Entry tags:
"громадська думка" - це всього лиш часто повторювана у ЗМІ пропаганда.
"громадська думка" - це всього лиш часто повторювана у ЗМІ пропаганда.
Entry tags:
релігійний аспект меншовартості
ще одна ознака меншовартості пересічного українця - типовий пересічний українець з зимових свят відзначає "різдво Ісуса", "йоль", "х-мас" тощо, лиш не рідні прадавні коляди, Просинець. тобто, таки вилазить з-під гарненької патріотичної оболонки суть раба, якому будь-що "заграничне" більш престижне, ніж рідне та прадавнє.
ви ніколи не зможете побороти жодного зовнішнього ворога, поки не звільнитеся, поки не поборете раба всередині себе.
тому трохи більше тисячі років волохи, румуни, угри та інші сусідні народи - навіть деякі східнонімецькі та італійські племена запозичили словянські обрядові визначення, повязані із святкуванням зимового сонцестояння. а зараз нащадки славних предків в будь-які барви перемальовуються, лиш би не в рідні.
Entry tags:
бути собою
у західних, європейських та американських (нео)язичниках (вже не кажу про африканських та азійських язичників, які зберегли свої вірування протягом тисячоліть) мені подобається те, що вони самодостатні. вони святкують свої свята, які відповідають астрономічним та природним подіям, тоді, коли ті події справді відбуваються (наприклад, "різдво Сонця" - на зимове сонцестояння (в 2022 році - 21 грудня), а не тоді, коли святкують християни сплагіачене свято, як то роблять різноманітні "православні рідновіри", "рідновіри київського патріархату" тощо з моєї стрічки новин.
чергове підтвердження того, чому українських рідновірів не сприймають всерйоз - бо ті самі себе не сприймають всерйоз. чи може бути український / словянський рідновір з іменем Іван чи Василь? чи може він святкувати не-рідновірські свята? чи може він хрестити своїх дітей?
якщо хтось ходить як качка, якщо крякає, як качка, то це і є качка. так і в людському житті - якщо в тебе не-словянське імя, хрещені діти та "різдво" 25 грудня - який з тебе рідновір? ти або дурник, або підставна особа.
для того, аби бути собою, варто просто бути собою.
і не треба розповідати про важкість переходу на природний календар, про важкість зміни імені тощо - я все пройшов сам, тому відповідаю за те, про що говорю. а ви ліпше розберіться з собою, ким ви є. і розберіться з керівниками громад, які говорять одне, а живуть по-іншому. не вірте людям, які не живуть самі так, як розповідають.
КАЛЕНДАР РОЗКОЛУ
якщо ви не хочете читати увесь текст, то суть допису полягає в тому, що варто вернутися до природовідповідного відліку часу (а для цього — відновити природовідповідний світогляд: re-ligio — буквально “відновлення звязку” [з природою]).
якщо ж у вас є час та бажання дізнатися щось нове чи по-іншому глянути на давно знане, читайте далі.
( Read more... )
якщо ж у вас є час та бажання дізнатися щось нове чи по-іншому глянути на давно знане, читайте далі.
( Read more... )
Entry tags:
БЕЗДІТНІСТЬ = ГЕНОЦИД
Люди, які пропагують бездітність чи спонукають, радять обмежувати дітонароджуваність - свідомі чи несвідомі учасники геноциду.
В Україні згідно з Кримінальним кодексом від 2001 року є стаття 442. Геноцид:
Геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу, — карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів — караються арештом на термін до шести місяців або позбавленням волі на термін до п'яти років.
в 2017 році загальносвітовий рівень дітонароджуваності опустився нижче рівня 2,5 - нижче якого населення краю, держави чи світу перестає збільшуватися. у всіх державах Європи рівень дітонародження нижче 2,0 - нижче відтворення населення (фактично, вимирання).
станом на 2021 рік рівні дітонароджуваності: світ загалом 2,32; Європа загалом 1,48; Польща зокрема 1,46; Україна зокрема 1,25.
звісно, народження дітей - відповідальний крок і наслідок права вибору. але свідоме чи несвідоме пропагування бездітності, зниження рівня народжуваності, пропагування способу життя, який веде до цього - це вже участь у геноциді.
і повторюся, що прийде час, коли навіть ліберали (особливо ліберали) будуть придумувати насильницькі способи стимулювання народжуваності. хоча би тому, що всі люблять гроші. а за сучасної системи будь-які заощадження дуже швидко знецінюються і за відкладені на старість доляри через років 10-20-30 можна буде купити менше, ніж зараз; нерухомість (як спосіб інвестування) руйнуються і стають непотрібними, особливо, коли просто не стане кому в них жити... хто обманутий рівнем ущільнення міст, просто проїдьтеся по селах - там залишаються хіба старенькі доживати віку. навіть більше - багато райцентрів та облцентрів за останнє десятиліття втратили кількість населення. і ніякі негри чи азіати (якими ліберали готові замінити нас, корінне населення) не допоможуть - у них рівень народжуваності теж падає. людство тримається на людях. економіка тримається на людях. не буде людей - не буде нічого. і хто думає, що, купивши акції Тесли, ОВДП чи поклавши кошти у приватний пенсійний фонд, зможуть насолодитися бездітною старістю, розчарую: інфляція (зокрема, штучна) зїсть ваші заощадження. кожна чергова криза знецінить ваші золото, срібло, доляри та єври на 20-30%. а на старості за свої папірці у безлюдних поселеннях не знайдете нікого, хто подасть останню ложку води чи потримає за руку на смерканні життя.
але ви і далі підтримуйте "соросят", живіть одним днем і думайте, що карєра з її грамотами і рахунком в банку зроблять справді щасливими. 
Entry tags:
Мета науки - встановлення істини?
нагадаю про деякий скандал навколо різноманітних соціальних "наукових" досліджень, який вкотре показує, що в цій царині верховодить не бажання знайти правду, а мода на ідеологію.
«Мета науки - встановлення істини, наполягають автори, проте у сфері соціальних досліджень істина вже давно мало кого хвилює. Головне - відповідність ідеологічним нормам: засудження пригнічувачів і підтримка "принижених". ... Теми робіт різнились, проте всі були присвячені різноманітним проявам боротьби з соціальною несправедливістю: дослідженням фемінізму, культури мужності, питання расової ідентифікації та сексуальної орієнтації тощо. ... При цьому самі роботи були відверто абсурдними, автори навмисно писали їх з гумором .... "...боротьба з проявами соціальної несправедливості ставиться вище за об'єктивну правду", - додає дослідник. "Ризик того, що упереджені дослідження і надалі будуть впливати на освіту, ЗМІ, політику і культуру, для нас набагато страшніший за будь-які наслідки, з якими можемо зіткнутися ми самі", - каже Джеймс Лінді.
