Ідол з-над Збруча

[borys_javir]

на правах припущення

Часом в інтернеті можна натрапити на цікаві речі — що кого цікавить. Хтось знаходить відповіді на питання, а у когось виникає ще більше питань.

У 1848 році в річці Збруч з галицького боку були знайшли чотиригранний вапняковий слуп (стовп), який потім назвали Збручанським ідолом. Над його походженням та символікою є багато суперечок, остаточних висновків ще нема, але певної згоди досягнуто. Час від часу з'являються нові дані, які або прояснюють, або ж ще більше заплутують загальну картину.

знимка ідола з Краківського музею

Ідол трохи випадає із загальної слов'янської традиції скульптур ритуального призначення, хоч і зображені божества, принаймні з вигляду, нагадують слов'янські. В ідола відсутня нижня частина (і це треба мати на увазі). Можливо, вона містила ще один (чи не один) ярус із зображеннями.

Враховуючи, що Галичина — край цікавий, в тому числі своїм етногенезом, варто розглянути версію, що ідол міг поєднати у собі кілька традицій ритуального мистецтва. Наприклад, на більш давню галльську традицію наклалася слов'янська: є припущення, що Дажбог міг бути запозиченим слов'янами від галлів. А чоловіче зображення на коні має дуже давнє походження і є архетиповим образом «культурного героя»: слов'янський Святовит, скандинавський Одін та інші їздять на чарівних білих конях. Про жіночі символи, як відображеня ідеї Великої Матері, також відомо здавна і в багатьох народів.

В рамках галло-слов'янських зв'язків цікавою буде так звана «Моряцька колона» з Парижу, на якій зображені галльські (кельтські) та римські божества. Вона збережена не повністю (відсутній верх).

знимка реконструкції відомої частини колони з музею Клюні

Колона створена на початку нового тисячоліття з вапняку моряками-торговцями, які ходили Сеною. Стояв цей слуп в одному з храмів (язичницьких) давньої Лютеції.

Нічого не нагадує за формою та логікою побудови? Звісно, подібність могла б бути збігом, якби не та обставина, що галльські племена були суттєвим елементом навіть у Черняхівській культурі. Вони й могли принести традицію багатоголових та чотирикутних ідолів своїм слов'янізованим нащадкам...

До речі, в 1850 році була виловлена ​​з ріки Липиці біля села Лопушня, що поблизу Рогатина, кам'яна скульптура чотириликого бога. У 19 столітті верхня частина, що мала голову з чотирма лицями, була розбита вандалами-християнами і перероблена в хрест. Вперше цей ідол з Лопушні був сфотографований дослідником В. Щербаківськім в 1910 році. Статуя датується I тис. нової ери.

знимка Лопушнянського ідола з Львівського музею

_ _ _

2012-12-05

Борис Явір Іскра

Comments

[xtrabass.livejournal.com]

А як трактуються зображення на цій колоні?

[odyn-owl.livejournal.com]

цікаво.
тобто колона не була ідолом одного бока, а своєрідним космосом - рівнями, різними богами і тд.

[meteliza-l.livejournal.com]

Про ідола з Лопушні знала, але що він в Києві стоїть, впереше чую. Піду на вихідних гляну на нього :) В Лопушні була не раз, все забувала глянути на той хрест, зроблений зі статуї ідола. Він ще є там?