Сон "На руїнах..."

...з четверга на п'ятницю...

...Війна наче минула... Я був у напівзруйнованому місті... Старі будинки стилю модерн світилися своїми скелетами... Дим від згарищ темними хмарами оповив небо... Було важко дихати...

Смеркалося... Останні промені сонця, яке невтомно тікало на захід, пробивалися крізь тьму диму... Я вів представницю якоїсь міжнародної місії коридором, розташованим на п'ятому поверсі будинку. З вікон було видко сусідні будівлі, одна з яких прилягала до цієї, а інша стояла окремо і була сильно поруйнована, було видко внутрішній двір.

Я, військовий офіцер, розказував про війну, про її початок, перебіг і про відновлення нормального життя після того страхіття. Представниця міжнародної місії уважно слухала, а моя іноземна мова часом бажала кращого. Її цікавило життя мирного населення, його втрати, та тема диктатури військових. Я пояснив, що влада належить війську, адже ще є трохи мародерів та підпільників різного політичного спрямування...

Ми перейшли коридором у сусідній будинок. На вулиці почулися постріли. Молодий цивільний хлопець, який проходив повз будинок, впав і зловився за ногу. Недалеко обвалився кавалок стіни. Білі клуби пороху розбавляли чорний дим...

Ми спустилися сходами, я побіг до хлопця. За рогом чулася стрілянина, яка скоро втихла. Молодий хлопчина тримався за закривавлену ногу, на його лиці виступили сльози...

Підбіг ще один військовий, я йому наказав викликати санітарів, а сам взявся зупиняти кровотечу у раненого...

Ця війна не скінчиться ніколи...

сни: "Космічна місія", "Про війну", "Про того, хто чинить шкоду", "Про жінок", "Пригоди в Тернополі", "Повернення додому", "Аґенти", "На руїнах..."

_ _ _

наснилося 25 березня 2011

Борис Явір Іскра

«За» і «проти»

...недавні події сколихнули до написання...

На днях у багатьох містах Галичини та України проводили ся акції протесту проти одностатевих шлюбів, проти можливості всиновлення ними дитини, проти ювенальної юстиції... Яник підписав законодавчі акти, народ обурився, почав підписи збирати... Є дані, що у відносно благополучних сімей вже були забрані діти, які передані комусь на Захід...

Цікаво, чому не чути реакції від тих обраних органів влади (ради різних рівнів), де більшість складають партії, які підтримують консервативні цінності? Чому не чути реакції від відомих громадських організацій? Що вони зробили для відвернення такого?

Я висловив свою громадянську позицію, я підписався під листом “проти”...

Так, я не хочу, аби діти мого народу виростали в “сім'ї”, яку створили одностатеві пари, так, я не хочу, аби якійсь чиновники від ООН мали змогу у здорових сімей забирати дітей, так, я не хочу, аби нашим дітям у школах психологи розказували, що гомосексуали — це нормально, адже так не є...

Але питання не стільки в тому, чого я не хочу, а стільки в тому, чого я хочу...

Я хочу, аби діти мого народу виростали у здорових та щасливих гетеростатевих сім'ях, я хочу, аби державні та недержавні організації спрямували свої зусилля на пропаґанду здорової двостатевої сім'ї, на підтримку таких сімей, я хочу, аби в освітніх закладах дітям розказували наукову правду про людей та стосунки поміж ними, я хочу, аби психологи професійно працювали із дітьми та батьками щодо подолання можливих конфліктів у сім'ях, викликаних класичними причинами типу “різниця поколінь”, “різниця інтересів”, “важкий вік” тощо...

Для цього не треба виходити на вулиці із протестами (то крайній захід), а лиш варто створити дієвий механізм, який буде працювати на всіх щаблях суспільства...

_ _ _

06 квітня 2011 року

Борис Явір Іскра