до речі, це не перший такий скандал: пару років тому був скандал, що автор "теорії розбитих вікон" підробляв свої останні "дослідження" з тем ґендеру та інших соціальних напрямків.
також один інститут провів дослідження і виявилося, що діти з одностатевих сімей більш депривовані, ніж навіть з проблемних двостатевих сімей. оце був розрив шаблону в усіх лівацьких збоченців. а які цькування посипалися на інститут!
Entry tags:
"Hate speech" = табу на власну думку
хто і чому непрямими способами намагається урізати наше право говорити правду?
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод декларує, що всі мають право на свободу вираження поглядів. Тобто кожен може критикувати поведінку іншої людини, але саме поведінку, а не вроджені особливості (наприклад, зовнішні чи національні ознаки).
Образи з приводу раси, кольору шкіри або інших природних властивостей, безсумнівно, мають бути засуджені.
Але концепція "hate speech" полягає, передусім, у тому, щоб забезпечити абсолютну цензуру щодо незгодних з поведінкою оточення. "Мова ворожнечі" є універсальним тавром для всього, що суперечить положенням поведінкового лібералізму.
Так, критика форм ризикованої поведінки, до яких належать проституція, наркоманія, алкоголізм, гомосексуалізм або засудження радикального ісламу може трактуватися, як "hate speech". Критика політичного діяча, який веде аморальний спосіб життя, може підпасти під тавро "hate speech". Твердження, що одностатеві стосунки є гріхом, – це теж "hate speech".
Тобто для того, щоб підпасти під тавро "hate speech", достатньо говорити правду, констатувати факти, називати речі своїми іменами. Ця концепція має на меті повне пригнічення людей зі здоровими світоглядними орієнтирами.»
Entry tags:
ПРИХИЛЬНИКИ ЛҐБТ НАСПРАВДІ БОРЮТЬСЯ НЕ ЗА РІВНІСТЬ, А ЗА ЗВЕРХНІСТЬ НАД ГЕТЕРОСЕКСУАЛАМИ
«...вперше в історії США пройшов марш... натуралів. ... марш натуралів охороняли [поліцейські] — адже проти подібного маршу протестував величезний натовп агресивних гендерних фанатиків, які кричали та кидали в нормальних людей пляшки. Це при тому, що марші збоченців не охороняють десь років 30 вже - контрпротестів давно немає. ... Образу толерастів легко зрозуміти. Подібний марш повністю демонструє їхнє лицемірство — якби вони боролися за рівність, то не були б проти вивішування прапорів натуралів. І не виступали б проти подібних маршів. Але цього немає.» джерело rebrand.ly/og9ym2q
.
якщо відфільтрувати агресивну риторику "Зетропи", суть акції в показі лицемірства прихильників лґбт, які насправді борються не за рівність (рівність і так декларується конвенцією ООН про права людини, яка стосується всіх), а за зверхність над гетеросексуалами.
усі лівацькі рухи діють воєдино, аби підірвати не стільки "традиційний" уклад суспільства, як взагалі природні основи життя. причому, ліваки організовують "боротьбу" в тих країнах, де права людей і так забезпечено, але "борців" нема в середовищі мусульман чи в країнах з тоталітарними лівими режимами.
а риторика прихильників лґбт показова: лівацькі ідеологи скоро всіх натуралів оголосять расистами та будуть цькувати на всіх рівнях.
Entry tags:
ДУЖЕ ОБЕРЕЖНО ТРЕБА СТАВИТИСЯ ДО ТОГО, ХТО І ЧОГО НАВЧАЄ ТА ЯК ВИХОВУЄ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
вперше про те, що начебто "лише генетика визначає сексуальну орієнтацію", я вичитав від ліваків, які добивалися "ґендерної" (фактично - про-лґбтшної) освіти у навчальних закладах і так "доказували", що "виховання на нічого не впливає", бо начебто вже "все закладено природою". враховуючи, що я з ґендерної психології свого часу робив дослідження (відзначене МОНУ), мені вже тоді було відомо (перечитав багато відповідної літератури), що генетика тільки визначає деякі схильності, але в більшості випадків орієнтацію визначає виховання, яке і показує, що є нормою, а що не є - все ж, люди є соціальними істотами і норма поведінки - нічого іншого, як домовленість групи осіб. нові генетичні дослідження t.ly/Er6W лише підтверджують мої слова. саме тому дуже обережно треба ставитися до того, хто і чого навчає та як виховує в закладах освіти.
.
«Люди, які мали одностатевих партнерів, швидше за все, мають один або декілька маркерів ДНК, згідно з найбільшим в історії пошуку генів дослідженням, пов’язаним із сексуальною орієнтацією. Однак навіть усі маркери, взяті разом, не можуть передбачити, людина є геєм, бісексуалом чи гетеросексуалом. ... Опубліковане дослідження підкреслює, що генетичні маркери не можна використовувати для прогнозування сексуальної поведінки. ... Починаючи з 90-х років, вчені отримали попередні докази генетичних зв’язків із сексуальною орієнтацією. ... Коли [сучасні] дослідники поєднали всі варіанти, які вони вимірювали, у всьому геномі, то підрахували, що генетика може пояснити між 8% і 25% негетеросексуальної поведінки t.ly/p4-C. Решта, за їхніми словами, пояснюється впливом довкілля - від впливу гормонів в утробі матері до соціальних впливів (виховання) у подальшому житті.» - дані нового дослідження.
Entry tags:
ДЕЯКІ З «ТЕОРІЙ ЗМОВ», ЯКІ ВИЯВИЛИСЯ ПРАВДОЮ
ДЕЯКІ З «ТЕОРІЙ ЗМОВ», ЯКІ ВИЯВИЛИСЯ ПРАВДОЮ
• виробники азбесту з початку його виробництва знали про його шкідливість і тільки американське розслідування 1962 року викрило змову виробників.
• до 1962 року шкода від талідоміду вважалася "теорією змови", поки змова між фарм.компанією та сімейними лікарями не була розкритою.
• до 1963 року розмови про всюдисущу мафію вважалися вигадками та "теорією змови", поки Джо Валачі не розкрив все, що про це знав. правда стала явною.
• з 1932 по 1972 роки американські лікарі в штаті Алабама спеціально заражували людей сифілісом, аби потім "вивчати" хворобу без належного її лікування. журналістське розслідування викрило змову лікарів.
