R1a в Галичині

[borys_javir]

цікаво, як все було насправді?

Тому 5200-6500 років на території Європи проживали спільні предки для всіх сучасних європейців, які мають гаплогрупу R1a (точніше, її різновиди), а також для «власників» різновидів R1a в Азії та жидів-ашкеназі.

Серед населення Галичини коло 55% має гаплогрупу R1a. Найменше вона поширена у Карпатах (коло 40%), а найбільше — у Західній Галичині (біля 60%). З поміж гілок R1a галичанам найбільш властиві:

• Західнослов'янська гілка. Більшість носіїв гаплотипу є етнічними західними слов'янами або їхніми нащадками: поляки, чехи, словаки, морави, галичани та інші. Останній спільний предок жив 2775 ± 400 років тому. Ця гілка належить до субкладу R1a1a1g2, що характеризується мутацією L260. До 27% галичан-R1a є носіями цього гаплотипу.

мапа поширення західнослов'янської гілки

• Центрально-європейська гілка. Має дві підгілки з маркерами DYS464 12-12-15-15-15-16 та 12-15-15-16. Останній спільний предок першої підгілки жив 2400 ± 300 років тому. Спільний предок другої підгілки жив 2200 ± 270 років тому, ймовірно, десь в районі сучасних Моравія-Галичина, в басейні Дунаю. Центрально-європейська гілка належить до субкладу R1a1a1g, що характеризується мутацією M458. До 15% галичан-R1a є носіями цього гаплотипу.

мапа поширення центрально-європейської гілки

Центрально-європейська та західнослов'янська гілки вийшли із спільного кореня - субкладу R1a1a1g2.

• Балто-карпатська гілка. Має три підгілки. Спільний предок основної і найстаршої з них жив орієнтовно 3225 ± 450 років тому. Спільний предок найбільш поширеної підгілки жив 2000 ± 200 років тому. І спільний предок третьої підгілки жив 2075 ± 350 років тому. В Галичині досить представлена найбільш поширена та наймолодша з підгілок. До 19% галичан-R1a є носіями цього гаплотипу.

мапа поширення південно-балтійської підгілки

• Карпатські гілки. Спільний предок цих ліній жив 2600 ± 300 років тому, ймовірно, в районі Карпат. Деякі дослідники виділяють північно-карпатську, західно-карпатську та східно-карпатську гілки. Частина дослідників північно-карпатську гілку включає до південної білтійської підгілки. Коло 15% галичан-R1a є носіями цього гаплотипу.

мапа поширення деяких із карпатських гілок

• Західно-євразійські гілки. Спільний предок всіх гілок жив орієнтовно 4700 ± 700 років тому. Ця генеалогічна лінія може бути пов'язана з пастухами Центральної Азії чи Східної Європи, які увійшли в історію як арії. Коло 13% галичан-R1a є носіями цього гаплотипу.

Приблизно на початку - в середині 1 тисячоліття до нашої ери (орієнтовно 3000-2500 років тому) сучасні етноси, якщо можна так сказати, починали формуватися й спільні предки одних з найбільше представлених груп жили орієнтовно на території Галичини (радше західної). На означеній території у час їхнього проживання поширеними були латенська, лужицька культури, також висоцька та гальштатська (місцевий варіант - ґава-голіградська). Більшість науковців та дослідників схиляється до думки, що латенська та лужицька археологічні культури в своїй основі мали галльський елемент - це й підтверджує генетика через ареал поширення галльської (іберійської) гаплогрупи R1b. Галли також вплинули на представників гальштатської культури. Представників висоцької культури вважають одними із протослов'ян.

Швидше за все, в цьому регіоні галли (їхньої крові R1b тут коло 20%) дали культурну основу, а значна частина предків сучасних чехів, галичан, поляків та інших «західних» слов'ян (із переважною гаплогрупою R1a) сформувалися під їхнім культурним впливом. Також не варто забувати, що майже 15% галичан мають гаплогрупу I2, яку пов'язують із протоєвропейцями (точніше, загалом із носіями культур бронзового віку, серед яких у цьому реґіоні - Трипілля-Кукутені).

З наведених мап видно, що поміж галичан є значний відсоток «західних слов'ян» і досить низькі відсотки «євразійських» гілок, які властиві українцям. Орієнтовний кордон йде по річці Збруч, або трішки східніше.

мапа найбільш поширених Y-DNA гапрогруп

_ _ _

2012, листопад-грудень

Борис Явір Іскра

Comments

[lvivil.livejournal.com]

дякую за тему!
я нею, як такою, цікавлюсь, але наразі не коментую, тільки вникаю потроху)

[borys-javir.livejournal.com]

прошу! я також цікавлюся і починаю підбивати попередні результати досліджень... як на мене, генетика у майбутті мала б відкрити ще більш цікавіші явища, підтримати одні теорії й поховати інші...

[lvivil.livejournal.com]

так, я теж надіюсь, що генетика допоможе і історикам, і лінгвістам...)

але, думаю, все буде не так просто... буде і спротив, будуть і маніпуляції, використання переваг кращою технічною оснащеністю... люди є люди... однак науку і прогрес не зупинити!...)

[borys-javir.livejournal.com]

ох, я вже наслухався фраз типу «наука в руках наших ворогів». на них відповідаю «займіться наукою самі». у відповідь на мені зазвичай косо дивляться.
так, є частина людей, яка від науки позитивно сприймає лиш те, що їм подобається. є частина науковців, які готові результати досліджень «підправляти» в сторону певної «моди», очікувань тої чи іншої групи людей. але я також сподіваюся, що прогрес науки не спинити…

[lvivil.livejournal.com]

хоча то трохи не в тему посту, але раз вже зачепили, то я поясню свою точку зору...)... я вважаю, що, власне, і уникаю тих крайнощів, за якими наука - то інструмент світового зла (крайність з одного боку) або ідальна область діяльності ідеальних людей (протилежна крайність)... як на мене, то наука - то галузь людської діяльності, яка дуже тісно пов"язана з багатьма іншими суміжними галузями, і тому все, що властиве світу людей загалом, в тій чи іншій мірі властиво і науці. Не секрет, що ми живемо в світі, в якому організовані спільноти людей співживуть, співпрацюють і водночас конкурують за ресурси, за життєві ареали поширення і впливу. Наукові здобутки цих спільнот є важливим інструментом, що використовується ними в цьому історично-еволюційному процесі співжиття - конкуренції - відбору. Ну а те, що наукова інформація може мати багато позанаукових (політичних, економічних, ідеологічних, релігійних) бар"єрів, що регулюють її поширення - очевидна річ. Як і те, що фінансування розвитку науки загалом має політико-економічне підгрунтя, що враховує насамперед інтереси домінуючих суспільно-історичних спільнот людей. Так що такі справи.)

[borys-javir.livejournal.com]

цілком згідний

[odyn-owl.livejournal.com]

ох цей Збруч...і тут межа по ньому

[borys-javir.livejournal.com]

ну, межа центрально-європейської гілки від південно-східної межі Галичини йде через сучасну Хмельницьку область, піднімається через Полісся і доходить до Білорусі. представники цієї гілки також зустрічаються і на території центральної України.
це дуже поширена і велика гілка, нічого дивного в такому поширенні нема. швидше за все, вона показує умовний генетичний кордон давньої Європи, точніше її R1a частини (ключові слова «умовний» та «давньої»).

[odyn-owl.livejournal.com]

і генетичний кордон ("умовний" і "давній" ) збігається з кордоном Дикого Поля

[borys-javir.livejournal.com]

з кордоном Дикого поля більше збігається ментальний кордон, бо завоювання Русі, Польщі, Литви та Росії від 14 століття таки сприяли поширенню і закріпленню більш європейських сеґментів R1a, ніж у кочівників.
Вже ж таки, на території України (територія крім колишніх Хорватії та Волині) більше євразійських сеґментів R1a: південно-східні гілки R1a (в тому числі й досить давні), північно-євразійські, східно-євразійські.

[odyn-owl.livejournal.com]

ага, зрозуміло, дякую.
не зовсім зрозумів за Волинь - вона в сторону зазабруччя ?

[borys-javir.livejournal.com]

я оновив дані.

у волинян суттєво менший галльський елемент (R1b, як і по Україні - майже нема), з R1a - у частини населення є певні відсотки західнослов'янських сеґментів R1a, більше % північно-євразійської гілки R1a, центрально-європейська гілка поширена менше, ніж в галичан, більші % умовно східно-слов'янських типів; є представники I2...
на жаль, по Волині суттєво менше даних, ніж по інших реґіонах сучасної України. можливо, це тому, що Волинь є більш одноманітним етнореґіоном. сподіваюся, майбуття відкриє чи не всі карти генетики.

Містами королів...

[livejournal.livejournal.com]

Користувач diana_ledi посилається на ваш запис з Містами королів... (http://ua.livejournal.com/282503.html) пишучи: [...] ся не буду. «Од можя до можя». То я не про Польщу. То про Галичину. А, чому саме так [...]

Волинь

[bohdan krektun (from livejournal.com)]

До 16 ст. словяни були тільки на території Галичини Волині, Буковини, Полісся, Поділля. Від часу виникнення Празько-Корчацької культури у 5 ст до 16 ст асиміляція північно-євразійської гілки R1a та гаплогруп кочових народів і зміна їх способу господарювання відбувалася на цих територіях. З відси вони і засели Україну по Дон і Крим.
Населення Галичини і Волині складається із різних субетносів. Вони поділяються по лініях Брест-Пінськ, Луцьк-Рівне- Житомир, Львів Тернопіль - Хмельницький. Південніше і у Карпатах ще більше різноманіття. Поки не буде данних по кожному субетносу говорити про геном Волині і Галичини те саме що про геном середньо статистичного росіянина або українця і поляка не має сенсу. Я це маю на увазі. Фрагментарні дані трактувати не слід.