borys_javir: (Default)
в одні із останніх вихідних червня (3 або 4 неділя, залежно в як якій країні), практично весь світ відзначає День батька.

на жаль, в суспільстві, яке тільки вважається патріархальним, а таким аж ніяк не є, роль батька у сім'ї часто применшується чи нівелюється. багато чоловіків залишаються тою чи іншою мірою витісненими із сім'ї, навіть якщо все здається "в порядку". досвід показує, що багато чоловіків ламаються швидше від жінок, неправильно шукаючи розради в поганих звичках. про це мовчать так звані захисники ґендерного рівноправ'я, а насправді просто писаки на замовлення ґрантодавців. :(
але є і гарні приклади, які виливаються у приємні життєві історії. :)

...з вдячністю своїм дідам, які, незважаючи на важкі життєві обставини, побудували доми і виростили своїх дітей (одна з дітей стала мені мамою, а інша дитина - мені татом). і з вдячністю татові, який продовжує їхню справу.

також вітаю всіх батьків. тримайтеся! ;)

хотів би мати знимку, на якій би були я, мій тато і мої діди. але нема. бо діди відійшли у кращий світ... поставлю знимку із сином, який, можливо, також стане батьком. :)


borys_javir: (Default)





у вівторок, під покровом Тюра, коли ростучий Місяць та сходяче Сонце вітало Землю, побачив світ людей Яромир Явір. нехай честь, відвага та рішучість, передані предками, завжди будуть при тобі, Сину!

borys_javir: (поет)


14 лютого. Вечір Еротичної поезії. На запрошення спраглих до поетичного слова організаторів читав свою хтиву поезію, присвячену коханій. Дякую слухачам за увагу!

* * *
Я тво́їм буду холодним жаром,
Буду пекти всі серця струни,
Ти знай, що я не дався даром,
Бо даром є лиш воля руни.

Буду я тво́їм жаром в грудях,
Буду пекти глибоко всередині...
В якийсь момент ураз почуєш -
Крила виростають на твоїй спи́ні.

Буду льодовим жаром в лоні,
Буду пекти усі твої зітхання.
Ти знай, любитимеш до скону,
Поки для світу настає світання.

Я буду зимним жаром нервів,
Буду і болем, буду й чаром.
Ти ще проситимеш перерви,
Не спинюсь я. Я буду жаром...

збірка "5 думок"

* * *
Як хтива ніч вуаль свою надіне,
Ми перетнем заборонені межі,
Мораль із законом залишим в спокої, -
Я буду гасити твої пожежі!..

В цю ніч не заснемо знов до світанку -
Мільйони зірок за нами же ж стежать,
Гріхам надамо нового відтінку, -
Я буду гасити твої пожежі!..

Відкриєм ми тайну древню науку,
Якої не вчать і в жоднім коледжі,
Злимося в єдність в солодкім цілунку, -
Я буду гасити твої пожежі!..

Горітимем разом, наче багаття -
Вимірам іншим тепер ми належим,
Ніч ця солодка - і дар, і прокляття, -
Я буду гасити твої пожежі!..

збірка "5 думок"

* * *
Тво́я спинка прогнеться, як в кішки,
І на вушко я ска́жу мур-мур,
Твоє личко осяє усмішка, -
Ех, солодкий між нами лямур.

Тво́я кров закипить ще у жилах,
Всередині буде ураган.
Я поне́су тебе, мов на крилах,
У екстазу гарячий вулкан.

Тво́ї вени наллються нестримно
Тим солодким кохання вином.
І думки усі тво́ї інтимні
Враз здадуться вмить здійсненим сном.

Ти пізнаєш страшну насолоду,
Що холодить і кидає в жар -
Тво́є тіло, мов з чистого льоду
Ще наповнить гарячий нектар.

Тво́ї пальці зігнуться судомно,
Міцно затиснуть пальці мої.
Ти застогнеш ще гучно, нескромно,
А я здійсню всі мрії твої...

збірка "5 думок"

* * *
також зачитав вірш "На моєму ліжку після тебе - рейвах" із збірки "У твоєму промінні" та вірш "Літній бриз..." із збірки "Шепіт Місяцю".
borys_javir: (Default)


в житті чи не кожного чоловіка настає момент, коли з’являється інша жінка. зазвичай, вона чи не відразу галаслива, вперта, не хоче розуміти інших і ставить свої умови. безапеляційні. в принципі, поводиться, як типова жінка. але її від того любиш не менше, ніж кохану дружину, адже вона - твоя дочка. ^_^

borys_javir: (поет)


мить безтурботності...
borys_javir: (поет)


чи я люблю читати вірші? тут я б посперечався. але я люблю їх писати і якщо випадає нагода представити твори публіці, то погоджуюся. ;)

дякую організаторам акції «Вільний мікрофон» за запрошення! :)
а Юліанці дякую за натхнення! :*

* * *
Я тво́їм буду холодним жаром,
Буду пекти всі серця струни,
Ти знай, що я не дався даром,
Бо даром є лиш воля руни.