• до 1973 року розмови про розробку "сироватки правди" вважалися вигадками та "теорією змови", поки не викрилася правда, що американські військові випробовували психотропні речовини на цивільних, програма називалася "МК Ультра".
• операції в Кувейті в 1990 році, в Іраку в 2003 році та в багатьох інших місцях були організовані безпідставно, внаслідок змов та фальшування.
• до 1980х років шкода куріння вважалася "теорією змови", тютюнові та супутні компанії досі витрачають величезні суми, аби дискредитувати дослідження шкідливості куріння, а з допомогою реклами недоумкам навіяти погляд про безпечність.
• до 2000 року чутки про те, що в Богемському гаю збираються "правителі світу", і, навіть більше, поклоняються ідолу сови, вважалися "теорією змови", поки ритуал поклоніння не був зафільмований.
• до викриттів Асанжа, Сноудена та інших розмови про те, що влада та приватні корпорації слідкують за людьми вважалися "теорією змови". зараз хіба дурень не знає, що смартфон та інші прилади звязку є знаряддями тотального стеження.
• до 1989 року таємний протокол перемовин представника СРСР Молотова та представника ІІІ Райху Рібентроппа про переділ Європи вважали "теорією змови", поки не було опубліковано самого протоколу внаслідок завершення терміну таємності. РФ (правонаступниця СРСР) та багато інших країн час від часу продовжують термін таємності багатьох документів, існування яких до офіційного оголошення встановлення термінів таємності часто є тільки чутками чи "теоріями змов". пакт Молотова-Рібентроппа не денонсований досі.
• до 1989 року відомості про розстріл польських військових під Катинню, Харковом та іншими поселенням вважалися "теорією змови", поки не було розкрито архіви КДБ та не було проведено археологічних розкопок.
• до 2000х років шкода від сполуки С8 у складі старих варіантів тефлону майже 40 років вважалася "теорією змови", компанія DuPont свідомо не надавала результати внутрішніх досліджень сполуки та забруднювала довкілля.
• у 2010 році після "пандемії" грипу спільне розслідування, проведене єврокомісією, Британським медичним журналом та Бюро журналістських розслідувань, дійшло висновку, що ВООЗ скористалася рекомендаціями вчених, які працювали на фармкомпанії-виробники вакцин та противірусних препаратів. в Україні, наприклад, на "боротьбу" з тією фальшивою пандемією влада була виділила 1,1 млрд доларів.
• у 2008 та 2010-2012 роках в Україні від щеплень від кору та гепатиту (відповідно) були скалічені чи вмирали діти, розслідуванням було встановлено, що смерті були спричинені саме вакцинами (що в деяких колах вважалося та вважається "теорією змови").
• у 2020 році ВООЗ оголошує "пандемію" за рекомендаціями частково тих же самих вчених, які зганьбилися в 2010 році, і які досі працюють на фармкомпанії-виробники вакцин та противірусних препаратів. розслідування американської розвідки, провідних незалежних медичних видань та вчених, витік переписок вірусологів вказує на штучне походження вірусу.
...це тільки незначна частина "теорій змов", які стали явними.
ps: в кращому випадку, великі компанії виплачували дрібні компенсації.
pps: в більшості випадків, нікого із винних не було покарано.
і, на останок, чудовий вислів від Костянтина Рахна: «навіть якщо справжня змова опиниться в людей просто перед очима, вони її відмовляться помічати».
Що приносять в дар Богам і чи дозволені одностатеві стосунки | te.20minut.ua
Що приносять в дар Богам і чи дозволені одностатеві стосунки: як живуть язичники в Тернополі | te.20minut.ua
• Вони славлять кілька Богів, приносять їм дари і вважають, що християнство – насильно насаджена релігія в Україні.
• Язичники в Тернополі – малочисельна та колоритна релігійна меншина, про яку відомо досить небагато. В цьому матеріалі ви дізнаєтеся про них більше.
Героєм нашої став тернополянин Борис Явір. Він народився в християнській (греко-католицькій) родині, однак ще в підлітковому віці змінив свої погляди на християнство та захопився язичництвом. Більше про цю релігію та побут язичників розповів журналісту «20 хвилин».
( Read more... )
• Вони славлять кілька Богів, приносять їм дари і вважають, що християнство – насильно насаджена релігія в Україні.
• Язичники в Тернополі – малочисельна та колоритна релігійна меншина, про яку відомо досить небагато. В цьому матеріалі ви дізнаєтеся про них більше.
Героєм нашої став тернополянин Борис Явір. Він народився в християнській (греко-католицькій) родині, однак ще в підлітковому віці змінив свої погляди на християнство та захопився язичництвом. Більше про цю релігію та побут язичників розповів журналісту «20 хвилин».
( Read more... )
БОНД — БІЛИЙ, ЩО РЯТУЄ СВІТ! | Огляд
БОНД — БІЛИЙ, ЩО РЯТУЄ СВІТ!
враження від кіна та роздуми, навіяні ним
перш, ніж переглянути нового “Бонда”, я начитався відгуків про “чорношкіру бондесу”, “толерастію”, “різноманітність” (мається на увазі штучне включення у сюжет представників різних рас чи вигаданих ґендерів, аби тільки кіно було політкоректним).
переглянувши стрічку, зауважую, що “толерастія”, "різноманітність" у новому кіні про Бонда - це всього лиш ілюстративні елементи. стрічка насправді глибока: в час, коли Британія переживає кризу і перетворення, коли "старий світ” та "стара Британія" гинуть (на початку фільму персоніфікована Британія, володарка морів, падає, втрачає щит та тризубець), коли настають нові порядки (та ж "diversity" - "різноманітність"), коли над світом нависає чергова неймовірна загроза, коли потрібно приймати важкі рішення і жертвувати собою, то не залишається нікого, крім синьоокого цисгендерного білого мужа (якого навіть темношкіра жінка признала за ліпшого) і врятувати світ та своїх рідних можуть тільки от такі люди "старої закалки", умовні і цілком справжні “Джеймси Бонди”, які навіть на пенсії ліпші від всіх сучасних сопливих недохлопчиків з ґаджетами і здатні на самопожертву, аби інші жили.
від цього кіна ліваки б мали пищати більше, ніж від багатьох інших, бо тут героєм, гідним наслідування є КОНСЕРВАТИВНИЙ БІЛИЙ ЯСНООКИЙ ЧОЛОВІК (в оригінальному романі Бонд - чорнявий і смуглий), який рятує свою СВІТЛОШКІРУ СВІТЛОВОЛОСУ ТА ЯСНООКУ СІМ'Ю та весь світ, незважаючи на формальності, протоколи та дозволи якихось-там дрібних чиновників.
ps: більш епічно би було, якби в Бонда би виявилося двійко дітей (син та дочка) і перед посадкою рідні на катер він би вручив синові годинника. але це вже дрібниці.
pps: цим кіном вкотре нагадали, звідки йде чи не найбільше зло - з РФ.
читати теж:
Марсіанин. Тягар білої людини
Редьярд Кіплінґ "Тягар білої людини"
враження від кіна та роздуми, навіяні ним
перш, ніж переглянути нового “Бонда”, я начитався відгуків про “чорношкіру бондесу”, “толерастію”, “різноманітність” (мається на увазі штучне включення у сюжет представників різних рас чи вигаданих ґендерів, аби тільки кіно було політкоректним).
переглянувши стрічку, зауважую, що “толерастія”, "різноманітність" у новому кіні про Бонда - це всього лиш ілюстративні елементи. стрічка насправді глибока: в час, коли Британія переживає кризу і перетворення, коли "старий світ” та "стара Британія" гинуть (на початку фільму персоніфікована Британія, володарка морів, падає, втрачає щит та тризубець), коли настають нові порядки (та ж "diversity" - "різноманітність"), коли над світом нависає чергова неймовірна загроза, коли потрібно приймати важкі рішення і жертвувати собою, то не залишається нікого, крім синьоокого цисгендерного білого мужа (якого навіть темношкіра жінка признала за ліпшого) і врятувати світ та своїх рідних можуть тільки от такі люди "старої закалки", умовні і цілком справжні “Джеймси Бонди”, які навіть на пенсії ліпші від всіх сучасних сопливих недохлопчиків з ґаджетами і здатні на самопожертву, аби інші жили.
від цього кіна ліваки б мали пищати більше, ніж від багатьох інших, бо тут героєм, гідним наслідування є КОНСЕРВАТИВНИЙ БІЛИЙ ЯСНООКИЙ ЧОЛОВІК (в оригінальному романі Бонд - чорнявий і смуглий), який рятує свою СВІТЛОШКІРУ СВІТЛОВОЛОСУ ТА ЯСНООКУ СІМ'Ю та весь світ, незважаючи на формальності, протоколи та дозволи якихось-там дрібних чиновників.
ps: більш епічно би було, якби в Бонда би виявилося двійко дітей (син та дочка) і перед посадкою рідні на катер він би вручив синові годинника. але це вже дрібниці.
pps: цим кіном вкотре нагадали, звідки йде чи не найбільше зло - з РФ.
читати теж:
Марсіанин. Тягар білої людини
Редьярд Кіплінґ "Тягар білої людини"
Entry tags:
ЧЕРВЕНІЮТ НАД НАМИ СТЯГИ...
Червеніют над нами стяги
З чорнов кавков на білім щитови,
Постаємо ми в сяйві поваги,
До вічної нашої крови!
Пліч-о-пліч ми дружно, єдино,
Ступаєм до бою завзято,
За край, за народ, за родину
В лавах струнких нас багато.
Із богами у луках Сварога
В ряд зійдут сьи наші герої,
То попереду нас перемога
Жде правди і віри святої!
Вже тремтят вороги, як осики,
Побачивши ясні знамена.
Іде слава гучна та велика,
І вписані в мармур імена.
Вже горят на наших обріях,
Ті вогні молодії, яскраві,
Же горичі зродили сьи в мріях,
І горітимут вічно у славі!
Ми долаєм ворожі окопи,
На дружні ступаєм пороги,
На шляху до Нової Европи
Нас чекают нові перемоги!
Не відняти в борні нам звитяги,
Нумо гордо ідімо, братове!
Червеніют над нами стяги
З чорнов кавков на білім щитови...
присвячено всім, хто обороняв, обороняє та буде обороняти наш рідний край.
© Борис Явір Іскра, «На згарищі: Червеніют над нами стяги...», 27 квітня 2011 - 28 квітня 2021.
З чорнов кавков на білім щитови,
Постаємо ми в сяйві поваги,
До вічної нашої крови!
Пліч-о-пліч ми дружно, єдино,
Ступаєм до бою завзято,
За край, за народ, за родину
В лавах струнких нас багато.
Із богами у луках Сварога
В ряд зійдут сьи наші герої,
То попереду нас перемога
Жде правди і віри святої!
Вже тремтят вороги, як осики,
Побачивши ясні знамена.
Іде слава гучна та велика,
І вписані в мармур імена.
Вже горят на наших обріях,
Ті вогні молодії, яскраві,
Же горичі зродили сьи в мріях,
І горітимут вічно у славі!
Ми долаєм ворожі окопи,
На дружні ступаєм пороги,
На шляху до Нової Европи
Нас чекают нові перемоги!
Не відняти в борні нам звитяги,
Нумо гордо ідімо, братове!
Червеніют над нами стяги
З чорнов кавков на білім щитови...
присвячено всім, хто обороняв, обороняє та буде обороняти наш рідний край.
© Борис Явір Іскра, «На згарищі: Червеніют над нами стяги...», 27 квітня 2011 - 28 квітня 2021.
Entry tags:
Я видів Бога
Бог не помер! Я видів Бога -
Він має безліч різних ликів:
Натрапив в лісі на його барлогу,
Слухав голос його — спів птахів.
До розквітлого Бога у полі
Із дзижчанням приле́тів пан Біг.
Він хвилюється шумом прибою
І травою росте вздовж доріг.
Бог мовчить в одинокій скалі,
Бог гарчить кровожерливим левом,
Він дощем заб’є по вікні,
Й зимовим заіскриться ледом.
Бог розкинув могутнє віття,
Бог пробився завзятим ростком.
Бог кружляє в жовтневому вітрі,
Сам з собою в забаві — з листком.
Бог тече струмком між чагарів,
Він — гриби і зелений Він мох.
І в космічному блиску квазарів
Та на днищі морському — Він, Бог.
Поглянь же на узори сузір’їв,
На яскраві скупчення зір -
То є Бог. Місяцем поміж обріїв
Нам вночі його всевидячий взір.
Бог на сході щоранку світає
Та зорею палає ясною,
Кожного Бога зі сну піднімає
І ступні омиває росою.
Бог є всюди, так багато його -
Мені за вічність не стане рядків.
Якщо ти видів Бога цього,
Значить ти один з нас, Богів!
© Boris Javir, переспів вірша © Solar Cross
Він має безліч різних ликів:
Натрапив в лісі на його барлогу,
Слухав голос його — спів птахів.
До розквітлого Бога у полі
Із дзижчанням приле́тів пан Біг.
