Савин - Samhain

Савин - Samhain - початок Темної пори року.

Час Радогоста, руйнівної Сутності творення, Бога руйнування і перетворення старого, віджилого, втомленого, негідного.

В ніч на 1 листопада витончується межа між світами і мешканці потойбіччя ходять серед живих, тому в ці дні здавна вшановують покійних і готують для них частування, аби показати, що вони не забуті.

Серед ознак свята: гарбузи-світильники, свічки на могилах, маскарад, солодощі для гостей.

У слов’ян свято має назву «Діди». Посуд з їжею для предків лишають до світання, стіл після святкової вечері не прибирають.



Тисячі років тому зародилася традиція справляти в ніч на 1 листопада свято, приурочене до початку темного півріччя (в ті часи це було на молодик між осіннім рівноденням та зимовим сонцестоянням). По всій Европі в ті дні припадають святкування завершення світлої пори року та переходу в темну. То ще спільноарійське свято, адже обрядовість дуже подібна у тих европейців, які його святкують. Також, можливо, у традиції свята, наклалося кілька різних язичницьких традицій - арійські та доарійські.

Це - час Сил, які руйнують та перероджують старе, аби з рухом Сонця на весну могло зародитися, синтезуватися нове. В цю ніч виходять небіжчики чи лихі духи, які могли шукати як своїх родичів, так і зловмисників, і аби мерці не впізнали, люди вдягають маски, переодягаються у дивний, незвичний одяг.
На високих пагорбах палають вогні, коло яких збираються віряни, аби зустріти перехід в нову, "темну" пору року.

Є мало відомостей, як святкували слов'яни, але, враховуючи символіку свята та те, що саме слов’янський Радогост є сутністю, яка руйнує, нищить, вбиває, ймовірно, власне його вшановується якраз у цей час, що доволі логічно в’яжеться із культом мертвих, осінню, яка все розкладає та перегниває.

Будьте благословенні!