Гарне море...

      Marbella...

      Осяяна еспанським сонцем, ти ніжно гортала моє волосся своїми тендітними пальчиками...
      Хвилі моря лоскотали шкіру... Я ловив маленьких крабів, яких ти спочатку боялася, а потім уважно розглядала, тихо зойкала, коли вони намагалися тебе вщипнути і потім мило посміхалася, зрозумівши, що нічого страшного вони тобі не заподіють...
      Ти дивувалася моєму вмінню добре плавати під водою на значні відстані... Спочатку переживала, куди я зникав, але потім зустрічала мене подивом від побачених мушель та гарненьких камінців, які я знаходив на дні...

      Ми довго гомоніли у затишних кафе, сидячи одне навпроти одного і тримаючись за руки... Мені здавалося, що атмосфера привітності якимісь дивним чином окупувала містечко... Здавалося, що ці помаранчі на площі помаранч вічно стиглі, здавалося, що тут сонце завжди ніжно цілує щоки і море вічно тепле...

      Вечорами ми йшли у басейн в нашому дворі... Під світлом місяця й зірок твоя волога шкіра набиралася срібла... Я торкався твоїх губ своїми і наші спраглі тіла спліталися у незбагненну єдність...

_ _ _
2011, літо-осінь
Марбеля — Тернопіль
Борис Явір Іскра