Він хвилюється шумом прибою
І травою росте вздовж доріг.
Бог мовчить в одинокій скалі,
Бог гарчить кровожерливим левом,
Він дощем заб’є по вікні,
Й зимовим заіскриться ледом.
Бог розкинув могутнє віття,
Бог пробився завзятим ростком.
Бог кружляє в жовтневому вітрі,
Сам з собою в забаві — з листком.
Бог тече струмком між чагарів,
Він — гриби і зелений Він мох.
І в космічному блиску квазарів
Та на днищі морському — Він, Бог.
Поглянь же на узори сузір’їв,
На яскраві скупчення зір -
То є Бог. Місяцем поміж обріїв
Нам вночі його всевидячий взір.
Бог на сході щоранку світає
Та зорею палає ясною,
Кожного Бога зі сну піднімає
І ступні омиває росою.
Бог є всюди, так багато його -
Мені за вічність не стане рядків.
Якщо ти видів Бога цього,
Значить ти один з нас, Богів!
© Boris Javir, переспів вірша © Solar Cross
Entry tags:
ХРОНІЧНІ ЖЕРТВИ Є МАНІПУЛЯТОРАМИ ТА КОРИСЛИВИМИ ЛЮДЬМИ
дослідження науковців Університету Британської Колумбії підтвердило те, що знали люди вже тисячі років:
«Люди, які часто грають роль жертви (правдивої, перебільшеної чи неправдивої), також часто брешуть і обманюють задля матеріальної вигоди та зневажають інших. Гра в жертву пов'язана з низкою морально небажаних рис особистості, таких як нарцисизм, макіавеллізм (готовність маніпулювати та використовувати інших для власної вигоди), почуття переваги та нижча чесність і покірність.»
в контексті цього дослідження варто також згадати про "трикутник Карпмана" та явища, коли жертва сама провокує нападника, а також заохочує рятівника (якщо є три сторони; наприклад, людина-жертва шукає можливого рятівника, самостійно створюючи ситуації біди, провокуючи нападника) чи нападник і рятівник можуть виступати одною і тою самою стороною (є дві сторони; наприклад, проявляється у стосунках влади та народу, коли влада сама ж створює клопіт, який потім "героїчно" вирішує), чи, коли жертвою, нападником і рятівником є одна і та сама людина (сама собі робить клопіт, аби після певного періоду психічного упадку самій же себе порятувати).
а ще варто згадати, що на світі є релігії (наприклад, семітські - юдаїзм, християнство, іслам), ідеологія яких робить з вірних жертв, пропагує жертовність як таку, навязує почуття вини (наприклад, згадані маніпулятивні релігії містять вчення про "первородний гріх" чи "вроджену нечистість" всіх людей чи якоїсь окремої групи, етнічності, раси, професії тощо від народження, в якийсь проміжок часу тощо).
в той же час велика частина не-семітських релігій та світоглядів (наприклад, різні течії европейського язичництва) не містила та не містить таких психічно хворобливих положень, а, навпаки, виховує в людині власну відповідальність за її дії та їх наслідки.
також варто зазначити, що в останні десятиліття через різні політичні та близькополітичні рухи навязується комплекс жертви та здійснюються спроби уявним, вигаданим жертвам зрештою надати привілеїв понад загальні права людини, водночас звільняючи від тих чи інших обовязків.
варто бути пильними, не піддаватися на маніпуляції та розривати "трикутники Карпмана" - чи то політичні, чи то релігійні, чи то ідеологічні, чи то іншого, особистого, рівня.
«Люди, які часто грають роль жертви (правдивої, перебільшеної чи неправдивої), також часто брешуть і обманюють задля матеріальної вигоди та зневажають інших. Гра в жертву пов'язана з низкою морально небажаних рис особистості, таких як нарцисизм, макіавеллізм (готовність маніпулювати та використовувати інших для власної вигоди), почуття переваги та нижча чесність і покірність.»
в контексті цього дослідження варто також згадати про "трикутник Карпмана" та явища, коли жертва сама провокує нападника, а також заохочує рятівника (якщо є три сторони; наприклад, людина-жертва шукає можливого рятівника, самостійно створюючи ситуації біди, провокуючи нападника) чи нападник і рятівник можуть виступати одною і тою самою стороною (є дві сторони; наприклад, проявляється у стосунках влади та народу, коли влада сама ж створює клопіт, який потім "героїчно" вирішує), чи, коли жертвою, нападником і рятівником є одна і та сама людина (сама собі робить клопіт, аби після певного періоду психічного упадку самій же себе порятувати).
а ще варто згадати, що на світі є релігії (наприклад, семітські - юдаїзм, християнство, іслам), ідеологія яких робить з вірних жертв, пропагує жертовність як таку, навязує почуття вини (наприклад, згадані маніпулятивні релігії містять вчення про "первородний гріх" чи "вроджену нечистість" всіх людей чи якоїсь окремої групи, етнічності, раси, професії тощо від народження, в якийсь проміжок часу тощо).
в той же час велика частина не-семітських релігій та світоглядів (наприклад, різні течії европейського язичництва) не містила та не містить таких психічно хворобливих положень, а, навпаки, виховує в людині власну відповідальність за її дії та їх наслідки.
також варто зазначити, що в останні десятиліття через різні політичні та близькополітичні рухи навязується комплекс жертви та здійснюються спроби уявним, вигаданим жертвам зрештою надати привілеїв понад загальні права людини, водночас звільняючи від тих чи інших обовязків.
варто бути пильними, не піддаватися на маніпуляції та розривати "трикутники Карпмана" - чи то політичні, чи то релігійні, чи то ідеологічні, чи то іншого, особистого, рівня.
ПРО ПРИРОДУ В ОСОБИСТОМУ ЯЗИЧНИЦТВІ
ПРО ПРИРОДУ В ОСОБИСТОМУ ЯЗИЧНИЦТВІ
Борис ЯВІР. Інтерв'ю.
Протягом останніх років молодий прошарок язичників та рідновірів пожвавився. Цьому сприяли кілька чинників, від активізації вже відносно сформованих рідновірів до появи нових осіб. Відбувається переосмислення як старої віри (точніше, того, що про неї відомо), так і сучасних спроб її відродження (як в плані організаційному, так і філософському). На питання язичника та дослідника Валентина Долгочуба я, Борис Явір, й даю відповіді. Бесіда відбувалася у формі інтерв’ю як частини підготовки Валентином наукового дослідження.
Зображення: Yoann-Lossel «The Forgotten Gods».
( Read more... )
Борис ЯВІР. Інтерв'ю.
Протягом останніх років молодий прошарок язичників та рідновірів пожвавився. Цьому сприяли кілька чинників, від активізації вже відносно сформованих рідновірів до появи нових осіб. Відбувається переосмислення як старої віри (точніше, того, що про неї відомо), так і сучасних спроб її відродження (як в плані організаційному, так і філософському). На питання язичника та дослідника Валентина Долгочуба я, Борис Явір, й даю відповіді. Бесіда відбувалася у формі інтерв’ю як частини підготовки Валентином наукового дослідження.
Зображення: Yoann-Lossel «The Forgotten Gods».
( Read more... )
ПРО ГОЛОВНЕ В ОСОБИСТОМУ ЯЗИЧНИЦТВІ, ПРО РЕГІОНАЛЬНЕ У ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ ТА ПРО ДОТРИМАННЯ ЗВИЧАЇВ
ПРО ГОЛОВНЕ В ОСОБИСТОМУ ЯЗИЧНИЦТВІ, ПРО РЕГІОНАЛЬНЕ У ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ ТА ПРО ДОТРИМАННЯ ЗВИЧАЇВ У СІМ'Ї.
Борис ЯВІР. Інтерв'ю.
Протягом останніх років молодий прошарок рідновірів та язичників пожвавився. Цьому сприяли кілька чинників, зокрема, як і поява нових персон, так і активізація вже відносно сформованих рідновірів. Відбувається переосмислення як старої віри (точніше, того, що про неї відомо), так і сучасних спроб її відродження (як в плані організаційному, так і філософському). На питання язичника та дослідника Валентина Долгочуба я, Борис Явір, й даю відповіді. Бесіда відбувалася у формі інтерв’ю як частини підготовки Валентином наукового дослідження.
Ілюстрація: Ner-Tamin.
( Read more... )
Борис ЯВІР. Інтерв'ю.
Протягом останніх років молодий прошарок рідновірів та язичників пожвавився. Цьому сприяли кілька чинників, зокрема, як і поява нових персон, так і активізація вже відносно сформованих рідновірів. Відбувається переосмислення як старої віри (точніше, того, що про неї відомо), так і сучасних спроб її відродження (як в плані організаційному, так і філософському). На питання язичника та дослідника Валентина Долгочуба я, Борис Явір, й даю відповіді. Бесіда відбувалася у формі інтерв’ю як частини підготовки Валентином наукового дослідження.
Ілюстрація: Ner-Tamin.
( Read more... )
Чому потрібно заводити дітей - TED
я давно хотів написати щось подібне до доповіді Wajahat Ali (може, ще напишу - надихнувся), але коротко мій і його погляд - потрібно заводити дітей.
колись я свій текст ще напишу, а ви прочитайте багатогранну доповідь Wajahat Ali:
.
«я сподіваюся, що ви уважно слухали: нам потрібно вкладатися в дітей у розвинених країнах, якщо ми хочемо зберегти свою економіку та пенсії. Але не тому ми заводимо дітей. Це не головна причина. Діти завжди були найкращим, що є в людстві, найсміливішим, з нескінченними можливостями. І якщо ми в розвинених країнах, всі ми, обираємо не заводити дітей і не вкладатися в поточне і майбутні покоління, то навіщо це все? У чому сенс усієї нашої абсурдної подорожі? І нехай всі, хто може і хоче, всі ті, хто може і хоче мати дітей, передадуть далі це прекрасне життя з добротою і щедрістю, гідністю і любов’ю.»
текст перекладу: https://t.ly/3l7cU
джерело на TED: https://t.ly/oDlVe
.
ps: я - батько двох дітей. і, так, хочу мати ще хоча би одну дитину.
pps: цей допис закликає заводити дітей.
колись я свій текст ще напишу, а ви прочитайте багатогранну доповідь Wajahat Ali:
.
«я сподіваюся, що ви уважно слухали: нам потрібно вкладатися в дітей у розвинених країнах, якщо ми хочемо зберегти свою економіку та пенсії. Але не тому ми заводимо дітей. Це не головна причина. Діти завжди були найкращим, що є в людстві, найсміливішим, з нескінченними можливостями. І якщо ми в розвинених країнах, всі ми, обираємо не заводити дітей і не вкладатися в поточне і майбутні покоління, то навіщо це все? У чому сенс усієї нашої абсурдної подорожі? І нехай всі, хто може і хоче, всі ті, хто може і хоче мати дітей, передадуть далі це прекрасне життя з добротою і щедрістю, гідністю і любов’ю.»
текст перекладу: https://t.ly/3l7cU
джерело на TED: https://t.ly/oDlVe
.
ps: я - батько двох дітей. і, так, хочу мати ще хоча би одну дитину.
pps: цей допис закликає заводити дітей.
Entry tags:
Борис ЯВІР. ФАШИЗМ.
ФАШИЗМ. Коротко про...
Борис ЯВІР ІСКРА
Помилкою багатьох філософів було і є не пізнавати суті питання. Вони часто вловлюють зовнішні ознаки, не вміючи проникнути в глибину. Саме тому багато з тих, хто пише про фашизм, пишуть про нього як про частину правої ідеології, хоч, насправді, фашизм переважно лівий, і псевдоправий.
Ідеологія фашизму тільки ззовні, через примарні алюзії до основ правої ідеології, здається правою (як то вважали Метью Лайонс, Умберто Еко), насправді ж вона “загальна”, навіть більше — вона ліва, адже, якщо права ідеологія за основу має природність, то фашизм, навпаки, або підміняє, гіпертрофує, збочує природність, або ж бореться з нею, що є ідеологічним лівацтвом (матеріалізація людини, відкидання духовності, боротьба із ієрархіями та природними ролями, тощо). Дуже гарно (власне гарно, але не зовсім правильно) ознаки фашизму вказав Умберто Еко. Але він, обдурений тоді ще не до кінця зрозумілими подіями початку та середини 20го століття, не заглянув в суть явища, і, тим більше, не спрогнозував, що з часом фашизм сам проявить свою лівацьку натуру, про яку прямо чи побіжно висловилися Арнольд Тойнбі, Іван Павлов («джерелом фашизму став більшовицький переворот у Росії»), Норберт Нойхауз, Джона Ґолдберґ, Джордан Б. Пітерсон чи Ален де Бенуа. І, хоч, багато перших ідеологів фашизму черпали своє натхнення у творах правих філософів, як то Фрідріх Ніцше чи Юліус Евола, сама ідеологія у своїй суті зародилася як реакційна та оманлива, тобто ліва (причому, як ідеологія лівої — Соціалістичної партії).
Відтак, до основних ознак фашизму належать:
1. Псевдотрадиціоналізм. Зацикленість на вибірковій традиційності (старій чи новопридуманій), втрата зв'язку із першоосновою, але культивування звичаю без його конечного розуміння - «звичай заради звичаю». Відтак, розвиток вчення неможливий, адже певну (вигідну фашистам) «правду» було оголошено раз і назавжди, і все, що можливо зробити - продовжувати повторення недозрозумілого «одкровення». Це зближує фашизм з семітським культом пророків («боже одкровення») і віддаляє від европейських політеїстичних язичницьких культів, які не мали кимісь даних / проголошених істин, а перебували у постійному розвитку, беручи натхнення у природності.
2. Ультраконсерватизм. Відмова від модернізму, розвитку, еволюції, поступу. Раз дана «правда» не може бути змінена, замінена чи переосмислена. Відкидання критики, адже критичність шукає відмінності, порівняння, що веде до модерності, поступу. У модерній культурі наукова спільнота вважає незгоду інструментом для заохочування розвитку вчення. Для фашизму незгода є зрадою.
3. Ірраціоналізм. Звичай заради звичаю. Дія заради дії. Ніякого критичного мислення, жодного сумніву. Раз дана «правда» не терпить запитань. Заперечення законів природи, спроби будувати «новий лад», при тому руйнуючи чи підміняючи природні основи суспільства. Звертання до емоцій, їхнє спрощення та чітка, хоч і непряма, реґламентація.
4. Ксенофобія та альтерофобія. Штучна гра на природних стадних рефлексах, на страху іншості. Семітська установка виключності, винятковості. Нав'язування спільного низького стандарту ідентичності, оголошення всіх інакодумців ворогами. Витворення явищ зовнішнього та внутрішнього ворога, з яким «потрібно невпинно боротися». Зациклення на конспіраціях, змовах.
5. Комплекс меншовартості. Постійна потреба у приниженні ворога, як «відплата за роки (століття, тисячоліття) принижень». Послідовники фашизму водночас мають відчувати і тиск ворога, і, що вони можуть його подолати (через постійну зміну риторики, ворог водночас є надто сильним і надто слабким). З комплексу меншовартості виходить надута «елітарність», яка проявляється через зневагу до слабших, чи тих, хто в силу обставин не дасть здачі. За типовою фашистською ідеологією, послідовник належить до «найкращого народу / класу в світі», члени організації чи партії є «найкращими громадянами», а кожен громадянин може (і навіть мусить) стати членом партії чи організації.
6. Перманентна / постійна війна. Немає «боротьби за життя», є тільки «життя для боротьби». Гіпертрофований і перекручений культ героїзму, причому героєм можна стати не завдяки постійному прижиттєвому чину, а внаслідок навіть безглуздої смерті, але во ім’я ідеї / нації / держави / бога, що відображає не героїзм природний, язичницький, а семітське мучеництво. Культ смерті також сублімується через питання сексу: сувора регламентація сексуальності, зосередження на окремих питаннях, нав'язування гіпертрофованих поглядів (наприклад, насаджування лгбт-ідеології). Боротьба націй, боротьба класів, боротьба ідентичностей як самоціль, але не як інструмент. Має алюзії до семітської ідеології радикального дуалізму, постійної боротьби «добра» зі «злом», в той час як язичництво зосереджене на питаннях гармонії / рівноваги та розвитку.
7. Тоталітаризм. Зрівняйлівка та колективізм. Зведення різноманітності особистостей, ідентичностей та народів до єдиного образу. Окремі особи не мають прав чи власної волі, є тільки народ / нація / держава / клас, неподільний і як результат концентрації «суспільної волі». Підміна «волі народу» волею керівників організації, партії. Масовий ідеологічний терор. Узурпація громадської думки: окремі діячі проголошують себе «активістами», «лідерами громадської думки», а потім виявляється, що вони і є «народ».
8. Новомова. Прості «квадратні» формулювання, табу та цензура, підміна та спрощення понять, з метою обмеження інструментів критичного мислення та контролю над семантичним полем.
Рідко буває «чистий» фашизм — зазвичай, він фраґментарний, частковий. Навіть кілька його ознак не можуть бути підставою для звинувачення у явищі, хоча ознакою тривожних тенденцій є. Це важливо розуміти, адже, як зазначив Умберто Еко, «хоча політичні режими можна скинути, а ідеології – розкритикувати та делегітимізувати, за режимом та його ідеологією завжди ховається спосіб мислення і відчуття, набір культурних звичок, туманність незрозумілих інстинктів та незбагненних потягів». Відтак, бентежать не тільки альтерофобія, ірраціоналізм, войовничість, тоталітарність різноманітних «антифашистів», ґендер-активістів, «борців за соціальну рівність» тощо, не тільки їхня новомова із словниками табуйованих / цензурованих «нетолерантних» слів, скільки мовчазливе потурання загалом. Виходить, цей загал є настільки слабким, що потребує і навіть заслуговує на «домінаторів», як квінтесенцію колективного фашизму.
Хунта буде?
.
зображення: частина обкладинки книги Джони Ґолдберґа «Ліберальний фашизм»
Борис ЯВІР ІСКРА
Помилкою багатьох філософів було і є не пізнавати суті питання. Вони часто вловлюють зовнішні ознаки, не вміючи проникнути в глибину. Саме тому багато з тих, хто пише про фашизм, пишуть про нього як про частину правої ідеології, хоч, насправді, фашизм переважно лівий, і псевдоправий.
Ідеологія фашизму тільки ззовні, через примарні алюзії до основ правої ідеології, здається правою (як то вважали Метью Лайонс, Умберто Еко), насправді ж вона “загальна”, навіть більше — вона ліва, адже, якщо права ідеологія за основу має природність, то фашизм, навпаки, або підміняє, гіпертрофує, збочує природність, або ж бореться з нею, що є ідеологічним лівацтвом (матеріалізація людини, відкидання духовності, боротьба із ієрархіями та природними ролями, тощо). Дуже гарно (власне гарно, але не зовсім правильно) ознаки фашизму вказав Умберто Еко. Але він, обдурений тоді ще не до кінця зрозумілими подіями початку та середини 20го століття, не заглянув в суть явища, і, тим більше, не спрогнозував, що з часом фашизм сам проявить свою лівацьку натуру, про яку прямо чи побіжно висловилися Арнольд Тойнбі, Іван Павлов («джерелом фашизму став більшовицький переворот у Росії»), Норберт Нойхауз, Джона Ґолдберґ, Джордан Б. Пітерсон чи Ален де Бенуа. І, хоч, багато перших ідеологів фашизму черпали своє натхнення у творах правих філософів, як то Фрідріх Ніцше чи Юліус Евола, сама ідеологія у своїй суті зародилася як реакційна та оманлива, тобто ліва (причому, як ідеологія лівої — Соціалістичної партії).
Відтак, до основних ознак фашизму належать:
1. Псевдотрадиціоналізм. Зацикленість на вибірковій традиційності (старій чи новопридуманій), втрата зв'язку із першоосновою, але культивування звичаю без його конечного розуміння - «звичай заради звичаю». Відтак, розвиток вчення неможливий, адже певну (вигідну фашистам) «правду» було оголошено раз і назавжди, і все, що можливо зробити - продовжувати повторення недозрозумілого «одкровення». Це зближує фашизм з семітським культом пророків («боже одкровення») і віддаляє від европейських політеїстичних язичницьких культів, які не мали кимісь даних / проголошених істин, а перебували у постійному розвитку, беручи натхнення у природності.
2. Ультраконсерватизм. Відмова від модернізму, розвитку, еволюції, поступу. Раз дана «правда» не може бути змінена, замінена чи переосмислена. Відкидання критики, адже критичність шукає відмінності, порівняння, що веде до модерності, поступу. У модерній культурі наукова спільнота вважає незгоду інструментом для заохочування розвитку вчення. Для фашизму незгода є зрадою.
3. Ірраціоналізм. Звичай заради звичаю. Дія заради дії. Ніякого критичного мислення, жодного сумніву. Раз дана «правда» не терпить запитань. Заперечення законів природи, спроби будувати «новий лад», при тому руйнуючи чи підміняючи природні основи суспільства. Звертання до емоцій, їхнє спрощення та чітка, хоч і непряма, реґламентація.
4. Ксенофобія та альтерофобія. Штучна гра на природних стадних рефлексах, на страху іншості. Семітська установка виключності, винятковості. Нав'язування спільного низького стандарту ідентичності, оголошення всіх інакодумців ворогами. Витворення явищ зовнішнього та внутрішнього ворога, з яким «потрібно невпинно боротися». Зациклення на конспіраціях, змовах.
5. Комплекс меншовартості. Постійна потреба у приниженні ворога, як «відплата за роки (століття, тисячоліття) принижень». Послідовники фашизму водночас мають відчувати і тиск ворога, і, що вони можуть його подолати (через постійну зміну риторики, ворог водночас є надто сильним і надто слабким). З комплексу меншовартості виходить надута «елітарність», яка проявляється через зневагу до слабших, чи тих, хто в силу обставин не дасть здачі. За типовою фашистською ідеологією, послідовник належить до «найкращого народу / класу в світі», члени організації чи партії є «найкращими громадянами», а кожен громадянин може (і навіть мусить) стати членом партії чи організації.
6. Перманентна / постійна війна. Немає «боротьби за життя», є тільки «життя для боротьби». Гіпертрофований і перекручений культ героїзму, причому героєм можна стати не завдяки постійному прижиттєвому чину, а внаслідок навіть безглуздої смерті, але во ім’я ідеї / нації / держави / бога, що відображає не героїзм природний, язичницький, а семітське мучеництво. Культ смерті також сублімується через питання сексу: сувора регламентація сексуальності, зосередження на окремих питаннях, нав'язування гіпертрофованих поглядів (наприклад, насаджування лгбт-ідеології). Боротьба націй, боротьба класів, боротьба ідентичностей як самоціль, але не як інструмент. Має алюзії до семітської ідеології радикального дуалізму, постійної боротьби «добра» зі «злом», в той час як язичництво зосереджене на питаннях гармонії / рівноваги та розвитку.
7. Тоталітаризм. Зрівняйлівка та колективізм. Зведення різноманітності особистостей, ідентичностей та народів до єдиного образу. Окремі особи не мають прав чи власної волі, є тільки народ / нація / держава / клас, неподільний і як результат концентрації «суспільної волі». Підміна «волі народу» волею керівників організації, партії. Масовий ідеологічний терор. Узурпація громадської думки: окремі діячі проголошують себе «активістами», «лідерами громадської думки», а потім виявляється, що вони і є «народ».
8. Новомова. Прості «квадратні» формулювання, табу та цензура, підміна та спрощення понять, з метою обмеження інструментів критичного мислення та контролю над семантичним полем.
Рідко буває «чистий» фашизм — зазвичай, він фраґментарний, частковий. Навіть кілька його ознак не можуть бути підставою для звинувачення у явищі, хоча ознакою тривожних тенденцій є. Це важливо розуміти, адже, як зазначив Умберто Еко, «хоча політичні режими можна скинути, а ідеології – розкритикувати та делегітимізувати, за режимом та його ідеологією завжди ховається спосіб мислення і відчуття, набір культурних звичок, туманність незрозумілих інстинктів та незбагненних потягів». Відтак, бентежать не тільки альтерофобія, ірраціоналізм, войовничість, тоталітарність різноманітних «антифашистів», ґендер-активістів, «борців за соціальну рівність» тощо, не тільки їхня новомова із словниками табуйованих / цензурованих «нетолерантних» слів, скільки мовчазливе потурання загалом. Виходить, цей загал є настільки слабким, що потребує і навіть заслуговує на «домінаторів», як квінтесенцію колективного фашизму.
Хунта буде?
.
зображення: частина обкладинки книги Джони Ґолдберґа «Ліберальний фашизм»
Entry tags:
На згарищі | Ціна життя
Наступного разу з ґенералом ми зустрілися після перевороту. Його вигляд, а найбільше погляд, видавали глибоку втому. Нам принесли кави, він стояв коло вікна і мені вдалося зробити кілька вдалих знимок його силуету.
- Знаєте, чого варте людське життя? Життя повнолітньої людини? - пан ґенерал дивився із свого кабінету на площу перед Галицьким палацом і випив трохи кави. - Дев'ять місяців в утробі матері, приблизно шістнадцять років виховання батьками, десять-дванадцять років навчання у школі, можливо у гімназії. Іноді - також чиєсь чи чиїсь життя: якщо при родах помре мама, чи дитиною ту людину ціною власного життя рятують від біди інші люди. Це ж стільки старань! І це все можна, зрештою, перевести у гроші - що і роблять аґенти із убезпечення. Але все відносне, бо приходить момент, коли людське життя вартує всього-на-всього одну кулю. При умові, що та куля буде влучною. Я завжди це пам'ятав. Тому все своє свідоме життя намагався, аби моє життя вартувало якомога більше невлучних куль...
© Борис Явір Іскра, «На згарищі»