![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
borys_javirBoris Javir
один з моїх прадідів, який народився чи то в Празі, чи то в Парижі і мав шість братів та сестер, знав 12 (дванадцять!) мов. брат мої бабці - шість. мої предки ще тому з сотню років вільно говорили галицьков, єнзікем польскім та дойч. а ваші СРСР та нєзавісімая УРСР культуру та освіту принесли? дякую за "визволення", невідомий радянський вояче!
Ден Веселов
Слово ГОДИННИК я опанував тількив школі, хоча ще довший час в повсякденному житті ним не користувався. Чому я про те пишу, та тому що змалку я знав інші відповідники цьому слову. Боронь Боже, не подумайте, що ЧАСЫ! Як затятий галичанин, я одне українське слово ГОДИННИК, міг десь розділити на декілька типів і кожен з них ідентифікувати іншим словом.
1. ДЗИҐАР – всі механізми, які показують час, але за розміром великі. Наприклад, ДЗИҐАР на Ратуши, але разом з тим і ДЗИҐАР міг бути в покої , такий з маятником.
2. ДЗИҐАРОК- це відповідно малий ДЗИҐАР, переважно носився на руці, або в кишеньци, КИШЕНЬКОВИЙ ДЗИҐАРОК, був чоловічий і жіночий.
3. БУДЗІК – то є такий ДЗИҐАР, який виконував функцію збудити галицьке паньство о певній годині, наприклад ЗА КВАНДРАС ДО ШЕСТОЇ ітд.
Я тепер починаю розуміти наскільки були багатшими в знанні мов мої предки і як я збіднів за часи окупації. І в тому числі і мовної. Моя баба Евгенія вільно могла говорити на трьох мовах(галицька, польська, по-німецки) і притому не закінчувала високих студий. А її колєжанка пані Ляморчиха, ше й вільно говорила по французки, бо працювала у Франції повією в борделі. І такі собі баби сільські сідали вмикали радейко і слухали, про шо вповідають по майже цілий Европі і свистали вони на совєцьку пропаганду. А ви будете вповідати, як мене визволили з ярма.
один з моїх прадідів, який народився чи то в Празі, чи то в Парижі і мав шість братів та сестер, знав 12 (дванадцять!) мов. брат мої бабці - шість. мої предки ще тому з сотню років вільно говорили галицьков, єнзікем польскім та дойч. а ваші СРСР та нєзавісімая УРСР культуру та освіту принесли? дякую за "визволення", невідомий радянський вояче!
Ден Веселов
Слово ГОДИННИК я опанував тількив школі, хоча ще довший час в повсякденному житті ним не користувався. Чому я про те пишу, та тому що змалку я знав інші відповідники цьому слову. Боронь Боже, не подумайте, що ЧАСЫ! Як затятий галичанин, я одне українське слово ГОДИННИК, міг десь розділити на декілька типів і кожен з них ідентифікувати іншим словом.
1. ДЗИҐАР – всі механізми, які показують час, але за розміром великі. Наприклад, ДЗИҐАР на Ратуши, але разом з тим і ДЗИҐАР міг бути в покої , такий з маятником.
2. ДЗИҐАРОК- це відповідно малий ДЗИҐАР, переважно носився на руці, або в кишеньци, КИШЕНЬКОВИЙ ДЗИҐАРОК, був чоловічий і жіночий.
3. БУДЗІК – то є такий ДЗИҐАР, який виконував функцію збудити галицьке паньство о певній годині, наприклад ЗА КВАНДРАС ДО ШЕСТОЇ ітд.
Я тепер починаю розуміти наскільки були багатшими в знанні мов мої предки і як я збіднів за часи окупації. І в тому числі і мовної. Моя баба Евгенія вільно могла говорити на трьох мовах(галицька, польська, по-німецки) і притому не закінчувала високих студий. А її колєжанка пані Ляморчиха, ше й вільно говорила по французки, бо працювала у Франції повією в борделі. І такі собі баби сільські сідали вмикали радейко і слухали, про шо вповідають по майже цілий Европі і свистали вони на совєцьку пропаганду. А ви будете вповідати, як мене визволили з ярма.
