borys_javir: (поет)


14 лютого. Вечір Еротичної поезії. На запрошення спраглих до поетичного слова організаторів читав свою хтиву поезію, присвячену коханій. Дякую слухачам за увагу!

* * *
Я тво́їм буду холодним жаром,
Буду пекти всі серця струни,
Ти знай, що я не дався даром,
Бо даром є лиш воля руни.

Буду я тво́їм жаром в грудях,
Буду пекти глибоко всередині...
В якийсь момент ураз почуєш -
Крила виростають на твоїй спи́ні.

Буду льодовим жаром в лоні,
Буду пекти усі твої зітхання.
Ти знай, любитимеш до скону,
Поки для світу настає світання.

Я буду зимним жаром нервів,
Буду і болем, буду й чаром.
Ти ще проситимеш перерви,
Не спинюсь я. Я буду жаром...

збірка "5 думок"

* * *
Як хтива ніч вуаль свою надіне,
Ми перетнем заборонені межі,
Мораль із законом залишим в спокої, -
Я буду гасити твої пожежі!..

В цю ніч не заснемо знов до світанку -
Мільйони зірок за нами же ж стежать,
Гріхам надамо нового відтінку, -
Я буду гасити твої пожежі!..

Відкриєм ми тайну древню науку,
Якої не вчать і в жоднім коледжі,
Злимося в єдність в солодкім цілунку, -
Я буду гасити твої пожежі!..

Горітимем разом, наче багаття -
Вимірам іншим тепер ми належим,
Ніч ця солодка - і дар, і прокляття, -
Я буду гасити твої пожежі!..

збірка "5 думок"

* * *
Тво́я спинка прогнеться, як в кішки,
І на вушко я ска́жу мур-мур,
Твоє личко осяє усмішка, -
Ех, солодкий між нами лямур.

Тво́я кров закипить ще у жилах,
Всередині буде ураган.
Я поне́су тебе, мов на крилах,
У екстазу гарячий вулкан.

Тво́ї вени наллються нестримно
Тим солодким кохання вином.
І думки усі тво́ї інтимні
Враз здадуться вмить здійсненим сном.

Ти пізнаєш страшну насолоду,
Що холодить і кидає в жар -
Тво́є тіло, мов з чистого льоду
Ще наповнить гарячий нектар.

Тво́ї пальці зігнуться судомно,
Міцно затиснуть пальці мої.
Ти застогнеш ще гучно, нескромно,
А я здійсню всі мрії твої...

збірка "5 думок"

* * *
також зачитав вірш "На моєму ліжку після тебе - рейвах" із збірки "У твоєму промінні" та вірш "Літній бриз..." із збірки "Шепіт Місяцю".
borys_javir: (radio)
В серпні 2012 року я дав інтерв'ю на радіопередачі "Поспілкуймося".
Автор програми - Юля Валах.

borys_javir: (radio)
В кінці 2011 року я дав інтерв'ю на радіопередачі "Поспілкуймося".
Автор програми - Наталя Бліхар.



borys_javir: (поет)
Про моє представлення вийшла стаття на svoboda.te.ua.

Щойно з друку.
Нарешті побачила світ 11 збірка



Недавно у Козові, Тернополі та Львові відбулися презентації одинадцятої збірки тернопільського письменника Бориса Явора Іскри «Шепіт Місяцю». Сам автор назвав книгу завершенням ліричного етапу його друкованої творчості, але зазначив, що ліричні вірші будуть і в наступних виданнях.

yavyr

Представляючи нову книгу, автор розповів про свій творчий шлях. Борис почав писати досить рано. Коли хлопцеві виповнилося 15 років, його творчість налічувала вже близько 300 віршів. А на час завершення школи він написав роман на 1256 сторінок зошита. Деякі із цих творів згоріли, правда, не з волі автора. Та цей випадок навчив його власну творчість не приховувати від людей.

Починаючи із 2008 року, Борис Явір Іскра видає свої збірки. У тому ж році вийшла друком перша – «Розмова з вітром». Потім світ побачили й інші книги автора. Деякі із них вийшли у співавторстві з Софією Ясіновською, а інші – з Мартою Дудою. З 2010 готується до видання серія книг «Казки Білого ґруника» у співпраці із автором цих рядків (наразі опублікували збірку «У полоні ночі»).

І ось у 2011 вийшла друком збірка «Шепіт Місяцю». Її особливістю є те, що вона об'єднує твори, написані у різні роки. Це і вірші, і оповідання, і уривки листів, і невеличкі етюди. Малюнки-ілюстрації до книжки виконав сам Борис, що забезпечує єдність змістового та художнього наповнення.

Під час презентацій прочитана поезія викликала усмішки на устах слухачів, заставляла кожного задуматися про життя. Вірші й уривки з діалогів, листів торкнулися струн душі усіх, хто завітав на зустріч із автором.

Христина КАЧМАРИК.

borys_javir: (поет)
Про моє представлення вийшла стаття на poglyad.te.ua.

Що нашептав читачу Борис Явір Іскра
в своїй одинадцятій книзі

Починаючи із неділі, 23 жовтня, у Козові, Тернополі та Львові відбулися представлення одинадцятої книги Бориса Явора Іскри “Шепіт Місяцю”. Сам автор назвав книгу завершенням ліричного етапу його друкованої творчості, але зазначив, що мотиви кохання будуть і в наступних виданнях.

Презентуючи нову книгу, автор розповів про свій творчий шлях. Борис почав писати досить рано. На час виповнення йому 15 років вже було написано понад 300 віршів. А на час завершення школи — рукописний роман на 1256 сторінок зошита. Частина цих творів наразі до публікації не планується. «Наразі я вирішив, що він надто великий, аби його передруковувати із рукописів, а також якість чорнила, яким писалося не дозволяє тепер прочитати весь текст… Я написав багато творів. Можливо, найближчими мені  є частина опублікованих і ще не опублікованих оповідань, а також вірші “Дар богині”, “Будь моя у цю ніч” та деякі інші..», – зазначає Борис Явір.

До 2008 року вірші автора публікуються у кількох молодіжних збірниках поезії, він стає переможцем кількох конкурсів. В 2008 році, коли з’явилася змога видаватися, Борис готує до друку та випускає у світ свою “першу ластівку” – збірку “Розмова з вітром”, яка містить твори різної тематики (патріотичні, ліричні, філософські).

Запитую у Бориса, чи є у нього «муза», єдина і кохана дівчина, яка дає натхнення.

- Нема такої… наразі… , – відповідає юнак. – У  ”Розмові з Вітром” є вірші, присвячені красуням, до яких мав симпатію у той чи інший період часу. Серія “Натхненний Сонцем Ясним” присвячена Софії Ясіновській, вірші якої (присвячені мені) також увійшли у цю серію. Аналогічна ситуація із Мартою Дудою та її причетністю до серії “З весною в серці”. Кому присвячені твори із збірки “Шепіт Місяцю” я розповідати не буду – я так і написав у Слові до читача на сторінках самої книжки. Із Христиною Качмарик, з якою пишемо “Казки Білого ґруника” у нас хороші приятельські стосунки, наче в брата із сестрою – вона одна із перших дізнається про мої симпатії, подробиці особистого життя. А Тої щасливиці ще нема…  На творчість мене надихає природа, хороші люди, які навколо мене, події – життя загалом.

Збірка “Шепіт Місяцю” особлива тим, що вона об’єднує твори, написані у різні роки: і вірші, і оповідання, і уривки листів, і невеличкі етюди. Малюнки-ілюстрації до книжки виконані самим Борисом, що забезпечує єдність змістового та художнього наповнення.

Представлення відбувалося у динамічній формі. Присутні почули деякі твори із збірки “Шепіт Місяцю”, у Тернополі молода група “Думки вголос” виконала пісні на слова Бориса.

Звісно, у кожному місті були й свої нюанси. У Козові була більш пластова авдиторія, яка знає Бориса досить давно, тому вийшла більш відверта бесіда між автором і залом. А у Тернополі та Львові були різноманітні друзі, знайомі та й незнайомі авторові люди, тому багато часу зайняло індивідуальне спілкування до і після представлення.

-          Щодо своєї творчості можу сказати, що вона часто є автобіографічною. Але частина віршів, оповідань має дотичність до історій, які не відбувалися у власне моєму житті. Для мене немає літературних авторитетів – орієнтуюся на загальні поняття “правди” та “справедливості”, а також хочу, аби мої твори приносили користь людям. Щодо планів, то зараз готується книжка про стародавні азбуки, друга книга із серії “Казки Білого ґруника” та інші…

Автор  висловив  вдячність всім, хто підтримував його у підготовці книги, хто допоміг у підготовці та проведенні представлення (Христина Качмарик, гурт “Думки вголос”, кафе “Меделін”, газета “Вільне життя”) та всім, хто прийшов на представлення.

_ _ _
borys_javir: (поет)
Про моє представлення вийшла стаття на 20minut.ua.

В Тернополі поет презентував вірші
про любов у Facebook


- Соціальні мережі - інструмент, - каже на презентації власної поетичної збірки "Шепіт місяцю" Борис Явір-Іскра. -У залежності від мети тих, хто його використовує, можна отримати позитив, а можна мати і негатив.

На презентацію книги, яка відбулася 25 жовтня, прийшли кількадесят молодих людей. Це вже одинадцята збірка віршів, яку Борис Іскра представив у Тернополі. Деякі з його віршів присвячені розповсюдженим соціальним мережам і стосункам між молодими людьми, які розвиваються у мережі.

- Мої вірші переважно спрямовані на тих, хто встиг відчути, що таке кохання і його нюанси, - каже поет. - Лише ці люди можуть адекватно оцінити мою творчість. Віки минають, культури змінюються, а кохання лишається тим же. Отак однаково запалює серця людей.

Поет розповідає, що творчість спрямована переважно на молодь, але й тим, хто вже не є молодим, також варто ознайомитись зі збіркою, аби пригадати себе в тому віці. У деяких віршах автор згадує "всесвітню мережу" та використовує такі терміни, які застосовує переважно молоде покоління.

- Я вважаю, що це не завадить старшій аудиторії зрозуміти мої вірші. Знаю людей, які і в 80 років користуються Інтернетом, - каже автор - Однак, звичайно, мої вірші ближчі для юного читача, бо я дуже часто використовую сучасні слова для висловлення своїх думок.

Особливого задуму, зі слів поета, книжка не має. У ній представлені твори, які створювались впродовж багатьох років. Всі вони - різнопланові.

- Це певний концентрат почуттів зібраний в творах, віршах, оповіданнях, - каже Борис. - Головна ідея збірки - людські любовні стосунки. Я їх подаю в різних ситуаціях, через призму різних подій.

Окрім Тернополя, збірку також презентували у Козовій та у Львові.


Вірш Бориса Іскри:

Давай, зіграємо в любов?

давай, зіграємо в любов?

без обіцянок і пробачень,

без ревнощів, дзвінків вночі…

а може, ні?

а може так, щоб кожен бачив,

який вогонь горить в душі?..

а може так, щоб кожен видів

ті поцілунки, статуси, признання?

ті подарунки, залицяння?

а може так, щоб всім було заздрісно,

що в гру цю граєм ми, а не вони?..

а може так, мов в фільмі, звісно,

без моєї і твоєї вини?..

а може ні?

бо гру від дійсності не зможем відрізнити…

і так, загравшися, серця розбити

одне одному…

то як?

зіграємо в любов?

а може, ні?

а може, так?


Антон КРАСНОБАЄВ 0-96-182-27-27

borys_javir: (radio)

25 жовтня відбулося представлення збірки поезії та прози Бориса Явора Іскри "Шепіт Місяцю". Першим інформацію про захід опублікував інтернет-ресурс NTer.
borys_javir: (поет)
Про моє представлення вийшла стаття на nter.net.ua.

Найромантичніший галицький поет
презентував свою 11 збірку


25 жовтня молодий і талановитий поет, художник, філософ і мрійник Борис Явір презентував тернополянам свою збірку “Шепіт Місяцю”. Враження від зустрічі і від збірки: такого ще ніколи не було! Такого позитиву, романтики, світла! Усмішки з облич не сходили впродовж усієї зустрічі. Здавалось, що виглянуло сонце, і осінній день став теплим-теплим.

“…одружилися, жили довго і щасливо, народили багато дітей, померли в один день, тримаючись за руки…”

а як завершиться ваша казка?

2011-03-01

Борис Явір Іскра

“Шепіт Місяцю”

читати далі про презентацію )
borys_javir: (Default)
У кінці жовтня відбудуться представлення одинадцятої збірки віршів та прози Бориса Явора Іскри  У 2011 році Борис Явір Іскра випустив свою одинадцяту збірку віршів та прози. Представлення наразі плануються у трьох містах та містечках Галичини:

* 23 жовтня у Козові — в приміщенні музичної школи на 3:00 пополудні;
* 25 жовтня у Тернополі — в приміщенні газети “Вільне життя” на 5:00 пополудні;
* 26 жовтня у Львові — в приміщенні кафе “Меделін” на 4:00 пополудні.

Вхід вільний. Запрошуються усі охочі ознайомитися із творчістю.

Борис Явір Іскра — молодий галицький поет та письменник, починаючи з 2008 року написав та видав 11 поетичних збірок. До них увійшли твори, завдяки яким Борис став переможцем літературного конкурсу у ТНПУ ім. В. Гнатюка та пластового мистецького змагу "Орликіада" в 2008 році.

Першою ластівкою є збірка "Розмова з Вітром", яка містить філософські, патріотичні та ліричні вірші.
П'ять збірок увійшли до ліричної серії "Натхненний Сонцем Ясним": "Натхненний Сонцем Ясним", "Тобі, Сонечко!..!", "На добраніч, Сонце Ясне!..", "Замріяний у Сонце Ясне!.." та "У Твоєму промінні...", у яких також є твори Софії Ясіновської (Тернопіль).
Чотири збірки увійшли до ліричної серії "З Весною в серці": "Проліски", "Казки для Тебе", "Мовчки скажу" та "З Весною в серці", у яких також є твори Марти Дуди (Зимна Вода).
Одинадцята збірка “Шепіт Місяцю” піднімає теми кохання, стосунків між людьми та містить вірші, оповідання, уривки листів, ілюстрації, виконані Борисом.
Автор продовжує писати, незабаром має вийти розвідка про стародавні письмена, збірка “Праведник” та різноманітні повісті.

borys_javir: (Default)
все проходить... злість і таке подібне.. якшо є любов у серці... :)
borys_javir: (Default)

Пройде 20 років і ми колись зустрінемося... На твоєму лиці будуть зморшки, і, можливо, сивина поміж волосся... Та й в мене також...

То буде літо чи осінь, а може і весна... Ми будемо сидіти в парку на лавочці... І будемо говорити так, наче не бачилися сто років... Кожен розкаже про свою долю, про життя, про дітей... Згадаємо минуле...

І раптом я тобі скажу “колись я тебе любив...”...

Твоєму подиву не буде меж...

 

І в пам'яті наче знову наберуть кольорів спогади... Твої посмішки і наші жарти, твої теплі руки у холодну зиму, твої обійми, коли ти так потребувала тепла фізичного, а я душевного і навпаки... Мої “дитячі” зачіпляння, твої капризи... Наші мандрівки... Твоє волосся, яке гортав вітер... Ніяких деталей і все настільки деталізовано...

 

Ти поглянеш у мої очі і мовиш “і я тебе також...

Моєму подиву не буде меж...

 

І в той момент ми зрозуміємо, що ті всі нюанси, яких так боялася наша юна свідомість і які виглядали непереборними перешкодами на шляху спільного майбутнього були тільки фантомами... І захочеться знову повернути твої теплі руки у холодну зиму, твої обійми, мої “дитячі” зачіпляння, твої капризи, твоє волосся, яке гортав вітер...

 

У парку буде шелестіти листя...

Я візьму тебе за руку...

У нас буде про що помовчати...

_ _ _

2011-03-21

Борис Явір Іскра

borys_javir: (Default)
Ти підніми трубку, а я тобі подзвоню...
 

Вчора я тобі дзвонив. Ти не підняла трубку... Позавчора була така сама ситуація... Я просто не розумію причини... Її просто нема... Просто не існує... Не існує для всього світу... Але ти - не весь світ... Ти - просто інша... Неймовірна... Особлива...

Весь світ — се не ти...

А ти сказала, що нічого пояснювати не будеш...

А мені не потрібні пояснення... Це, мабуть, розуміє увесь світ... Розуміє весь світ, але не ти... Може, просто не хоч...

 

В якійсь момент ти зникла... Стала далекою фізично... Я ж не годен змирити ся... Моє нутро нуртує тобою...

 

Сьогодні я хотів тобі подзвонити...

Ти просто відповідь на дзвінок... Просто підніми трубку... І тоді я тобі подзвоню...


_ _ _
13 березня 2011
Борис Явір Іскра
borys_javir: (ціхо)
DSCF4559_1

Я погляну в твої очі
І побачу здивування,
Коли я тобі признаюсь
У таємному коханні...
Ти мов та зоря, мов та зоря...
Все не моя, все не моя...

Любов ненависті сильніша,
Покличу я, ти відзовись,
Лиш ніч одна, лиш ти і я,
І все не буде, як колись...
Ти мов та зоря, мов та зоря...
Все не моя, все не моя...

Нарешті іграм вже кінець,
Байдуже те, що кажуть інші,
А не можу зупинитись,
Тебе все люблю більше й більше...
Ти мов та зоря, мов та зоря...
Все не моя... Будеш моя!..

2011-02-06
Борис Явір Іскра
"Шепіт Місяцю"
borys_javir: (Default)
Вогонь думок, вогонь бажань,
У серці полум'я те вічне,
Таке палке, таке жадане,
Прекрасне, гарне, дуже звичне.

Вогонь сердець, вогонь очей,
Палкі слова про кохання,
Горять вуста, шаріють щоки,
Запалюють оте бажання.

Вогонь в крові, у жилах жар,
Пульсують нерви струмом наче,
Наш шепіт злегка мов горить,
Пробуджує думки гарячі.

Вогонь в душі, тепло в руках,
Бажання колір білосніжний.
Чарівна мить, і ми лиш двоє,
І поцілунок ніжний-ніжний.

2011-03-06
Борис Явір Іскра
"Шепіт Місяцю"
оригінал за 2001
borys_javir: (Default)

Таких як ти на світі одиниці... І не кожному щастить зустріти таких у своєму житті... Не кожен зміг би розпізнати в масі люду... А тим більше підійти... і заговорити...

Але якби б я міг, я б підійшов... і я б сказав...

Я б сказав, що таких я ти на світі одиниці і, можливо, я ціле життя чекав тебе... шукав тебе... мріяв про тебе...

Я б сказав, що усі попередні любові були лише репетиціями тієї, яка буде дарована тобі... що усі попередні любові були лише іскрами, а до тебе буде ватрою...

Я би сказав... Але ні... я би просто глянув в очі... але так, так, аби передати усю невимовну журбу замріяних у тебе вечорів і снів... аби передати увесь жар свого серця... аби передати усе тепло почуттів... і ніжність...

Можливо б ти тоді дозволила тебе любити...

Та попередити я мушу... В любові божевільний я...

Таку любов і в кінах не побачиш... В книжки іще не вписана вона...

Бо ця любов — немов весна, що греблі рве опісля зим морозних...

Бо ця любов — то грім і блискавиці у небі яснім і без змар...

Бо ця любов — то дзбанок чар і книга чарування...

Бо ця любов — то в темну ніч ясне світання...

Бо ця любов — вогонь в крові, що розквітає цвітом в серці...

 

Якби б я міг...

Але не так...

Якби б ти дозволила собі мені тебе любити, тоді б я міг...

 

_ _ _

2011-03-06

Борис Явір Іскра

borys_javir: (Default)
- У вас роман?
- Та ні... Розумієш, роман - це на день, тиждень, місяць...
- А у вас?
- На роки... То який це роман?..
_ _ _
2011-03-01
Борис Явір Іскра
"Шепіт Місяцю"
borys_javir: (Default)

ніколи не кажи "ніколи"...

 

24 листопада першого року, як він признався Їй у почуттях, вона призналася йому також... То було пізно ввечері... Вона написала: “хотіла сказати що теж тебе люблю! такого бешкетника, такого нечемного! але до чого це доведе не знаю... Він був переповнений почуттями радості і не міг стриматися, аби не заплакати із щастя... Теплі радісні сльози від вичеканих слів, від слів, яких так добивався, побігли додолу рясними цівками...

 

Але...

Вона раптом вийшла з мережі і не підносила трубки при дзвінках...

 

Через кілька днів вона заявила, що стосунки між ними неможливі... А чому, так і не сказала... Тепер вже плакали не очі... Плакало серце... з горя... І він написав вірша...

 

Нині померла моя мрія...

А може ні? Вона ж жива!

У ній палає крик надії,

Попри усі твої слова...

 

Хотіла вбити мою мрію?

Вона так просто не вмира!

Не маєш права, ти не смієш

Мені рубати два крила...

 

Бо не вмира так просто мрія,

Яку проніс я крізь роки...

Тому добитися сподіюсь,

Твого я серця і руки...

ввечері 27 листопада першого року...

 

Але...

Він боровся... Боровся, наче ранений вовк за своє життя, як потопельник за останній ковток повітря... Вона не була для нього всім, але у всьому він бачив її... Він міг би без неї жити, але життя без неї було б нестерпне...

 

А потім інтриґи, залицяння, романтичні прогулянки, поцілунки, зради, прощення і зустрічання... Розходилися і сходилися... Він її кохав і не знав, як можна її не любити, а вона його кохала і не знала, як можна його любити... Була, наче погода — її настрій змінювався непередбачувано по кільканадцять разів на день...

 

Її сумніви, підсилені інтриґами інших, підсилені її самої вигадками таки дали найбільш логічний результат — вона пішла... Спілкувалася тільки для того, аби йому дорікнути і його “вколоти”...

 

А...

Він знайшов собі іншу... Зовсім іншу — стабільну, хорошу, добру... Таку, від якої завжди можна було знати, чого очікувати... Таку, яка на добре слово відповідала взаємністю... Між ними ще не було стосунків, але починалося...

 

Але...

Чи то іронія долі... Проходить рік після 24 листопада першого року, як він признався їй у почуттях і того дня, коли вона сказала про неможливість стосунків... 27 листопада другого року... Дзвінок у двері... Вона... Переступає поріг, посміхається... Залишається на ніч...

Тому рік вона сказала йому “ніколи”, а тепер ніжно й пристрасно обнімає, причаровує медом своїх вуст та золотом волосся... Попри усі її слова...

 

В якійсь дивні жарти

Доля з нами грала:

То докупки нас звела,

А то роз'єднала...

27 листопада першого року...

 

А потім знов йде... Знов вертається... І знов йде...

Замовкає...

 

І напередодні Дня закоханих третього року, як він признався їй у почуттях, вона раптом нагадує йому про себе лише трьома словами: “я тебе ненавиджу”...

  

_ _ _

 

17 лютого 2011

Борис Явір Іскра

borys_javir: (Default)
твої слова - мов прірвою між нами...
кордоном, що час й простір розділя....
трагічніші Шекспірової драми...
в моєму серці до сих пір болять...

2011-02-14
Борис Явір Іскра
збірка "Шепіт Місяцю"
borys_javir: (Default)
...За сорок тисяч років люди вигадали сотні прекрасних слів, аби виразити свої ніжні почуття...
...Але, коли дивлюся у Твої очі, то втрачаю дар мови...

Кава

19 Jan 2011 12:22 am
borys_javir: (Default)

Сьогодні я забаг кави... Ну і що тут такого? Та от дивина, адже я не стільки, як давно її не пив, а стільки, як давно не хотів її пити... А сьогодні забаг...

 

Ти нині так глибоко дивила ся мені в очі... Глибоко-глибоко... Наче лізла в душу, наче хотіла вичитати у впорядкованому хаосі моїх думок щось, що для тебе буде мати вагоме значення... І я подивив ся в твої очі... Вони прекрасні... Я се знав... І ти се знаєш...

Я хотів щось пожартувати... Але... Але Міґе́ль де Серва́нтес Сааве́дра був правий*... І я не вимовив нічого... Павза... Тягуча і швидка...

 

І от, я прийшов додому і мої очі самі знайшли каву... Я хочу нею впити ся... Фройдисти мені пригадають асоціативні зв'язки та моделі, де фіґурує кава, і... і вони будуть мати рацію... Так, я хочу чорну, міцну і солодку-солодку каву із присмаком ванілі... Ніжну і терпку водночас...

 

Ти нині так глибоко дивила ся мені в очі... Глибоко-глибоко... Може, сей твій погляд і нічого такого не означає... А може, ти таки дійсно хотіла вичитати у впорядкованому хаосі моїх думок щось, що для тебе буде мати вагоме значення... Може...

 

Не буду вигадувати зайвого... про тебе і про мене... про нас... Краще піду поп'ю кави...

 

_ _ _

*У присутності предмету кохання німіють найсміливіші вуста, і залишається невисловленим саме те, що так хотілося б сказати. (Міґе́ль де Серва́нтес Сааве́дра)


_ _ _

2011-01-18

Борис Явір Іскра

Profile

borys_javir: (Default)
Boris Javir

July 2017

M T W T F S S
      12
3456 78 9
1011121314 1516
171819 202122 23
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom

Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags