![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
borys_javirдослідження науковців Університету Британської Колумбії підтвердило те, що знали люди вже тисячі років:
«Люди, які часто грають роль жертви (правдивої, перебільшеної чи неправдивої), також часто брешуть і обманюють задля матеріальної вигоди та зневажають інших. Гра в жертву пов'язана з низкою морально небажаних рис особистості, таких як нарцисизм, макіавеллізм (готовність маніпулювати та використовувати інших для власної вигоди), почуття переваги та нижча чесність і покірність.»
в контексті цього дослідження варто також згадати про "трикутник Карпмана" та явища, коли жертва сама провокує нападника, а також заохочує рятівника (якщо є три сторони; наприклад, людина-жертва шукає можливого рятівника, самостійно створюючи ситуації біди, провокуючи нападника) чи нападник і рятівник можуть виступати одною і тою самою стороною (є дві сторони; наприклад, проявляється у стосунках влади та народу, коли влада сама ж створює клопіт, який потім "героїчно" вирішує), чи, коли жертвою, нападником і рятівником є одна і та сама людина (сама собі робить клопіт, аби після певного періоду психічного упадку самій же себе порятувати).
а ще варто згадати, що на світі є релігії (наприклад, семітські - юдаїзм, християнство, іслам), ідеологія яких робить з вірних жертв, пропагує жертовність як таку, навязує почуття вини (наприклад, згадані маніпулятивні релігії містять вчення про "первородний гріх" чи "вроджену нечистість" всіх людей чи якоїсь окремої групи, етнічності, раси, професії тощо від народження, в якийсь проміжок часу тощо).
в той же час велика частина не-семітських релігій та світоглядів (наприклад, різні течії европейського язичництва) не містила та не містить таких психічно хворобливих положень, а, навпаки, виховує в людині власну відповідальність за її дії та їх наслідки.
також варто зазначити, що в останні десятиліття через різні політичні та близькополітичні рухи навязується комплекс жертви та здійснюються спроби уявним, вигаданим жертвам зрештою надати привілеїв понад загальні права людини, водночас звільняючи від тих чи інших обовязків.
варто бути пильними, не піддаватися на маніпуляції та розривати "трикутники Карпмана" - чи то політичні, чи то релігійні, чи то ідеологічні, чи то іншого, особистого, рівня.
«Люди, які часто грають роль жертви (правдивої, перебільшеної чи неправдивої), також часто брешуть і обманюють задля матеріальної вигоди та зневажають інших. Гра в жертву пов'язана з низкою морально небажаних рис особистості, таких як нарцисизм, макіавеллізм (готовність маніпулювати та використовувати інших для власної вигоди), почуття переваги та нижча чесність і покірність.»
в контексті цього дослідження варто також згадати про "трикутник Карпмана" та явища, коли жертва сама провокує нападника, а також заохочує рятівника (якщо є три сторони; наприклад, людина-жертва шукає можливого рятівника, самостійно створюючи ситуації біди, провокуючи нападника) чи нападник і рятівник можуть виступати одною і тою самою стороною (є дві сторони; наприклад, проявляється у стосунках влади та народу, коли влада сама ж створює клопіт, який потім "героїчно" вирішує), чи, коли жертвою, нападником і рятівником є одна і та сама людина (сама собі робить клопіт, аби після певного періоду психічного упадку самій же себе порятувати).
а ще варто згадати, що на світі є релігії (наприклад, семітські - юдаїзм, християнство, іслам), ідеологія яких робить з вірних жертв, пропагує жертовність як таку, навязує почуття вини (наприклад, згадані маніпулятивні релігії містять вчення про "первородний гріх" чи "вроджену нечистість" всіх людей чи якоїсь окремої групи, етнічності, раси, професії тощо від народження, в якийсь проміжок часу тощо).
в той же час велика частина не-семітських релігій та світоглядів (наприклад, різні течії европейського язичництва) не містила та не містить таких психічно хворобливих положень, а, навпаки, виховує в людині власну відповідальність за її дії та їх наслідки.
також варто зазначити, що в останні десятиліття через різні політичні та близькополітичні рухи навязується комплекс жертви та здійснюються спроби уявним, вигаданим жертвам зрештою надати привілеїв понад загальні права людини, водночас звільняючи від тих чи інших обовязків.
варто бути пильними, не піддаватися на маніпуляції та розривати "трикутники Карпмана" - чи то політичні, чи то релігійні, чи то ідеологічні, чи то іншого, особистого, рівня.