Буду я тво́їм жаром в грудях,
Буду пекти глибоко всередині...
В якийсь момент ураз почуєш -
Крила виростають на твоїй спи́ні.

Буду льодовим жаром в лоні,
Буду пекти усі твої зітхання.
Ти знай, любитимеш до скону,
Поки для світу настає світання.

Я буду зимним жаром нервів,
Буду і болем, буду й чаром.
Ти ще проситимеш перерви,

Не спинюсь я. Я буду жаром...

© Борис Явір Іскра, 2014-02-28

borys_javir: (Default)
Про мене та мою пані Явір вийшла у газеті РІА стаття:

Також стаття є доступна на сайті видання у pdf-версії.

Для редакції РІА я подавав 10 лютого 2015 року трішки інший текст.
Його можна прочитати нижче.

Read more... )


borys_javir: (Default)


Торкнуся осені струну,
Та в серці твоїм відгукнеться.
Для тебе хмари розжену
І сонце мило посміхнеться.

Візьму тебе за руку, мила,
І проведу крізь всі дощі.
Відчуєш ти любові силу,
Яка горить в моїй душі.

Торкнуся осені струну -
В усмішці твоїй відгукнеться,
Запалить враз зорю ясну -
Любов’ю в серці розіллється.

Тебе, кохана, я пригорну,
Хвилинам ми утратим лік...
Хоч світлий день чи нічка чорна,
Тепер ми разом вже на вік...

© Boris Javir, 3-4 вересня 2014
borys_javir: (поет)


22 серпня 2014. Відвідали мистецький захід творчий БедЛаМ в кафе «Жирандоль». Дякую організаторам за запрошення. ;)
Дякую Юліанці за натхнення. :*

+++

Я тво́їм буду холодним жаром,
Буду пекти всі серця струни,
Ти знай, що я не дався даром,
Бо даром є лиш воля руни.

Буду я тво́їм жаром в грудях,
Буду пекти глибоко всередині...
В якийсь момент ураз почуєш -
Крила виростають на твоїй спи́ні.

Буду льодовим жаром в лоні,
Буду пекти усі твої зітхання.
Ти знай, любитимеш до скону,
Поки для світу настає світання.

Я буду зимним жаром нервів,
Буду і болем, буду й чаром.
Ти ще проситимеш перерви,
Не спинюсь я. Я буду жаром...
© Борис Явір Іскра, 2014-02-28
borys_javir: (поет)


19 серпня 2014. V вільний мікрофон в «Бункермуз».
Дякую організаторам за запрошення. Я завжди маю, що сказати і прочитати. ;)
Дякую Юліанці за натхнення. :*

* * *
Як весь світ вже порине в тумани,
І простелит ся ковдров пітьма,
Будеш мойов богиньов світанку,
Що до раня мене обійма.

Як навколо спалахнут вулкани,
Сивий попіл покриє міста,
Будеш мойов богиньов світанку,
Що цілує мене у вуста.

Як трощитимут все урагани,
Вибухатиме грім в небесах,
Будеш мойов богиньов світанку,
Що запалит любов у очах.

Як богів знову скинут титани,
І наступит в світах Раґнарок,
Будеш мойов богиньов світанку,
Ми разом помчимось до зірок.
© Борис Явір Іскра, 2014-03-29
borys_javir: (Default)


Ніч. Чарівна ніч допомогла влаштувати радість для коханої. Вирізані з червоного паперу сердечка покрилися компліментами для Юліанки. Вмілі руки згорнули сердечка у конвертики, які були поміщені всередину горішків. А тоді горішки покрилися золотком. А пізніше кожен горішок в часто незвичний та несподіваний спосіб був вручений коханій...

Нехай живе любов у серцях!
Дякую помічникам!
;)
borys_javir: (поет)


ІІІ вільний мікрофон. 5 віршів. дякую організаторам за запрошення!
знимки: Борис Явір, Анна Золотнюк

* * *
На зорі двадцять першого віку,
Коли час безупинно летить,
Як ж то треба любити людину,
Аби вічність стиснути у мить...

На зорі двадцять першого віку,
Як життя всіх іде врізнобій,
Як ж то треба любити людину,
Щоб в тім щиро признатися їй...

На зорі двадцять першого віку,
Коли правда є лиш на Бродвеї,
Як ж то треба любити людину,
Щоби взяти й примчатись до неї...

На зорі двадцять першого віку,
Як немає зовсім вороття,
Як ж то треба любити людину
Щоб прожити для неї життя...

