Єретик

В один момент, від роздумів втомившись
Про сутність щастя і буття,
Ти раптом кинув виклик світу,
Який погруз давно в гниття,

І їх богам, таким же, як ти, смертним.
Із ляльководами ти став у бій,
Лиш хтось із тих, хто дорожив тобою,
У слід промовив тихо "стій"...

Але тобі не варто обертатись,
Ти виклик світу кинув і його брехні.
Таких, як ти, вже мабуть були сотні,
І сотні будуть, мабуть, по тобі.

Кажу ж, іди, вставай до бою,
Піднімайся із своєго гниття,
Адже боги твої завжди з тобою,
І жоден з них не хоче каяття...

Твоїм богам не треба ні молитви,
І рабство не потрібне, ані страх.
Вони завжди в тобі, їм радість твоя треба,
Й свободи щастя у твоїх очах!..

2010-02-24
Борис Явір Іскра
збірка "Праведник"