Boris Javir (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
borys_javir) wrote2012-02-07 10:57 pm
borys_javir) wrote2012-02-07 10:57 pm
Entry tags:
Ф: до мовного питанє в Галичині
Сеся моя оповідка є з тої оказії, же певні панове-східнєки не визнают за Галичинов окремого розвою свої мови, свої говорінки, яков гуторили наші кревні… І ниніка я вам розповім про галицке «ф».
Передовсім хтів им би звернути вашу увагу на то, же в Україні звично говорити «хв» там, де порєдні галичєни кажут «ф» чи «х», для галицкої мови (на відміну до українскої) властивий звук «ф» (го алофон «ф’»). На довід сего можна привести властиві саме галицкі мові слова:
* файно, фустка, фіртка, фартух, фудульний, фукати, фуфала, флєшка, фест, фестунок, арифметика, фіґляр…
які або не властиві для українскої мови, або властиві із звуком «п», «х» чи звукосполученєм «хв» замість галицкого «ф»:
* хустка, хвіртка, пляшка, арихметика.
Те саме й спостерігаємо в іменах:
гал.: Филип, Федір, Фома.
укр.: Пилип, Хведір, Хома.
Галицка мова до насильної українізації на почєтку 20го столітє майже не знала слів із «хв»: хороба, хорий, фіртка, фустка, фіст та багато єнших. Киби галичєни не мали «ф» з давен віків, то би не прийнєли го, єк то були зробили українці, єкі замінєли іншомовне «ф» на рідне їм «хв» чи «п»: Хведір, Пилип, хвіртка, хвіст та єнші.
Наприклад, коли Іван Федоров приїхав ві Львів, то львівскі русини не назвали го Хведоров, а Федорович, додавши до прізвища галицке «-ич», але першої букви не змінили. То було в 16тім столітю. Киби було в Галичині «хвеканє», то б Федоров би став Хведоровом, но не Федоровичом.
Нарід зазвичай береже мовну традицію і у простонародні мові прийшлі слова перекручує на свій лад. Єк нарід зберіг давнє галицке «ф», єк нарід і в прийшлих словах го зберіг, отже сес звук властивий мові галичєн.
Післяслово: фана, фатів, фустка, фачлик, фіґлі, трафити, файний, штрімпфлі, шуфля, фалатнути, фурити, фасувати, фуширувати, фиркати, форкати, футрувати, футро, фашталакати, фарбаня, футір, френдзлі, фаврі, фашинє, фівкати, фленькати, флоєра, флякорниця, фляшкавиця, фоя, фолоситісє, фоскати, фуґа, фужделити.
_ _ _
Борис Явір Іскра, 2012-02-07
no subject
no subject
* "патер" - "батько" - "фазер"
* Филип - Пилип
* Федір - Хведор
і так далі
розмежування часто йшло на досить ранньому етапі розвитку та розгалуження мов...
no subject
no subject
якшо з часом галицька мова виділиться (тобто її признають мовою), то так і буде... а як цього не станеться, значить така доля чи недоля...
життя покаже...
no subject
Якщо кияни не хочуть розмовляти українською,
чому галичани повинні нею розмовляти?
Давайте ми перейдемо на польську, при спілкуванні з киянами. А що, поляки теж брати-слов'яни, і теж спільна історія.
no subject
no subject
no subject
чи не краще кодифікувати галицьку, відродити її у містах і всіх приїжджих гостинно зустрічати вітанням на рідній мові? ;)
no subject
Приклад: кодифікація чотирьох "русинських" мов Закарпаття, однієї "русинської" мови Угорщини, однієї Словаччини й однієї в Воєводині, вони відстоять від рідних говірок не менше, ніж українська літературна.
І як назва їхня штучна, бо ми не кажемо "селянинський", "мусульманинський", "татаринський", так і вони самі штучні.
no subject
За ХХ ст. була нарешті остаточно сформована єдина літературна українська мова, що заснована на народній мові і підтримується державою. Тому діалектні слова слова з часом будуть відмирати, замінюватись чи словами з літературної мови, чи запозиченими з інших мов.
"Галицька мова" може утворитися лише у таких випадках:
- Західна Україна вийде з складу України й затвердить свій правопис та словник. Через сотню років мова відрізнятиметься від української настільки, що її можна буде називати окремою;
- Українська мова зникне з ужитку в більшій частині України, окрім західних окраїн. Але за умови, що це станеться у близькому майбутньому, поки не зникла "галицька говірка". Тоді прийдеться стандартизувати українську мову не по черкасько-полтавському діалектові, а по галицькому, ближчому більшості українофонів у той час.
no subject
незважаючи на українізацію, яка проводиться через освіту, у більшості сіл Галичини ще розмовляють 'ріднов мовов'... до того ж, йде праця із кодифікації мови...
no subject
no subject
no subject
Мова киян.
Re: Мова киян.
no subject
а взагалі, щодо "мовного питаннє", як би сказав мій тато "курча єго пічона!". у мене є вуйко, і я си з того тішу.
no subject