![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
borys_javir) wrote2012-11-28 02:37 pm
R1a в Галичині
цікаво, як все було насправді?
Тому 5200-6500 років на території Європи проживали спільні предки для всіх сучасних європейців, які мають гаплогрупу R1a (точніше, її різновиди), а також для «власників» різновидів R1a в Азії та жидів-ашкеназі.
Серед населення Галичини коло 55% має гаплогрупу R1a. Найменше вона поширена у Карпатах (коло 40%), а найбільше — у Західній Галичині (біля 60%). З поміж гілок R1a галичанам найбільш властиві:
• Західнослов'янська гілка. Більшість носіїв гаплотипу є етнічними західними слов'янами або їхніми нащадками: поляки, чехи, словаки, морави, галичани та інші. Останній спільний предок жив 2775 ± 400 років тому. Ця гілка належить до субкладу R1a1a1g2, що характеризується мутацією L260. До 27% галичан-R1a є носіями цього гаплотипу.
мапа поширення західнослов'янської гілки
• Центрально-європейська гілка. Має дві підгілки з маркерами DYS464 12-12-15-15-15-16 та 12-15-15-16. Останній спільний предок першої підгілки жив 2400 ± 300 років тому. Спільний предок другої підгілки жив 2200 ± 270 років тому, ймовірно, десь в районі сучасних Моравія-Галичина, в басейні Дунаю. Центрально-європейська гілка належить до субкладу R1a1a1g, що характеризується мутацією M458. До 15% галичан-R1a є носіями цього гаплотипу.
мапа поширення центрально-європейської гілки
Центрально-європейська та західнослов'янська гілки вийшли із спільного кореня - субкладу R1a1a1g2.
• Балто-карпатська гілка. Має три підгілки. Спільний предок основної і найстаршої з них жив орієнтовно 3225 ± 450 років тому. Спільний предок найбільш поширеної підгілки жив 2000 ± 200 років тому. І спільний предок третьої підгілки жив 2075 ± 350 років тому. В Галичині досить представлена найбільш поширена та наймолодша з підгілок. До 19% галичан-R1a є носіями цього гаплотипу.
мапа поширення південно-балтійської підгілки
• Карпатські гілки. Спільний предок цих ліній жив 2600 ± 300 років тому, ймовірно, в районі Карпат. Деякі дослідники виділяють північно-карпатську, західно-карпатську та східно-карпатську гілки. Частина дослідників північно-карпатську гілку включає до південної білтійської підгілки. Коло 15% галичан-R1a є носіями цього гаплотипу.
мапа поширення деяких із карпатських гілок
• Західно-євразійські гілки. Спільний предок всіх гілок жив орієнтовно 4700 ± 700 років тому. Ця генеалогічна лінія може бути пов'язана з пастухами Центральної Азії чи Східної Європи, які увійшли в історію як арії. Коло 13% галичан-R1a є носіями цього гаплотипу.
Приблизно на початку - в середині 1 тисячоліття до нашої ери (орієнтовно 3000-2500 років тому) сучасні етноси, якщо можна так сказати, починали формуватися й спільні предки одних з найбільше представлених груп жили орієнтовно на території Галичини (радше західної). На означеній території у час їхнього проживання поширеними були латенська, лужицька культури, також висоцька та гальштатська (місцевий варіант - ґава-голіградська). Більшість науковців та дослідників схиляється до думки, що латенська та лужицька археологічні культури в своїй основі мали галльський елемент - це й підтверджує генетика через ареал поширення галльської (іберійської) гаплогрупи R1b. Галли також вплинули на представників гальштатської культури. Представників висоцької культури вважають одними із протослов'ян.
Швидше за все, в цьому регіоні галли (їхньої крові R1b тут коло 20%) дали культурну основу, а значна частина предків сучасних чехів, галичан, поляків та інших «західних» слов'ян (із переважною гаплогрупою R1a) сформувалися під їхнім культурним впливом. Також не варто забувати, що майже 15% галичан мають гаплогрупу I2, яку пов'язують із протоєвропейцями (точніше, загалом із носіями культур бронзового віку, серед яких у цьому реґіоні - Трипілля-Кукутені).
З наведених мап видно, що поміж галичан є значний відсоток «західних слов'ян» і досить низькі відсотки «євразійських» гілок, які властиві українцям. Орієнтовний кордон йде по річці Збруч, або трішки східніше.
мапа найбільш поширених Y-DNA гапрогруп
_ _ _
2012, листопад-грудень
Борис Явір Іскра
no subject
я нею, як такою, цікавлюсь, але наразі не коментую, тільки вникаю потроху)
no subject
no subject
але, думаю, все буде не так просто... буде і спротив, будуть і маніпуляції, використання переваг кращою технічною оснащеністю... люди є люди... однак науку і прогрес не зупинити!...)
no subject
так, є частина людей, яка від науки позитивно сприймає лиш те, що їм подобається. є частина науковців, які готові результати досліджень «підправляти» в сторону певної «моди», очікувань тої чи іншої групи людей. але я також сподіваюся, що прогрес науки не спинити…
no subject
no subject