Сон "Про жінок"
9 Mar 2011 12:05 pmРаз наснилося (рання осінь 2009 року)...
Спочатку у сні через різні непорозуміння дівчина, яку я любив, зі мною розходиться. Я знав точно, що вона мене любить, але через певні риси її характеру вона не захотіла бути разом. Ми інколи зустрічаємося, спалахують давні пристрасті, але через деякий час вона знов і знов каже, що нам не бути разом...
У мене зав'язуються стосунки із іншою. Вона дуже добра і дуже мене любить, дарує мені посмішки і щастя... Але моя давня любов раз-у-раз дається взнаки: під час і так не частих зустрічей ми з колишньою наче повертаємося у давнє щастя... Але наше спілкування з її ініціативи раптом переривається на довгий час, я про неї дізнаюся від когось із спільних знайомих...
Йдуть дні, місяці, роки... Мої стосунки з новою стабільнішають... Вона знає про мою трагічну любов і робить все, аби я її забув, а в моєму серці панувало щастя... Наче мить проходить час: зустрічі-побачення, спільні мандрівки, посмішки, поцілунки...
Я отримую у своєму селі, недалеко від міста, ділянку землі, починаю будівництво. Постає красивий і затишний двоповерховий будинок із мансардою, навколо сад, квіткові клумби у вигляді сонця навколо фонтану із статуєю... У садку гойдалка на двох... Така краса...
Одруження... Ми переїжджаємо у новий дім... Доладуємо його разом, спільно... Я відчуваю її підтримку, вона мою...
Народжуються діти... Спочатку чорнява дочечка, подібна до мене, потім русявий хлопчик, подібний до неї... Я наче потрапляю в рай...
Але цей рай триває не так і довго... Я не тямлю причини, але моя дружина опиняється на смертному одрі... Я в розпачі... А вона із характерними для неї витримкою та оптимізмом просить довго не тужити, а триматися і жити заради дітей...
Смерть... Розпач... Я наче попадаю у жахливий сон... Усе, що ми будували, наче розпадається... Мене підтримують її батьки, моя сестра, дочка...
Одного дня я сидів на дерев'яному порозі дому... Навколо зелень - літо... Все настільки протилежне моєму смутку — панує життя, а в моєму серці — пустка...
Коло мене гралася дочка... Вона намагалася мене розвеселити, підтримати. Моя сестра на кухні готувала обід. І раптом фіртка відкривається, на обійстя заходить колишня... Її зустрічає дочка і каже мені:
- До тебе прийшли...
Я відводжу колишню на кухню, саджу за стіл. Аби вона не бачила мого переживання, спричиненого її неочікуваною появою, я йду в садок заспокоїтися. Моя гостя питально дивиться на мою сестру, мовляв, невже він не радий її бачити, а сестра каже:
- Не зважай, йому просто дуже важко, він скоро прийде...
Між ними зав'язується розмова...
Побродивши трохи садом і посидівши на гойдалці, я заспокоююся. Йду на кухню, колишня киває головою, аби я сідав за стіл. Я сідаю навпроти неї. Вона бере мої руки в свої і каже:
- Дітям потрібна мама...
сни: "Космічна місія", "Про війну", "Про того, хто чинить шкоду", "Про жінок", "Пригоди в Тернополі", "Повернення додому", "Аґенти", "На руїнах..."
_ _ _
Борис Явір Іскра
Спочатку у сні через різні непорозуміння дівчина, яку я любив, зі мною розходиться. Я знав точно, що вона мене любить, але через певні риси її характеру вона не захотіла бути разом. Ми інколи зустрічаємося, спалахують давні пристрасті, але через деякий час вона знов і знов каже, що нам не бути разом...
У мене зав'язуються стосунки із іншою. Вона дуже добра і дуже мене любить, дарує мені посмішки і щастя... Але моя давня любов раз-у-раз дається взнаки: під час і так не частих зустрічей ми з колишньою наче повертаємося у давнє щастя... Але наше спілкування з її ініціативи раптом переривається на довгий час, я про неї дізнаюся від когось із спільних знайомих...
Йдуть дні, місяці, роки... Мої стосунки з новою стабільнішають... Вона знає про мою трагічну любов і робить все, аби я її забув, а в моєму серці панувало щастя... Наче мить проходить час: зустрічі-побачення, спільні мандрівки, посмішки, поцілунки...
Я отримую у своєму селі, недалеко від міста, ділянку землі, починаю будівництво. Постає красивий і затишний двоповерховий будинок із мансардою, навколо сад, квіткові клумби у вигляді сонця навколо фонтану із статуєю... У садку гойдалка на двох... Така краса...
Одруження... Ми переїжджаємо у новий дім... Доладуємо його разом, спільно... Я відчуваю її підтримку, вона мою...
Народжуються діти... Спочатку чорнява дочечка, подібна до мене, потім русявий хлопчик, подібний до неї... Я наче потрапляю в рай...
Але цей рай триває не так і довго... Я не тямлю причини, але моя дружина опиняється на смертному одрі... Я в розпачі... А вона із характерними для неї витримкою та оптимізмом просить довго не тужити, а триматися і жити заради дітей...
Смерть... Розпач... Я наче попадаю у жахливий сон... Усе, що ми будували, наче розпадається... Мене підтримують її батьки, моя сестра, дочка...
Одного дня я сидів на дерев'яному порозі дому... Навколо зелень - літо... Все настільки протилежне моєму смутку — панує життя, а в моєму серці — пустка...
Коло мене гралася дочка... Вона намагалася мене розвеселити, підтримати. Моя сестра на кухні готувала обід. І раптом фіртка відкривається, на обійстя заходить колишня... Її зустрічає дочка і каже мені:
- До тебе прийшли...
Я відводжу колишню на кухню, саджу за стіл. Аби вона не бачила мого переживання, спричиненого її неочікуваною появою, я йду в садок заспокоїтися. Моя гостя питально дивиться на мою сестру, мовляв, невже він не радий її бачити, а сестра каже:
- Не зважай, йому просто дуже важко, він скоро прийде...
Між ними зав'язується розмова...
Побродивши трохи садом і посидівши на гойдалці, я заспокоююся. Йду на кухню, колишня киває головою, аби я сідав за стіл. Я сідаю навпроти неї. Вона бере мої руки в свої і каже:
- Дітям потрібна мама...
сни: "Космічна місія", "Про війну", "Про того, хто чинить шкоду", "Про жінок", "Пригоди в Тернополі", "Повернення додому", "Аґенти", "На руїнах..."
_ _ _
Борис Явір Іскра