borys_javir: (molfar)
[personal profile] borys_javir
Свято пробудження природи: як рідновір із Тернопільщини відзначає весняне рівнодення | suspilne.media

20 березня рідновіри відзначають весняне рівнодення. На Тернопільщині день пробудження природи святкує краєзнавець і рідновір Борис Явір.


Свято пробудження природи: як рідновір із Тернопільщини відзначає весняне рівнодення
 
За його словами, в цю пору земля пробуджується після зими. Відзначати весняне рівнодення почали приблизно 5 тисяч років тому.
 
“Вперше про це згадують у записах часів Вавилонської цивілізації. Вавилоняни переказували, що в богині Істар – "Осяйна" (відповідник планети Венери), була сестра, володарка підземного світу – світу мертвих. Коли Істар прийшла у її володіння, сестра її вбила поглядом смерті й підвісила на стовпі на гаку, тобто розіп’яла. Через три дні Істар воскресла. Це відбулося у час весняного рівнодення. В Європі Венеру називали Остарою (германці), Аустрою (литовці), Утренньою (слов’яни). Ці імена виводяться зі спільного кореня і прямо чи опосередковано означають "осяйна", "світанкова". Ім'ям богині Остари назване свято Великодня у германомовних народів - Easter, язичницький варіант якого відзначається на весняне рівнодення. Також символічно вшановують весняне Сонце – потужну силу, яка пробуджує землю і дає енергію для розвитку і яріння всього живого”, – розповідає Борис Явір.

“Свято пробудження природи”: як рідновір із Тернопільщини відзначає День весняного рівнодення

 
Чоловік каже, весняне рівнодення також є святом плодючості, зачаття "нового Сонця", адже через 9 місяців відзначають Різдво. Саме ці обставини визначають основний зміст традиційних святкувань.
 
“Чоловіки гучними дзвонами, імітуючи весняний грім, вітають весну і символічно допомагають "відкривати небо" – випускати сонячне тепло і птаство з вирію, пускати весняні дощі, які "запліднюють" землю. Жінки завчасно роблять писанки й крашанки, як символ родючості і побажання щедрого на дари землі й природи року, печуть солодкі обрядові хліби з солярними прикрасами. Для дітей випікають жайвори, з якими малеча запрошує весну й птаство до повернення".
 
Борис Явір розповідає, для нього весняне рівнодення – це свято перемоги тепла над холодом, свято приходу весни, адже настає астрономічна весна. Також, це – свято надії на добре літо.
 
“Ранкова зоря з Місяцем виступають супутниками у слов'янському фольклорі, а їхнє поєднання, як символ, було гербом в галицьких хорватів. Зокрема, цей символ є у першому відомому гербі Теребовлі, гербі Тернополя – “Леліва”. У балканських хорватів відомий з 11 століття нашої ери. Ця зоря стала частиною гербів багатьох шляхетських родин з галицьких земель. Відтак, для мене, рівнодення весняне, як правдивий Великдень – свято Тернополя та всіх поселень, які бережуть історичні герби предків”.

“Свято пробудження природи”: як рідновір із Тернопільщини відзначає День весняного рівнодення

 
Борис Явір розповів, весняне рівнодення святкує зі шкільних років:
“До того, як у мене народилися діти, я їздив на старослов'янські чи ще давніші святилища нашого краю. Я мандрував, очищувався від негативних думок, пізнавав свій край. Тепер святкую у сімейному колі. Ми робимо писанки чи крашанки, я розповідаю дітям про давні звичаї та міфи, споживаємо святкову їжу – яйця, ковбаски та іншу їжу. Думаю, що в майбутньому також будемо мандрувати на стародавні святилища – нехай тільки діти підростуть”.


This account has disabled anonymous posting.
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting

Profile

borys_javir: (Default)
Boris Javir

May 2025

M T W T F S S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26 2728293031 

Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags