Boris Javir (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
borys_javir) wrote2014-02-16 07:34 pm
borys_javir) wrote2014-02-16 07:34 pm
Три горішки для принцеси
Чарівна принцесо світлих ельфів!
Коли яскраве Сонце повертає на весну і в середині лютого починає прогрівати Землю, в Мідґарді з давніх часів люди відзначають Свято теплих почуттів. З ним пов’язані різноманітні історії, але, в будь-якому випадку, будь-хто у Середзем’ї прагне казки. Світлі та темні альви, дверґи, ветти, феї та навіть турси і тролі по-своєму святкують ці дні, адже кожен прагне світла.
В Країні Грому на схилах обійнятих хмарами гір за полонинами з шовковими травами ростуть казкові горіхи, які запилюються лиш жучками-світлячками. Раз на багато років вони зацвітають і родять незвичні плоди - горішки, всередині яких заховані дари. Кожен дар є унікальним та неповторним - його не було ні до того, ні не буде опісля в історії Трумурґарду.
Горішки - чарівні і, аби їх відкрити, треба прочитати супровідне казкове побажання. Кожне з них писане давнім письмом, яке розуміти можуть тільки обрані. І, хоч дари в горішках радше символічні, але світом правлять символи. Я довго вичікував на появу тих горішків. Важко злічити ті дні Трумурґардського року, оповиті туманами та зігріті сонцем, аби передати їх кількість. Зібрані плоди вклав у чарівний мішечок, який розкрити можна лиш при світлі свічки, що побувала у всіх стихіях - вогні, воді, землі та повітрі.
Свічка колись давно горіла, аби рятувати від смутку та печалі, аби нести світло та породжувати тепло. Я її додаю до мішечка, аби ти могла розігнати тривогу та переживання і пробити тьму ясністю нового почину. Запали її сірником, а коли будеш гасити, то лиш водою, а не подихом - нехай вогонь та вода зустрінуться у хвилинному привітанні.
Посилаю три горішки, як символ Казки та Мрій, які вартують здійснення…
З теплом та світлом - крон-принц Країни Грому...
Будь запальною, як сірка і неси яскраве світло у світ.
Будь корисною, як букові зернятка і даруй добро.
Будь унікальною, як горішки кедра і цінуй себе та інших.
Коли яскраве Сонце повертає на весну і в середині лютого починає прогрівати Землю, в Мідґарді з давніх часів люди відзначають Свято теплих почуттів. З ним пов’язані різноманітні історії, але, в будь-якому випадку, будь-хто у Середзем’ї прагне казки. Світлі та темні альви, дверґи, ветти, феї та навіть турси і тролі по-своєму святкують ці дні, адже кожен прагне світла.
В Країні Грому на схилах обійнятих хмарами гір за полонинами з шовковими травами ростуть казкові горіхи, які запилюються лиш жучками-світлячками. Раз на багато років вони зацвітають і родять незвичні плоди - горішки, всередині яких заховані дари. Кожен дар є унікальним та неповторним - його не було ні до того, ні не буде опісля в історії Трумурґарду.
Горішки - чарівні і, аби їх відкрити, треба прочитати супровідне казкове побажання. Кожне з них писане давнім письмом, яке розуміти можуть тільки обрані. І, хоч дари в горішках радше символічні, але світом правлять символи. Я довго вичікував на появу тих горішків. Важко злічити ті дні Трумурґардського року, оповиті туманами та зігріті сонцем, аби передати їх кількість. Зібрані плоди вклав у чарівний мішечок, який розкрити можна лиш при світлі свічки, що побувала у всіх стихіях - вогні, воді, землі та повітрі.
Свічка колись давно горіла, аби рятувати від смутку та печалі, аби нести світло та породжувати тепло. Я її додаю до мішечка, аби ти могла розігнати тривогу та переживання і пробити тьму ясністю нового почину. Запали її сірником, а коли будеш гасити, то лиш водою, а не подихом - нехай вогонь та вода зустрінуться у хвилинному привітанні.
Посилаю три горішки, як символ Казки та Мрій, які вартують здійснення…
З теплом та світлом - крон-принц Країни Грому...
Будь запальною, як сірка і неси яскраве світло у світ.
Будь корисною, як букові зернятка і даруй добро.
Будь унікальною, як горішки кедра і цінуй себе та інших.