![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Ідол з-над Збруча
на правах припущення
Часом в інтернеті можна натрапити на цікаві речі — що кого цікавить. Хтось знаходить відповіді на питання, а у когось виникає ще більше питань.
У 1848 році в річці Збруч з галицького боку були знайшли чотиригранний вапняковий слуп (стовп), який потім назвали Збручанським ідолом. Над його походженням та символікою є багато суперечок, остаточних висновків ще нема, але певної згоди досягнуто. Час від часу з'являються нові дані, які або прояснюють, або ж ще більше заплутують загальну картину.
знимка ідола з Краківського музею
Ідол трохи випадає із загальної слов'янської традиції скульптур ритуального призначення, хоч і зображені божества, принаймні з вигляду, нагадують слов'янські. В ідола відсутня нижня частина (і це треба мати на увазі). Можливо, вона містила ще один (чи не один) ярус із зображеннями.
Враховуючи, що Галичина — край цікавий, в тому числі своїм етногенезом, варто розглянути версію, що ідол міг поєднати у собі кілька традицій ритуального мистецтва. Наприклад, на більш давню галльську традицію наклалася слов'янська: є припущення, що Дажбог міг бути запозиченим слов'янами від галлів. А чоловіче зображення на коні має дуже давнє походження і є архетиповим образом «культурного героя»: слов'янський Святовит, скандинавський Одін та інші їздять на чарівних білих конях. Про жіночі символи, як відображеня ідеї Великої Матері, також відомо здавна і в багатьох народів.
В рамках галло-слов'янських зв'язків цікавою буде так звана «Моряцька колона» з Парижу, на якій зображені галльські (кельтські) та римські божества. Вона збережена не повністю (відсутній верх).
знимка реконструкції відомої частини колони з музею Клюні
Колона створена на початку нового тисячоліття з вапняку моряками-торговцями, які ходили Сеною. Стояв цей слуп в одному з храмів (язичницьких) давньої Лютеції.
Нічого не нагадує за формою та логікою побудови? Звісно, подібність могла б бути збігом, якби не та обставина, що галльські племена були суттєвим елементом навіть у Черняхівській культурі. Вони й могли принести традицію багатоголових та чотирикутних ідолів своїм слов'янізованим нащадкам...
До речі, в 1850 році була виловлена з ріки Липиці біля села Лопушня, що поблизу Рогатина, кам'яна скульптура чотириликого бога. У 19 столітті верхня частина, що мала голову з чотирма лицями, була розбита вандалами-християнами і перероблена в хрест. Вперше цей ідол з Лопушні був сфотографований дослідником В. Щербаківськім в 1910 році. Статуя датується I тис. нової ери.
знимка Лопушнянського ідола з Львівського музею
_ _ _
2012-12-05
Борис Явір Іскра
no subject
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
тобто колона не була ідолом одного бока, а своєрідним космосом - рівнями, різними богами і тд.
(no subject)
no subject
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)