borys_javir | Осінь... (Reply)

Осінь...

Дощі омивають бруднуватий асфальт... Маленькі крапельки спускаються по ще зеленому листі... Ранкові хмари кличуть спати, продовжити свій сон і піддатися на любощі дрімоти...

А хтось рано просинається і хоче, чи не хоче, але чимчикує на роботу чи до школи і сидить в чотирьох стінах... І що їм дощ?..

А комусь приходиться бігати на різні зустрічі і дорогою заглядати в небо, відображене в калабаньках... А як виходить сонечко і завершує меланхолійну симфонію дощу, то в калабаньках видно його посмішки...

Небо в калабаньках... Його кольори стають більш приземлені, але від того і та височінь стає ближчою... Хоча, небо й ніколи не було далеким, адже воно починається зразу від землі...

2010-09-08
надихнула розмова з Оксьою

Осінь...

Post a comment in response: