Дорога крон-принцесо Лівтрасіру...

( текст )

вул. ТАКСКУЧАЮЗАТОБОЮ

Чудо, диво, як частина казки - то насправді легше, ніж думається. Я живу у казці і тому намагаюся час від часу втягнути в неї приємних мені людей: казка, поділена з близькими, збільшується. Збагачуються всі - той, хто дарує, той, хто отримує і навіть ті, хто помагає.

Таємна операція «вул. ТАКСКУЧАЮЗАТОБОЮ» почалася спонтанно - як і багато хорошого у житті. Малюнок на комп’ютері внаслідок вмілих рук майстра перейшов у реальність, а за допомогою швидких коліс авто доїхав до агентів, які вдало допомогли завершити процес перейменування вулицю та й навіть цілого міста.

Тепер на мапі, відомій двом серцям, з’явилася вулиця ТАКСКУЧАЮЗАТОБОЮ в місті ТВОЇХЗЕЛЕНИХОЧЕЙ.

Дякую Тій, хто надихає.
Дякую тим, хто підтримує та помагає.

Творіть дива!

© Борис Явір Іскра, 2014-04-09

Вогонь розгоряється

Разом з вітрами та пилком перших квітів,
Разом з любов’ю, що поміж нами являється,
Я бу́ду з тобою, палкий, наче літо...
Ми продовжуєм далі - вогонь розгоряється.

*Ім’ям твоїм, мила, я би назвав
Усі вулиці весняних міст.
Серце тобі я подарував
Життя вже набуло новий зміст.

Я дове́ду тебе до точки кипіння,
Тво́го цукру кристали в мені розчиняються,
Наберися хоч трішки, трішки терпіння...
Ми продовжуєм далі - вогонь розгоряється.

*Ім’ям твоїм, мила, я б назвав
Усі вулиці весняних міст.
Я серце тобі подарував
Життя вже набуло новий зміст.

Прикусиш ти губки у спразі томливій,
У волозі гарячій тіла поєднаються,
Зі ти бу́деш мною щоразу щаслива...
Ми продовжуєм далі - вогонь розгоряється.

© Борис Явір Іскра, 2014-04-09