершини В розташований явний кромлех. Камені поставлені гострими кутами догори (один з них, певно, впав), утворюют дугу, яка спрямована орієнтовно на північний захід, південно-східна частина відкрита. Посередині — невелике заглиблення.

 

DSCF1038_2

Вид на кромлех із південного сходу

 

Коло цього кромлеху є інші скупчення валунів, які поставлені у досить вільному порядку, хоч частина з них утворює лінії та фіґури, які на місцевості ся проглядают часом добре, а часом ні через хвилястий рельєф.

 

DSCF1047_2

Вид на вершини В (зліва) та А (справа) з хребта по дорозі до вершини С

 

C

 

Між горбами В та С нема глибокої долини, хребет тільки трішки ся знижує.

 

На горбі С, майже на самій вершині (із схиленням на південний захід) є яма, у північному куті якої (прилягає до вершини) розташований великий камінь із слідами обробітку — йому надано майже паралелепіпедну форму. Валун з південного заходу має зріз, який нагадує ліжко. Суттєво менший камінь розташований у північно-західній частині заглиблення. А найменший валун є у центрі ями. Його сторони вирівняні — хтось ся намагав надати йому правильної геометричної форми.

 

DSCF1053_2

Вид на великого валуна із західної сторони ями, на передньому плані — камінь в центрі заглиблення

 

Можливо, великий камінь був частинов якоїсь споруди. Шматки, які від нього відкололи, могли використати в якихось інших будівлях.

 

З південно-західної сторони ями також стоїт два великих валуни. Стінка, яка прилягає до ями вирівняна.

 

DSCF1059_2

Вид в сторону вершини В, на передньому плані зліва — великий валун

 

D

Після вершини С ми звіриними стежками прямували хребтом далі, між сніги.

 

DSCF1061_2

Вид з хребта на вершини В (зліва) та С (справа)

 

На горбі D валунів менше. Враховуючи, що вершина не дуже ся виділяє на гряді, її культове значення могло й не бути таким важливим, як у більш південних вершин. Тим не менше, на горбі є залишки якоїсь споруди — підвищення, викладене частково прямостоячими каменями та в західній частині заросле травами.

 

DSCF1065_2

На передньому плані — група каміння з підвищенням на вершині D, на задньому плані — вершини В та С

 

Дальше на схід уже помітно вихід материкової породи та невеликий кар’єр. Хребет нерівний — поверхня хвиляста, ями завіяні снігом, який ся постелив досить глибоким шаром.

 

E

Певна несподіванка чекала нас на останній вершині — круглий майданчик, коло 10 метрів в діаметрі. Посередині — сліди від сучасного вогнища, розпаленого між каменів. На схилі — оброблений валун із правильними формами.

 

DSCF1067_2

Вид на вершину Е з південного заходу

 

Вершина цікава тим, що є хорошим оглядовим пунктом — з неї добре видно навколишні поля, околиці села Старий Скалат, а також чи не весь кряж, крім горба А. Враховуючи можливе стратегічне розташування вершини, досить ймовірно, що там була якась споруда.

 

DSCF1069_2

Вид на хребет з вершини Е, найвищі горби зліва — вершини В та С

 

За характерними ознаками можна припустити, що на цьому кряжі було давнє городище-святилище (навіть цілий комплекс):

  • усі головні споруди із каміння розташовані на підвищеннях — найвищих точках пасма горбів;

  • на щонайменше двох чи трьох вершинах наявні спеціально облаштовані майданчики для обрядів, які оточені ритуальними валами чи впорядкованими валунами — сакральнов межов святилища;

  • щонайменше на вершині А є залишки капища із жертовнов ямов чи ритуальним колодязем, а також п’єдесталу або іншого виділеного місця для ідола чи священного вогнища;

  • на цілому пасмі – широке застосування каменю та кам’яних вимощувань;

  • відсутність залишок звичної житлової або господарської забудови.

Місцевість характеризує ся тим, що в медобірських гір схили зазвичай похилі (принаймні східні), на них проводит ся господарська землеробська діяльність, а ця гряда різко виділяє ся в околиці та, подібно до горбів коло Збруча, зверху “всипана” валунами, причому принесеними.

 

Неймовірні теорії

 

Про утворення Медоборів є цікава легенда — начебто герой Здобислав боров ся проти великого Дивогляда, і вбив його, ввігнавши у землю… Голова, тулуб та хвіст того чудовища стали камінними горами. Може, то й справді так? Якщо уважно придивити ся на пасмо горбів, то вершина А є головов, вершини B та С становлят тулуб, а D та Е — хвіст. Може, давні казки таки певнов міров правдиві? Тоді капище на горі А — рукотворна “корона” цього чудовища (дракона?)…

 

Ще однов неймовірнов теорійов може бути думка, що й самі горби частково рукотворні, споруджені на материковій основі. Може, то курган чи навіть комплекс курганів, насипаний на природних узвишшях. Наприклад, на північно-західних землях слов’ян відомий кургандовжина якого становит 115 метрів, а висота пагорба — 65 метрів. Коло Скалата гори також всипані валунами, тим більше, частина з них розміщені на терені впорядковано.

 

Місцеві люди про ті гори знают лиш то, що там колись добували камінь (то видко по залишках каменоломень між вершинами D та Е). Начебто, десь там з певних причин було встановлено хреста, якого насправді нема. Якихось інших суттєвих відомостей або не знают, або не захтіли повідомити.

 

Як би не було, але місце потребує археологічних досліджень для точнішого встановлення, хто, коли і як саме використовував хребет. До речі, мегалітична культура у Європі була поширена в часі пізнього неоліту та епохи бронзи(тобто, раніше, ніж 3000 років тому). Можливо, цей комплекс має зв’язок з дольменом на Богиті та є свідком культури лійчастого посуду.

 

Борис Явір.



borys_javir: (обернув ся)
Галичина, яка зникає...
Борис Явір

Роздуми у знимках та історіях

передрук моєї статті із інтернет-журналу Збруч
.

 

 

Час невблаганний... Здається, що він минає, забираючи нас із собою, але се не так. Не час минає, а ми минаємо, минає знайомий нам світ, а ми часто ще й помагаємо йому минати. Ми забираємо зі собою все, що було нам знайомим, усе, що було нам дорогим. А нові покоління приходять на сю благословенну (чи прокляту?) планету і приносять щось нове, щось незвичне, але часто й просто добре забуте старе... Минуле стрімко відходить у небуття. Хто чіпляється за нього, стають жертвами часу. Але чи є виправданим штучно розривати нитку спадковости між минулим і прийдешнім, що так легко робить сучасна людина? 

 

Я люблю мандрувати. Часто знимкую старі хати, хижі, шопи, хліви, обороги й інші будівлі, переважно збудовані сто і більше років тому. Більшість із них стоять покинуті, необжиті. Такі собі музеї під небом, музеї, які заростають бур'янами, травами та мохом. Свідки часів, які нам недоступні, свідки подій, про які ми лиш чули, свідки надій, які загубилися десь у Всесвіті...

 

Read more... )
borys_javir: (капелюх)
ґлобальне потепління. локальні наслідки. вперше за мого життя у річках села нема води. незначні дощі, які падали за літо, не наситили землю вологою... світ змінюється... не на краще...


село Малий Ходачків, Галичина
 
borys_javir: (поет)
За горами високими,
Де сніги одні біліють,
Де вітри шалені й бистрі
Люто-люто й сильно віють,

Де лиш скали, наче пустка,
І корчі сухі стирчать,
А ліси усі у снігу
Мов під ковдрою все сплять,

Була там одна країна,
І жили в ній різні люди:
Були бідні і багаті,
Господарські чи приблуди.
.
А у серці того краю
У селі десь між лісів
Хлопець добрий й роботящий
Із батьками собі жив.

Мав фраїрку дуже гарну
Та й любив її, як міг:
Все робив, що лиш хотіла,
Їй встеляв квітки до ніг.
читати дальше про забаганки )
borys_javir: (обернув ся)
ГП_Король без королівства

Я маю честь сє знати із корольом, правдивим корольом з «блакитнов» кірвов у жилах, з інтеліґентним вихованьом а добров освітов. Сей король розумний, навіть хитрий а трохи дивакуватий. То нормально для королів епохи національного романтизму. І байдуже то, же зараз епоха національного нігілізму - в каждої нації свої епохи.

Сей король має сво́є Королівство. Королівство з містами а селами, будинками а полями, лісами а ріками, дорогами а бездоріжжьом, мостами а стінами, із своїми людєма. А основне - із сво́їм духом. Дух  сего Королівства древний, гейби пожовклі літописи а свіжий, єк цвіт у маю. Дух сей живий - дає сили жителям королівства а страшит го ворогів.

Лиш заввага є єдна - Королівство се не підвладне королю. Вно жиє якимісь своїм життьом, люди платє податки окупаційні владі, ліс йде на меблі для зайшлих бояр, а ріки витікают у чуже море. Урєд Королівства зараз недіяльний, бо більшість міністрів колабораціонували чи пішли у підпіллє, войско спит по схронах, ждучи мобілізаціного указу, якого нікому підписати. Лиш десь у серци Королівства хтось іноді підніме тост за невідомого му короля і з надійом сє подивит в сторону гір, єкі, єк ніхто єнший, тримают Традицію.

Но все так не буде. Ще сє збере оновлений урєд, ще буде підписано мобілізаційний указ для каждого з нас, ще будут відновлені повалені мости а в усєкий ґрад прижене вістун з новинов про відродженє Королівства... Ще смо запануємо на свої земли...
У свому Королівстві Галичина...

© Борис Явір Іскра, 2013-11-13
borys_javir: (ціхо)

Саме вночі відчувається найбільша різниця між тим, що називається «природа» та тим, що називається «цивілізація». Коли їдеш із села, тобі підсвічують тільки зорі. Вони впевнено і миготливо показують шлях у темряві. Очі звикають до нестачі світла, бачать дорогу, але мимоволі піднімаються туди, куди лине душа - догори, поза хмари, у небо. І перетинаються поглядом із зірками, які дивляться наче саме на тебе. Але незабаром вогні вічності зникають за вогнями тимчасовості - світлом автівок та ліхтарів, яке метушливо та гамірно вривається у тишу та спокій природи...
Я люблю поїздки вночі. Саме в темряві найбільше пізнаєш ціну світла. Справжнього світла. Світла природи...
borys_javir: (ціхо)

Одне з благородних занять - землеробство. Зорати землю. Засіяти. Доглянути. Зібрати урожай... Перший сніп з мого поля - на Дідуха. Останній - Велесу «на бороду». Соки Землі, благословенні Сонцем, - золото...
borys_javir: (molfar)
IMG_0609131311_20130609131813734
Малий Ходачків

Я не релігійна людина. Але я вірю.
Храмом для мене є мо́я сім’я, мо́я родина, мій садок, моя пасіка... Уся Природа та усе рідне - то мій Храм...

© Borys Javir, 2013-06-09

Profile

borys_javir: (Default)
Boris Javir

September 2017

M T W T F S S
    123
4567 8 910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Syndicate

RSS Atom

Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags