Словничок галицьких кулінарних діалектизмів

Словничок галицьких кулінарних діалектизмів

Авшпік (аушпік), аспік — холодець, в нас вдома авшпіком зветься спеціяльний холодець в маленьких порційних формочках

Аґрест (аґрист, аґрис, яґрус, яґрис) — аґрус

Айнтоп, айнтопф — дуже густа зупа, те що тепер часто називають “one pot dish”

Амоняк — хім. сполука яка використовується в печиві для того, щоб тісто росло. Має сильний запах, який вивітрюється після охолодження тіста

Амонячки — печиво на амоняку

Аєрконьяк — яєчний лікер

Альберти — бісквітне печиво

Андрути — перекладений вафельний торт, вафлі

Англійський перець — духмяний перець

Аниж — аніс

Арак — загальна назва алкоголю. Також відомий східний алкогольний напій на кшталт Анижівки (Ганусівки) з такою ж назвою. Див. також. Горільник.

Афини (афени, яфени, яфори) — чорниці

Афинник (яфенник) — кущі афин

—Б—

Бабка — булочка із здобного тіста, або кексик; також, вживається в сенсі запіканка — наприклад “бабка з макарану і яблук” чи “сирна бабка”

Баба — Великодній обрядовий хліб, подібний па паску, однак готувався з багатшого тіста, з більшою кількістю жовтків

Базник – бузина, Sambucus nigra

Баламут – скумбрія, риба

Бакалії — горішки, сушені фрукти, мак.. “Тісто з бакаліями” — тісто з родзинками, горішками і тп.

Байґель, бейґл — рогаль круглий, чи у формі прецля, зверху посипаний маком або сезамом. Часто є основою для канапок — Б. розрізають, намащують маслом чи сиром і роблять канапки

Байцувати (м’ясо) — маринувати, щоб зкрушіло

Баняк — горщик, казанок

Балабухи, балабушки — тістечка або булочки, зроблені нашвидкоруч

Бараболя, бульба — картопля

Бібкове (бабкове, бобкове) листя — лаврове листя

Бефштик, бефстик — біфштекс

Бараболянка, бульбянка — кишка, начинена тертою сирою бараболею, з шкварками. Спочатку підварюється, а потім смажиться чи запікається.

Біґос, бігус — тушкована капуста. Готується з квасної і свіжої капусти, з м’ясом та вуджениною (див. вудженина)

Бібулка — промокальний папір, на який викладають щось масне, щоб Б. ввібрала зайвий товщ

Бішкопти — бісквіти. Часто вживається в значення бісквітного печива, а не бісквітних коржів до торту.

Бішкоптовий — бісквітний (торт)

Бритванка — форма для запікання, переважно прямокутна або квадратова

Брецель, брецлик — закручений і переплетений обарінок, посипаний маком чи кмином. Прийшов з німецької кухні.

Бобальки — печені пампушки з маком, на Різдво

Бовлі, бовль — напій з вина, фруктів і газбульки, щось на зразок крюшону.

Бохунці — картопляні пляцки, печені без жиру на бляті

Брайтрура, байтура, братрура, рура (скорочено) — духовка

Бриндзя — бриндза, карпатський сир з овечого або коров’ячого молока, сквашений сичужним ферментом. Спочатку утворюється будз — твердий прісний сир, який потім перетирають з сіллю, утворюючи власне бриндзю. Бриндзя буває різного віку — молода, зріла і витримана.

Будз — твердий, аж “скрипучий” сир, продукт першого сквашування молока глягом. (див. Гляг)

Будин, будинь — пудинг. Також див. Накипляк. Також Б. вживається у значенні заварний крем.

Бурачки, борачки — буряки, терті на дрібній терці, з хроном, сіллю, цукром і оцтом. Див. також Цвікли.

Бульба, бараболя — картопля

Бульба в лупині (лушпинні), бульба в мундурах — картопля, зварена в шкірці

Бонбоньєрка — коробочка для цукорків

Бухти — булочки з начинкою

—В—

Ванілія — ваніль

Валок — качалка для тіста

Вар, узвар — компот із сушені (див. Сушеня, Узвар)

Веприни — агрус. Див також аґрест

Вуджений, вудженина — копчений

Вудити — коптити

Виделець — виделка

Вижилувати — витягнути жили з м’яса, почистити від плівок

Вижолобити — зробити в чомусь отвір. Наприклад “вижолобити бараболю для начинювання”

Вижерки — їжа нашвидкуруч, абияк. Також, вживається в значенні “присмалені залишки на пательні, які особливо смачно віддерти і “вижерти” 

Вистудити — охолодити

Витачати, і також вивалкувати — розкачати (див. Валок)

Вепровина, вепрове м’ясо — свинина

Воловина — яловиче м’ясо

Волоські горіхи — грецькі горіхи

Волоська капуста — савойська капуста (див. також Кель)

Вушка, ушка, ушки — маленькі варенички, із зліпленими хвостиками, переважно з грибами. Обовязковий додаток до Різдвяного борщу

—Г, Ґ—

Галка мушкательова — мускатний горіх

Ганусівка, ганижівка — горілка, настояна на анісі

Ґалярета, галяретка — желе, солодкі драґлі

Ґалянтина — рулет з дробу (індика чи курки), часом в ґаляретці

Гаманові вуха — тістечка у формі трикутника, посередині якого покладено мармоляду або тертий мак з бакаліями, а кінці загнуто вгору. Традиційні солодощі на жидівське свято Пурим

Гамати — їсти

Гечі-печі, ечі-печі — шипшина (“Гечі-печі поза плечі”)

Гвоздики — (Caryophyllus aromaticus L.), бруньки вічнозеленого дерева з родини Миртових, спеція. Додається до медівникового тіста, наприклад

Гефільте фіш — начинена риба в традиції євреїв ашкеназі

Глевілий сир – те ж, що і Зглевілий.

Гляг, ґляґ, глєг, кляг — сичужний фермент, що отримується з шлунку теляти, котре ще не їло трави. Використовується для заквашування будзу та бриндзі

Горільник — міцний алкоголь

Горіхівка, оріхівка — горіхова настоянка. Готується з молодих зелених волоських горіхів “молочної” стиглості, що збирають “на Івана”, розрізають, засипають цукорм і дають збродити.

Городина — овочі

Ґуґлі, гуглі, гуглики — кульки з м’ясного, часом рибного, фаршу, готуються з додаванням овочів і круп, часто рису

ГраматИка — гуцульська страва з квашених огірків, часнику і олії.

Ґрис — пшенична мука низького сорту, дуже груба

Ґрисік — манна каша; також дрібний помел кукурудзяної крупи (Прикарп.)

Ґрисіковий — грубого помелу

Ґоґодзи — брусниця

—Д—

Дактилі — фініки. Походить від грецького dáktylos — палець

Денстувати, денстування (від нім. Dünsten) — спосіб приготування в невеликій кількості воді або власному соці

Денстований — страва приготована способом денстування

Десер — десерт

Душений — спосіб приготування, тушкований

Душенина, душеня — страва приготована способом тушкування

Душком (випити Д.) — за один раз

Драґлі — часом в значенні студенець (див.) а часом в значенні ґаляретка (див.)

Дріб — птиця

Дрилювати (вишні, черешні, морелі) — виймати кісточки

—Ж—

Жентиця — сирватка

Желятина — желатин

Жовтець — майонез

Жолудок — шлунок

Жур — квас з житньої муки, використовується для заквашення журеку

Журек, жур — зупа на журі

—З—

Завиванець — рулет

Заєць, заяць, фальшивий заєць — страва з фаршу, печеного в формі

Загнічуватися — зарум’янитися, припектися (про хліб, наприклад)

Закалець — непропечене, глевке тісто. Часто утворюється від вогкої начинки. Щоб не було закальцю — треба підсипати сухарями чи ґрисіком.

Засипанці — страва з рідкої каші та порізаної картоплі

Засипана капуста — страва з капусти, що вариться в молоці, потім засипається пшоном. Заправляється затиркою.

Запражка — підсмажене борошно, використовується для загущування соусів. Найпростіша запражка готується з молока і борошна, з додаванням солі і спецій.

Закришка — набір зеленини та овочів, які додають до зуп і юшок. Морква, корінь та зелень петрушки, пора, селера.

Засмажка — див. wiki

Затирка —

      1. розтертий часник з салом і сіллю

      2. страва з борошна, розтертого з жовтками і звареного на воді, різновид клюсок.

Зеленина — зелень, пряні трави. Також вживається в значенні зелених салатів.

Зеленець — салата з сирих овочів. Наприклад зеленець з редьки. Також див. “сурівка”

Зглевілий сир, глевілий — дозрілий, ферментований “дикими” бактеріями сир, підсмажений з яйцями, цибулькою, приправами. Також називається “Кварґлі”.

Зимний — холодний. (Див. також “Студений”)

Зупа — перша страва, суп. Див. переписи зуп

—К—

Кав’яр — ікра

Кабеляу, кабелян — тріска

Кайзерка — кругла булка, яка мала навхресні надрізи зверху

Калакічка – жасмин

Кандибал — легко зброджений напій з цитрини та кмину. Є багато рецептів, в яких зустрічаються калина як підкислювач, кмин, насіння селери або кропу. Мав ритуальне значення, подавався на весілля, хрестини та поминки.

Каплун — спеціально відгодований когутик

Капусняк — зупа з квашеної капусти

Капшук, капшучок – трішки перестиглий огірок, в якому вже зав’язалося насіння.

Каляфйор — цвітна капуста

Калярепа — кольрабі

Канапка — бутерброд. Див. також Накладанець

Карафка — посуд для алкоголю, часто з притертим шкляним корком

Карманадлі — відбивані котлети в паніровці з сухарів

Капарство — недбальство

Кашанка — різновид кишки, з кров’ю, шкварками та гречаною (часом іншими) кашою.

Качальця – пульпети, фрикадельки

Квасок — щавель
Каля - макарони, локшина

Книдлі, кнедлі, книдлики — вироби переважно з картопляного тіста, часто з начинками, солодкими та соленими. Класичні книдлі — зі сливками

Кропка — крапля; також ефір, легендарний лемківський “напій”

Кисляк — квасне молоко

Келішок, келишок — зменшення від “келих”, див. тут

Кєль, кель — савойська капуста

Кендюх — шлунок

Кварґлі — те саме, що зглевілий сир

Кмінок — кмин

Краківська каша — січка гречаної крупи та\або зелена гречана крупа, в яку втирається жовток, потім висушується і вже аж потім вариться.

Креденс, креденц — кухонна шафа, зазвичай з 3 “поверхів” — верхні шафки зазвичай зашклені —для начиння, нижні шафки для обрусів, серветок, по середині ляда з шухлядами для видельців, ножів, тощо

Коляндра, колендра — коріандр

Компотьєрка — посуд, в якому подавався компот (наголос на першому складі).

Крухе (тісто, печиво) — пісочне. Готується з великою кількістю товщу

Кльош — тареля на ніжці, для сервірування солодкого

Конфітура — варення

Когут — півень. Також вживається в значенні “мачанка з олії і часнику”.

Кишка — страва із начинених кров’ю та м’ясом свинячих кишок.

Крупник —

      1. Зупа з крупами.

      2. Горілка на меді

Кришити — різати, подрібнювати

Крухова сіль — кам’яна сіль

Кугель — традиційна страва єврейської кухні, що є запіканкою, зазвичай з макаронів і інших додатків. Буває солодким чи соленим. Найвідоміший — солодкий Єрусалимський кугель, який готується з тонкого домашнього макарану. цукрового сиропу, родзинок та спецій.

В Галичині є багато страв, подібних на кугель — приміром “Макаран з яблуками” або “Мандибурчаник” (див.)

Кулеша — кукурудзяна каша, зварена натвердо

“Купити, як на Паску” — купити дорожче, ніж вартує

Куропатва — куріпка

—Л—

Лазанки — 1. пласка і досить широка локшина; 2. страва, запіканка з лазанок і капусти. Перепис читайте ось тут во.

Ліґуміна, легуміна —

      1. прикм. “смакота”;

      2. Дрібні ласощі (від Legume, Leguminosae — бобові. Таким цином — леґуміни це дрібні цукерки чи ласощі, які їлося “як фасольки”);

      3. Також вживалося в значенні консерви, закрутки

Леденець — див. Студенець

Лімоняда — лимонад, напій з цитрин. Див. також Оранжада.

Ліниві пироги — палюшки (див.) з сирного тіста
Ліска - ліщина

Лизень, лизак — язик

Ликавий — той, що має лико, старі здерев’янілі волокна в структурі. Наприклад, ликава редька — та, що має волокна.

Логази — ячмінна каша

Ляне, ляте, лляте тісто — рідке тісто на жовтках чи цілих яйцях, для заправляння зуп

Лямпка — те ж, що і келішок, келих.
 

—М—

Маїна — буковинський завиванець з французького тіста, начинений м’ясом та домашніми макаронами, що походить з єврейської кулінарної традиції.

Мандрики — обрядова страва на Петра і Павла, коржик із сирного тіста, часом з начинкою. А ще, Мандрики — легендарсьний львівський фастфуд в часи, коли фастфуду ще не було. Мандрики були схожі на піцу чи велику вартрушку, з різними начинками.

Мандибурчаник — пляцок з тертої картоплі. Схожий на Кугель (див.)

Мандибурка — картопля

Макаран — домашні макарони, локшина.

Макаґіґі — ласощі із маку і горіхів, заварених з густим сиропом і вистудженого, щось подібне на грильяж

Марципани — ласощі з мигдалю і цукру, в чоколяді. Часто використовують як загальну назву для ласощів, щось дуже добре

Мацьок — див. сальцесон

Мацик — сиров’ялена свинина у кендюху, що готувалась лише в деяких районах Полісся.

Мачанка —
      1. Заправка до салати з сметани, оцту, цукру і солі.
      2. Сос з грибів, підливка.
      3. Страва з домашнього сиру та сметани. Також до мачанки додають кришену зелень кропу та цибулі, вершкове масло, варене куряче яйце, заправляють меленим перцем, кмином, сіллю.

Мармоляда, мармуляда — варення

Міґдали — мигдаль

Мізерія — салатка з тонко нарізаної городини (від мізерний - дрібний, нещасний): 
      1. салатка з тонко нарізаних свіжих огірків, з цибулею і сметаною. Часом до мізерії додають помідори.
      2. салатка з тонко нарізаних хрону та буряку, заправлених сіллю, цукром і оцетом (див. цвіклі)

Медівник — медовий пляцок, з родзинками і горішками

Межений — маринований в оцеті. Зазвичай про м’ясо, дичину.

Менажниця — мисочки для сервірування закусок та салаток

Менажка — Військова металева посудина для страв, влаштована так, що в одне входить дещо друге і обняті спільноюручкою; служить для перенесення індивідуальних обідів; судки. (Словник лемківської говірки)

Муштарда, моштарда — гірчиця

Миколайчики — печиво з медового або пряникового тіста, що печеться на свято Миколая. Часто є прикрасою на ялинку.

Миска — широка і глибока тарілка, зручна до вимішування чогось. Також, таріль для рідких страв

Митка — шматинка для миття посуду. Див. також “Стирка”

Моздзір, моздір — латунна або мідна висока ступка з товкачем

Москалики — дрібний оселедець або сардинки, мариновані в оцеті.

Морелі — вишні. Часом так називають теж абрикоси

Морва — шовковиця

Моторжаники, глецики — солодка випічка, пляцок, зроблений нашвидкоруч, не за переписом (походить з Сіверщини)

—Н—

Набіл — молочне

Нагнітка —
      1. запечений сир з яйцем і маслом, обов'язкова складова Великоднього кошика (Надвірна, Тернопіль). Також, на Львівщині, називають плесканкою.

      2. Також, нагніткою називають мозіль.

Надівання — фарширування. Надіваний — фарширований

Налисник — млинець

Накипляк — пудинг

Накладанець — канапка, бутерброд

Накриття — все, що використовується для накриття (сервірування) столу — видельці, ложки. ложечки, ножі, тарелі, обрус, тощо

Ніци — тістечка—безе

Нецьки, нецки — ночви

Нуґат — дуже солодкий десерт із збитих білків, заварених сиропом і горіхів.

—О—

Обаринок, обарінок, обварінок — бублик, що готується з тіста, яке перед випіканням обвалюється. Див. також Брецель, Байґель

Огірківка — зупа з квашених огірків.

Обрус — скатертина

Озір — воловий або телячий язик. Те ж, що і Лизень (див.)

Омаста — часто в значенні “смалець”, а також “сметана”. Масний додаток до каш чи бараболі

Олива — олія

Оранжада — напій з помаранчами. Див. також Лімонда.

Оріхи — горіхи

Ості, ости — риб’ячі кості

Остистий — кістлявий

—П—

Пательня — сковорода

Палюшки — страва з картопляного тіста, відвареного в воді, пальчики

Паленичка — коржик, також печиво печене (палене) на блятови, пательні

Пантарка — цесарка

Парень — суфле, пудинг, готований на парі

Парка — овальна булка

Паприка — подрібнений червоний перець. Залежно від смаку є гостра паприка і солодка паприка.

Паприкаш — страва, що заправляється паприкою. Наприклад, паприкаш з фасолі

Паштетівка — паштетова ковбаска, паштет, заложений в кишку.

Пенцак — перлова каша. Часом, назва страви з перлової каші, сушених фруктів, меду, щось на зразок куті.

Песахівка, пейсахівка — єврейська традиційна горілка на родзинках, а також настоянка на родзинках та спеціях.

Перґамін, перґамінт — пергамент

Перекладанець — пляцок з кількох шарів з різними начинками. Печеться зазвичай окремо, потім перекладається.

Печеня — страва з запеченого цілим шматка м’яса

Підбивка, підбиваний — заправлений сметаною або запражкою. Підливка.

Підбиваний борщ — борщ з самого буряка і підбиваний сметанкою.

Пінник — десертна страва, яку готують з протертих плодів та ягід, збитих у піноподібну масу.

Піґви — айва

Пірники, пірник — медівник або медові тістечка

Пішінґер — андрути (див. Андрути), перекладені чоколядовим (див. Чоколяда) кремом

Пироги — вареники

Пишне, пихота — смакота

Платки — пластівці (вівсяні платки, платки перцю)

Плястерок, плястра — тонко відрізане щось, наприклад, м’ясо (плястерок шинки, плястра сиру)

Пляцок — солодкий або солений пиріг з тіста з начинкою

Пляцушки — смажені пляцки, млинчики

Помідор — томат

Помідорові повила — томатна паста

“Польський борщ” — борщ без картоплі, див. підбиваний.

Поташ — сода

Пора — цибуля “порей”

Полядвиця — частина вепрової, волової чи телячої туші, йде вздовж хребта і є продовженням ошийка. Також, часто у значення запеченого шматка цього м’ясива.

Пструг — форель

Пражити — кип’ятити (молоко), або смажити (каву)

Прітене молоко — кисляк з сиром і зелениною. Також, часто у значенні "пряжене молоко”

Прецель — те ж, що і брецель.

Присмачити — заправити, додати смаку

Прунелі — чорнослив, хоча це спрощене значення, бо скоріше, це вялені, а не вуджені сливки. Також часом вживається в значенні “смоква” (див. Смоква., див. Фіґи)

Птисі — еклери

Пульпети — кульки з фаршу чи звареної каші. Наприклад. Пульпети з рижу.

Пулярда — молода курка, яка ще не несеться

Пушка — бідон для молока. Часом вживається також у значенні “металева коробка для зберігання чаю, цукру, чи круп”

—Р—

Рибізлі — червоні порічки

Риванзлі — одна з назв картофляних пляцків

Ринка — нижчий банячок, переважно з довшою ручкою.

Риж — рис.

Різанці — домашні макарони

Редьковця — редиска

Ренгльот, ренкльод — великі сливи зеленого або синього кольору, мають невеличку кістку і дуже соковиті.

Роґальки — рогалики.

Розчина — дріжджова закваска для тіста

Розпровадити — розчинити

Рожа — терта рожа, розтерті з цукром пелюстки троянди певного сорту

Рондель — глибша ніж зазвичай пательня, часто з двома ручками. Зазвичай для тушкування.

Роляда — рулет.

Рольмопси — рулетики з оселедця, з надіванням з квасного огірка і цибульки

Росіл — юшка на м’ясі або овочах, бульйон

Ропа — соляний розчин, використовується для засолювання м’яса або риби.

Рура — те саме що й брайтрура.

Рурка — трубочка (рурка з кремом)

Румбарбар, рабарбар — ревінь.

Рум’янок — ромашка лікарська, чай з неї.

Румиґати, ремиґати — жувати

—С—

Салата, салатка — салат

Саламаха
      1 — великодні м”ясні смаколики нарізані вперемішку з вареними яйцями, соленим сиром запеченим в братрурі (духовці), тертим хроном.

      2 — страва з завареного окропом борошна, переважно гречаного, Заправляється засмажкою з цибульки і шкварок, часником, або подається солодкою

      3 — щось, зварене нашвидкоруч, мішанина.

Сальцесон, сальтисон — добре вимочений і вичищений свинячий шлунок, начинений привареним і посіченим свинячим м’ясом, підгарлям, салом, вухами, шпондером, заправлений перцем, сіллю і часником. Сальцесон довго варять і потім тримають під гнітом, щоб зтужавів. Те ж, що і мацьок.

Салятерка, салетерка — глибша мищинка для салатки

Сарделі — анчоуси. Також в значенні Сардини.

Селєра — селера, корінь і зеленина

Селедець — те ж що оселедець

Сандач, сондач — судак

Січеники — шницлі з січеного м’яса (себто фаршу)

Скальки, Шкальки — мідії.

Скапарити — зварити аби—як (див. також Капарство)

Склиця — десерт з сиропу, який збивається до стану піни, з різними додатками. Часом вживається в значенні “глазур”

Скляроване — розтоплене. Скляроване масло — розтоплене, але не “топлене”.

Скрушіти — стати крухим, змякнути (напр.: бейцоване мясо повинно скрушіти)

Скрутелик – роляда, рулет

Слоїк — скляна банка

Смарувати — намащувати

Сметанка — вершки

Смоква — Фіґи. див.. Також. див. Прунелі.

Сніг — збиті в піну білки

Спіжарка — холодна комірчина, в якій зберігають варення, консервовані запаси, спечені солодощі

Солонина — сало, переважно в значенні “солене сало”

Сос — соус, заправка за страви.

Сосієрка — соусниця

Старка — кожушок на праженому (кип’яченому) молоці

Стиранка, суканиці — страва з тіста, замішаного на яйцях. щипаного або тертого і звареного в молоці (див. також Затірка)

Стравоспис – перелік страв, що подаються, меню.

Студенець — холодець

Студжена риба — заливна риба

Студений — холодний (див. також “Зимний”)

Струдель — завиванець з тонко розтягненого пісного тіста, з яблуками чи іншим надіванням

Струцля — велика булка із здобного тіста, хала

Стирка — шматинка для витирання, рушничок

Сурівка, сирівка — салатка з сирих овочів, наприклад капусти, моркви. Те, що називають cole slaw

Сушеня — сушені яблука, грушки, сливки. З сушені вариться узвар (див.) Також часто назва самого узвару.

—Т—

Таця, таца — піднос

Тареля — великий таріль для сервірування

Тачати — розкачувати тісто

Тісточка — тістечка, дрібне солодке

Тримбулька — цибулька—зрізанець

Терта булка — панірувальні сухарі

Терті пляцки, тертюхи, терчаники — деруни

Теребити — чистити (картоплю, горох)

Товщ, тлущ — жир. Свинячий товщ — смалець.

Товчений перець — мелений перець

Тран — риб’ячий жир

Трускавки — полуниці

Турецькі горіхи — ліщина

Турецький горох — нут

—У—

Убити — збити в піну

Убрати, вбрати — прикрасити

Узвар, вар — компот з сушені (див.). Традиційний напій на Різдво

Утрібка — печінка

Ушки, ушка — теж що і вушка. маленькі варенички з грибами до Різвяного борщу.

—Ф—

Фасоля — квасоля

Філет, —и — філе, наприклад рибне чи м’ясне

Фіґи, фіґа — інжир. Див також Прунелі, Смокви.

Фляк, фляки, флячки — страва з вареного і тушкованого телячого шлунку, те ж що і “рубці”. Також вживається для означення плівок, що зрізаються з м’яса.

Форемка — невелика форма для випікання

Французьке тісто — листкове тісто

—Х—

Хала — плетена здобна булка, заплетена в коло або колач, походження хали має єврейське коріння

Хруставки — черешні з щільною м’якіттю (див. також Черехи)

Хруставка — кісточка або хрящик

Хохля, кохля — ополонник

Холодник — холодний борщ або зупа, готується переважно в спеку., на росолі, буряковому квасі або квасному молоці

—Ц—

Цвіклі — бурячки з хроном, заправлені сіллю, цукром і оцетом

Цвібак — бісквіт із сухофруктами. Особливістю цвібака є те, що після випікання його ріжуть і підсушують в рурі скибочками. Від нім. zweiback — сухар

Цвіти — квіти

Цибулячки — крухе печиво з цибулею і маком

Цинадри, ценадри, Цинадерки — нирки

Цикати — цукати

Цимес – солодко-гостра страва єврейської кухні. Вживається в переносному значенні як означення чогось надзвичайно смачного.

Цинамон — кориця

Цитрина — лимон

Цитриновий квас (квасок) — лимонна кислота

Цукор—мучка — цукор—пудра

Цукор в костках — цукор в кубиках
Цукорки - цукерки

—Ч—

Черехи — черешні. Клепарівські черехи — ендемічний сорт львівського гібриду вишні з черешнею, які були особливо “грубі” і соковиті.

Чмілюх — пташка, часом фігурює в старих переписах

Чир — страва з кукурдзяного борошна, звареного в підсоленому молоці

Чоколяда, чеколяда, чикуляда — шоколад
Чорниці - ожина

Чубата ложка — ложка “з гіркою”. Відповідо “нечубна ложка” — пласка, без гірки.

—Ш—

Шальотка — цибуля сорту “Шалот”

Шампіон — печериця

Шницлі — часто в значенні “котлети”. З фаршу, січеного або відбитого м’яса

Шкварки — висмажені кусочки сала

Шмальц — курячий витоплений товщ (євр.)

Шмельц — непотріб

Шодо — збите вино з яйцями і цукром, солодка поливка

Шпарагівка — стручкова фасоля

Шпараґи — спаржа

Шпінак — шпинат

Шпиґувати, нашпиґувати — зазвичай йдеться про те, що кусень м’яса проколюється і в отвори встромлюються (нашпиґовуються) інші додатки — морква, часник, сало.

Шпондер — частина свинячої туші, сало з прожилками м’яса

Шпундри, шпундра — страва з м’яса, тушкованого з буряками і в буряковому квасі

Штанґєль , штанглики — солене печиво чи булка у формі палички

Штуфада — шпигована волова печеня

Шум, шумовиннє — піна

Шумівка — ложка з дірками для знімання шуму з росолу

Шухи — варені терті буряки з підпеньками і тушеною цибулею (на Святвечір).

Шушеребки – гриби ось такі

—Щ—

Щівник, щавник, щав — щавель. Див. Квасок

Щупак — щука

Щебелівська салата — салата із цибулі, заправленої цукром,

сіллю, оцтом і паприкою (іноді з олією або сметаною)

—Ю—

Юрашок, юрашки — пряник, який продавали на храмовий празник під церквою Юра

—Я—

Ябчанка, япчанка —
      1. зупа з перетертих яблук, заправлена молоком і борошном.
      2. охолоджений десерт з яблук, різновид пінників.

Ябчаник — яблучний пляцок

Яворівський пиріг — традиційний для Галичини пиріг з гречки, картоплі та шкварок. Має багато назв та багато регіональних відмінностей. В Польщі має “брата” — Більгорайський пиріг.

Яськи, ясьок — велика біла фасоля

Ярина — овочі, те ж що городина; те, що виростає першим весною на городі

Ярмуж —
      1. Капуста Грюнколь (Кале).
      2. Яре жито.

Яфори, яфени — чорниці. Див. аткож Афини

Авторка: Пані Стефа, доповнення: Boris Javir.