borys_javir: (molfar)
[personal profile] borys_javir
Гонтова гора та невідоме городище-святилище
Борис Явір
попереднє повідомлення

Медоборами в давнину йшла межа Галичини та Волині. Це було зумовлено передусім природними чинниками - гряда товтрових вапнякових гір розділяє й біо-регіони з різними типами рослинності, ґрунтів, навіть доволі відмінним кліматом. Що цікаво, то межа між Галичиною та Волинню чітко начертана самою природою - з галицького боку ґрунт сірий лісовий чи навіть щось схоже на чорнозем, ліси мішані переважно ялиново-грабові, тоді як північні, волинські, схили гір - піщані (тут колись були прибережні пляжі), а ліси переважно сосново-грабово-березові. І границя ця чітка - нею є хребет Медоборів. Відповідно, умови проживання впливали та впливають на етноси, які в них формуються. Дослідження таких кордонів дозволяє зрозуміти стимули та мотиви історичних процесів, які відбувалися у прикордонні та часом мали доволі широкий вплив. А гори в більшості европейських народів мали ще й містичне значення.



Ми з другом на початку березня 2016 року здійснили краєзнавчу мандрівку. Початок маршруту був коло невеличкого села Хомівка, біля якого ми піднялися на товтровий кряж (частину Медоборів) висотою понад 400 м.н.р.м., де пройшлися відламами хребта та відвідали спочатку гору Крайній Камінь (431,1 м.н.р.м.), потім безіменну на топографічній мапі гору із залишками ймовірного святилища, а також гору Гонтова (421,9 м.н.р.м.), і завершився наш шлях у селі Дітківці.



волинські піски та берізки


За деякими чутками (назву саме так короткі дописи без посилання на хоч-якійсь дослідження, бодай мовні чи краєзнавчі), на горі Крайній Камінь мало би бути городище-святилище. Але його не виявлено. Навіть, якщо на горі й були якійсь стародавні споруди, їх поглинув кар’єр та каменоломня.


вид з Крайнього Каменя в сторону гори Зубова

Більш перспективними можуть виявитися пошуки давніх споруд на горі Ґонтова (Гонтова), яка є північно-західним початком невеликого хребта. Гонтова – товтрова гора між селами Мильно, Башуки, Мала Березовиця та Дідківці. До 1946 року так також називалося самостійне село, яке тепер є хутором села Мильно. Гора у вигляді розтягнутого горба, що нагадує пологу полонину, без лісового покрову. Служить пасовиськом (сінокосом). На горі встановлено прапор на честь воїнів УПА, поверхня всипана різноманітним камінням, а на південний схід від вершини на сусідньому пагорбі є сліди каменоломні, невстановлених споруджень та ДОТів. Наявність стародавніх споруд могли б встановити археологічні розкопки.


прапор на вершині Ґонтової


вид з Ґонтової на долину та на гілки хребта Медоборів на південний схід




вид з Ґонтової на південь, на долину та гору над Дітківцями

За М.Крищуком, назва гори походить від гіпотетичного прізвища Гонта. Хоча, також, може походити від слова "ґонт" (покрівельний матеріал у вигляді клинчастих дощечок, драниць, плашок фігурної форми, які мають поздовжнє з'єднання), якщо в районі буде знайдено сліди виробництва дерев’яних чи кам’яних пластинок, призначених для покрівлі чи облицювання.

Найцікавішою з оглянутих виявилася безіменна на мапі гора, розташована між селами Дітківці (відоме з 11 століття) та Мала Березовиця, обабіч хребта, на якому знаходиться Крайній Камінь. Висота пагорба - понад 410 м.н.р.м.. Станом на 2016 рік, гора поросла лісом, досить густим. У його центрі є галявина, яка є частиною городища-святилища. Загалом, то простежується поділ на ймовірну громадську частину городища (північну) та сакральну (південну), але, поки не проведено археологічних досліджень, це тільки припущення.


вид з космосу на городище, більш залісненою є ймовірне святилище

У весняному тумані, на тлі гір та полів ліс навколо вершини пагорба виглядає як частокіл стародавнього укріплення. Здається, станеш на дорогу, порослу травою, ступиш пару кроків і за туманом таки втрафиш у городище, де, ймовірно, колись проводили стародавні обряди, де благословляли подружжя на плодючість, вояків на сміливість, бояр на справедливість...




вид на городище з півдня, позаду - розгалуження Медобірських хребтів

На вершині гори на штучно виділеному узвишші розташована багатопланова споруда (ймовірне святилище) із каменів. З півночі на південь витягнута орієнтовно на 50 метрів, з заходу на схід - орієнтовно на 25 метрів. Північно-західний край утворений високо піднятою будовою, яка нагадує основу вежі. На південь від неї тягнеться залишок стіни, яка примикає до споруди на куті під прямим кутом.


вид на залишки стіни та стик

По центру ймовірного святилища виділяється споруда, витягнута з півночі на південь розмірами орієнтовно 12х8 метрів. Її "стіни" складені по периметру із валунів паралелепіпедної форми. У північній частині розташований валун, який гіпотетично міг бути і вівтарним каменем, так і частиною "стіни" споруди, яка якимісь чином опинилася всередині "приміщення". Враховуючи центральне на вершині та святилищі місце, можна вважати, що споруда мала ритуальне призначення.


вид на центральну споруду


вид на валуни паралелепіпедної форми

На південь від споруди розташована глибока яма. Сучасна глибина - близько 2 метри. Обриси мають форму правильного кола, по периметру - кілька валунів, а також з півночі частину ями прикриває великий плаский камінь, що, ймовірно, відгороджував її від споруди на півночі (впав з часом). Варто зауважити, що на Богиті, наприклад, ритуальна суха кирниця також розташовувалася у південній частині святилища.


вид на яму із обваленими стінками, та плаский камінь, який прикриває її з півночі

У східній частині святилища - споруда меншого розміру, ніж сусідня, із такою ж масивною стіною, як центральна. Стіна між ними спільна.


вид на терен споруди та валуни, з яких складена стіна

Навколо основної частини святилища із багатоплановою спорудою видніється вал з ровом. Найкраще їх видно з північної сторони, де святилище суттєво виступає над рівнем галявини, який нижчий від рівня святилища приблизно на 2 метри. За характерними ознаками, такий рів та вал варто віднести до ритуальних, адже оборонного значення вони, ймовірно, не мали.

вид на вал та рів зі сходу



вид на вал із північної, гіпотетично громадської частини городища

На галявині помітно кілька заглиблень, частина з яких по периметру обставлена валунами. Це можуть бути залишки хиж чи інших споруд.

вид на залишки однієї із споруд

Городище не вдалося достатньо дослідити у зв’язку з тим, що його сакральна частина дуже заросла чагарями. Воно чекає нових досліджень.








густий-густий ліс, наче зі старих моторошних казок

На основі характерних ознак (усі головні споруди розташовані на підвищенні — вершині гори; ймовірно, наявні спеціально облаштовані споруди для обрядів; широке застосування каменю та кам'яних вимощувань; відсутність видимих залишок звичної житлової або господарської забудови та наявність споруд, форма яких може бути потрактована як сакральна; можна висновувати, що на горі було давнє сакральне місце, яке входило у так званий Медобірський комплекс святилищ. Використання громіздких валунів для побудови може вказувати на дуже стародавній вік споруди - мегалітичні пам’ятки залишали на території Галичини представники культури лійчастого посуду, наприклад. Ймовірно, місце було сакральним і в часи закріплення слов’ян на цих теренах, на що вказують елементи будови городища.



загальна мапа маршруту


Profile

borys_javir: (Default)
Boris Javir

October 2017

M T W T F S S
      1
234567 8
91011121314 15
16171819202122
23242526272829
3031     

Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags