Середземські вогні | Ігри Локі

[borys_javir]

на основі скандинавських міфів та реальних подій

Давно то було... Ще як із засніжених вершин Асґарду чорні вóрони Одіна споглядали на світ, як біловолоса Фрея із льодових кристалів носила осяйне намисто, а хитрий Локі викладував рунами доріжки долі...
От тоді і починається наша історія...

Середземськi Вогнi
Стародавні рукописи відкривають таємницю...
Ніщо не сховається перед нею...

• Передісторія • Південне королівство • Ігри Локі • Раґнарок • Країна Юності •
словник імен

Iгри Локi

В лісах дрімучих Середзем'я,
В суворих війнах, боротьбі
Ми здобували честь і славу,
Прекрасний Асґарде, тобі!..

Передісторія

Після успішної боротьби ґномів та веттів проти тролів, у Середзем'ї запанував мир та спокій. Народи Мідґарду жили собі добре у своїх королівствах та відбудовували рідний край. Нова весна приходила у їхні домівки. Але...

У підземеллі палацу принц Бор-Іс Ельдінґар знайшов давній Рукопис. Рунічне письмо розповідало про якесь давнє пророцтво Норн, яке стосувалося людей та про боротьбу між світлими і темними альвами...

Тримай дорогу в Середзем'я,
Там, де живе у Королівстві плем'я.
У Мідґарді там Тінґ стоїть,
А в центрі камінь з руною лежить.
Пророцтво знайдеш у пристанці Норн,
Яке сховав від інших Торн.
Є туди аж три шляхи,
Вибирай, яким же підеш ти!..
І там знайдеш, що ти знайти хотів...

Цю борню начебто спричинить Скарб Міміра за допомогою якого Локі посіє ворожнечу.
Пророцтво заховане у Середзем'ї...
Крон-принц Бор-Іс та крон-принцеса Ґестрісін Трумуведрі скликають королівські двори світлих альвів, аби вияснити, що це все означає та запобігти кровопролиттю. Вони відправляються у Середзем'я, де їх з почестями приймають народи Мідґарду...

До початків…

Коли на запрошення трьох королівств світлі ельфи прибули в Середзем’я, то застали там лише руїни та попіл. Жителі королівств ховалися по лісах, тому все було таким занедбаним. По прибутті світлих ельфів, у королівство вдихнулося нове життя. Жителі почали вертати до своїх помешкань та відбудовувати домівки. Після важких війн, вони повернулися із значною меншою кількістю, та з часом їхня чисельність зростала.

Тролі пильно спостерігали за Середзем’ям. Їхній подих відчувався у стривоженому повітрі.

Легенда втілювалася у життя. Країна Грому плакала дощами. Небесний гуркіт не давав спокою всі ночі. Але світанок мав настати, не зважаючи на все…

Нове життя

Нова весна прийшла у Середзем’я гучними потоками ярої води, шумом зеленого листя, співом молодих птахів. Кількість жителів Мідґарду зростала і зростала. Відбудова королівств відновилася жвавим темпом. Жителі боязко поглядали у сторону лісу, та ніщо ще не передбачало біди з лісів.
Але хитрий Локі уже наслав на королівства своїх підступних воїнів – комарів. Він думав, що вони позбавлятимуть сил місцевих жителів і не знав, що вже багато років на тих комах наслано закляття і їхня отрута лише загартовувала його супротивників.
А довгими весняними вечорами Середзем’я веселилося біля ватер. Знайомилися між собою, краще пізнавали один одного.

* * *

Тепліло… Королівства відбудовувалися, укріплювалися, голови жителів осяювалися новими світлими думками та ідеями.
Жителі творили свою міфологію та історію на основі стародавніх легенд та переказів. Створювали свої традиції.
Здавалося, ніщо не зможе порушити спокою в Середзем’ї…

* * *

Королівства настільки осилили, що змогли вирушити у далекий похід за пророцтвом Норн, згадку про яке напередодні знайшов крон-принц Бор-Іс в рукописі.
Згідно із рукописом, трьома шляхами пішли королівства та лише жителі Пальмірії змогли знайти пророцтво. Опісля, князівства продовжували розбудову, укріплювали стіни Мідґарду.
В кінці місяця королівства зійшлися на великий фестиваль, на якому представляли свої традиції, свій фольклор. У кінці фестивалю усім було зачитано пророцтво.

Пророцтво Норн
Ті, хто не втратив розум свій
Виграють останній бій
З намови хитруна Локі
Із тими, хто порушив спокій
Зійдуться ті, хто був на варті
В останній битві у Мідґарді
На скарб Міміра види має
То хитрий Локі ігри грає
Та й проти ельфів хтось повстане
І прийде день, як морок стане
Зміниться світ, що був допіру
Мудрість та відкриє силу
Що змінять світ навколо весь
До тайн Міміра, його чудес
То доля ключ дасть від дверей
Письмо знайде хтось із людей
В письмі отім все розповіли
Норни тайну днесь відкрили
Від початків аж до кінців
У тім письмі доля світів
Письмо приховане знайдуть
Ясна зоря покличе в путь
Зійдуться в лінію планети враз
Настане день, настане час

Тролі дізналися, що пророцтво Норн опинилося в руках людей, за намовою Локі нападали на Середзем’я. але безуспішно.

* * *

Враховуючи, що почастішали напади тролів, народи Середзем’я зайнялися вивченням військової справи та основ маскування, що особливо добре вдавалося дівчатам.

Було літо. Люди виходили в поля, ходили в ліси. Вивчали та збирали трави, ознайомлювалися із властивостями дерев.
Довгими вечорами, ельфи розтлумачували стародавні пророцтва, розповідали про настання непевних часів.

* * *

Коли сонце досягло свого зеніту, на територію Середзем’я приїхала королева веттів із Країни Срібних джерел – Гроккід, крон-принцеса Смурді-Рок із Країни Західних вітрів та інші ельфи.

Королівства займалися різноманітними мистецькими промислами, а потім відбувся великий фестиваль, на якому народи Середзем’я ознайомилися із тим, як крон-принц Трумурґарду Бор-Іс знайшов рукопис, як разом із крон-принцесою Країни Грому Ґетрісін зібрав королівські двори ельфів для розшифрування пророцтв.
Коли сонце почало вирушати на осінь, були знайдені карти до скарбу Міміра.
Громи й блискавки тривожили небо, коли Країна Грому святкувала День Народження крон-принца.

* * *

Цей місяць Середзем’я запам’ятає надовго.
Згідно із знайденими картами жителі королівств вирушили у далеку путь в пошуках невідомих скарбів. Їм довелося пройти за позначеними рунами шляхом, здолати Турса з молотом та пролізти лабіринтом до джерела Міміра, в якому огранені сріблом руни.

Скарб Міміра
У водних просторах,
Які мулом покрились
Руни чарівні
На дні покоїлись...
Мудрий Мімір
Їх там заховав,
Лиш Одін великий
Віддавна це знав...
Хто руни віднайде,
Хто руни пізнає,
Той силу велику
У мудрості має...
Та лиш засторога
Відома віддавна:
Хто їх на зло пустить -
Загине безславно...
А хто для добра
Буде їх хоснувати,
То буде повік
В світі цім панувати...

Тролі дізналися про пошуки і нападали на жителів королівств, та ті гідно відборонялися.
Під час важких боїв і пошуків, загони тролів були побиті дівчиною-воїном Сньорі із королівства Діти Одіна, а воїн Ґудну, із того ж королівства знайшов скарб.
Хитрий Локі розлютився, що скарб дістався людям, за його намовою тролі намагалися відібрати його у людей.
Неспокійно стало у Мідґарді, та жителі будуть стояти до кінця…

* * *

У перший осінній місяць, після вдалого збору урожаю, жителі королівства, під проводом крон-принца Бор-Іса почали кувати собі мечі і списи. Виготовляли також і луки та вогняні стріли до них.
Довгі ночі пливли спокійно, так, наче ніщо не провіщало лиха. Але озброєнні жителі королівств були готові зустрітися із ворогом і завдати йому нищівної поразки.

* * *

Зажовтіле листя падало на землю і відлітали птахи в далекі краї. Жителі королівств готувалися до зими. У вільний час вони доробляли зброю, ходили один до одного в гості, дискутували, вчилися лікувальній справі.
Ніщо не провіщало лихо…

* * *

Тьма! Жах! Крик! Морок! Це все так раптово увійшло у Мідґард. Через інтриги хижого Локі, альви відправилися у довгу мандрівку в Гельгейм. На принца Упрейснара напав синій багатозубий воїн. На принцес Вону та Смурді-Скоґур і ельфійку Нетту Локі наслав своїх воїнів, які мали їх приспати вічним сном. Потім їм довелося подолати довгий шлях лісу Гельгейму.

А тим часом у Мідґарді панував хаос. Королівства не знали спочинку від нападів тролів. Поки жителі королівств вирушили у довгу мандрівку до Світового Океану – Мідґард піддавався жорстокому нападу.
Коли ельфи повернулися у Мідґард, то застали хаос і руйнацію. Та це ще було не найгірше, що їх очікувало…

* * *

Здавалося, що мир і спокій знову входять у Мідґард. Аж раптом почався напад злих йотунів та тролів, які безжально нищили досягнення Середзем’я.
Жителі королівств самовіддано захищали територію, рідний край. В ході важких боїв було викрадено жительок королівств Пальмірія та Діти Одіна. Але Сорґлеґт із Пальмірії, змогла самостійно визволитися та влаштувати нападникам пастку.
Ельфи під проводом принца Упрейснара визволили жительку королівства Діти Одіна, в той час як крон-принц Бор-Іс мужньо боровся із найбільшими із йотунів.
Коли більшість нападників були перебиті, залишки попросили миру, і відправилися в Країну великих каменів.
Жителі королівств довго відновлювали свої сили.

* * *

З початком нового місяця населення Середзем’я почало готуватися до військового походу на залишки тролів, що заховалися далеко в лісах. Зброя була готова до застосування, жителі Мідґарду пішли у бій. Загартовані попередніми боями, вони з легкістю повалили оборонні вежі тролів. Коли повернулися у Середзем’я, почали відновлювати його: знову ходили одні до одних в гості, дискутували.
В одну з останніх ночей при святковій ватрі кращу з людей дівчину Стйорну ельфи коронували та вручили їй Скарб Міміра для збереження.

* * *

Доходив кінця Середземський рік. Народи Середзем’я готувалися до нової весни...

З надією на майбуття, ельфійський літописець...

Над текстом працювали:
легенда — Борис Явір Іскра
хроніка — Борис Явір Іскра, Христина Качмарик, Катерина Старко, Анастасія Качмарик, Богдана Бідюк, Тетяна Ромах, Оксана Стрільчук
© 2009-2013 роки