© Борис Явір Іскра, 2014-03-07
borys_javir: (ціхо)


Повний місяць на вікні малює руни...
Шепіт вітру враз торкає душі струни...
Я дивлюся у глибінь темно́ї ночі...
Мовчу... мовчу про те, що сказати хочу...

Най мо́ї всі думки почує вітер...
А дощ сльозу гірку із серця витер...
Шукав тебе давно... згубився в часі...
Полетимо?.. ... Кажу, як птаха - птасі...

Сполоханий світанок намалює сонце...
І промінь несміливо загляне́ в віконце...
Душа, неначе птах - полетить в небо...
Я промовчу... хоча й сказати треба...

© Борис Явір, 13-18 червня 2014
borys_javir: (ціхо)


Для щастя і радості, для приємної несподіванки достатньо тільки трішки файної фантазії, уяви та старань. Вони завжди винагороджуються, адже щастя - це найвища нагорода. Головне - витрачений один на одного час, турбота, посмішки, добро сердець. Вони є даром, який зігріває холодними ночами та освіжає у спекотні днини...

Старанні руки вирізали кілька десятків сердець, нанесли слова, що позначають поняття, які я дарую та буду дарувати протягом життя. А хороші помічники-«аґенти» допомогли влаштувати приємну несподіванку.

| щастя | радість | спокій | повага | щирість | турбота | любов | кохання | польоти | цвітіння | тепло | дар | жар | разом | діти | сім’я | родинність | дотики | всесвіт | подихи | майбутнє | цілунки | творчість | задоволення | самореалізація | назавжди | підтримка | милість | шаленість | душевність |

Побільше б кожному з нас щастя! Звичайного, незвичайного і надзвичайного! ;)

PS: Люблю... :*
borys_javir: (ціхо)


акварель
borys_javir: (ціхо)
DSCF5359_2

Візьму тя за руку - піднімемось в небо,
В наш космос безмежний, де лиш ти і я.
Його ми примножим, його розбудуєм -
В нас буде найкраща у світі сім’я.

Нам до неба - рукою подати.
Ніжно-ніжно тебе обійняти.
Міцно-міцно тебе цілувати.
Спільні крила - разом літати.

Погляди наші у диво задивлені,
Майбутнього спільного наше чудо.
Я певен, кохана, досягнемо щастя.
Все лиш найкраще у нас, мила, буде.

Нам до неба - рукою подати.
Ніжно-ніжно тебе обійняти.
Міцно-міцно тебе цілувати.
Спільні крила - разом літати.

І так ми пліч-о-пліч шляхом у майбутнє
Будем прямувати до спільних вершин.
Досягнемо щастя, досягнем й достатку -
Доля нам в поміч і в поміч часу плин...

© Борис Явір Іскра, 2014-04-24
borys_javir: (ціхо)


Твій сон намалює в уяві мене,
Мій сон тебе мені намалює,
У нім пригорну тебе я до серця.
Ніжно-ніжно, мила, поцілую...

Літо почнеться у наших обіймах,
Літо почнеться на наших вустах,
Розпалим сотні вогнів ми купальських
У наших, кохана, наших серцях...

Вогні полікують рани душевні,
І шрами минулі зникнуть навік.
Бу́ду тобі дарувати лиш щастя
Сяйво полине з-під твоїх повік.

Так дивно буває, зустріч єдина
Сенсу додасть у буденне життя.
Тобі я віддам дари свого серця,
Найкращі в світі - свої почуття.

Ми пройдем разо́м і там, де закрито,
Крізь небачених сотні́ перепон.
Знаєш кохана, ми все подолаєм,
До щастя минули вже рубікон...

© Борис Явір Іскра, 2014-04-18
borys_javir: (ціхо)


І кожен раз, неначе вперше,
І кожна вічність, наче мить,
І кожна мить, неначе вічність -
Солодким хмелем час п’янить.

*Ми подолаєм кілометри
Одне одному назустріч...
І ми пройдемо кілометри,
Ідучи разом, пліч-о-пліч...

Дивлюся в очі, наче вперше,
Мов вперше чую голос твій,
Щомить закохуюсь - мов вперше,
І наче перше, повен мрій...

*Ми подолаєм кілометри
Одне одному назустріч...
І ми пройдемо кілометри,
Ідучи разом, пліч-о-пліч...

Тя обіймаю, наче вперше,
І наче вперше кожен цьом,
Беру за руку тя, мов вперше,
Аби іти вперед разом...

© Борис Явір Іскра, 2014-04-12/14

Profile

borys_javir: (Default)
Boris Javir

May 2025

M T W T F S S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26 2728293031 

Syndicate

RSS Atom

Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags