Руни

30 May 2011 07:12 pm
borys_javir: (molfar)
[personal profile] borys_javir

Давнина

Поміж темних ялинок галявина заливала ся гарячим світлом ватри. Кілька зацікавлених постатей сиділо коло волхва, а той витягав з мішечка щось, що нагадувало камінці чи шматочки дерева з вишкрябаними буквами. Кілька осіб сиділи навколо вогнища, час від часу підкидали дрів і мляво розмовляли. Подалі від гурту співплемінників стояв чужинець. Він поважно спостерігав. Волхв давав якійсь поради, на що слухачі задумано кивали головами...


Пізніше мандрівник напише: «Передбаченню і киданню на долю вони приділяють увагу більше за інших. Їхній метод кидання на долю простий: вони зрубують гілку з плодового дерева і ділять її на маленькі шматочки, які маркують певними відмінними знаками і розкидують довільно на білу матерію. Після цього, священик громади, якщо з долею радилися привселюдно, або батько сім'ї, якщо це робиться для себе, після закликання богів і з очима, піднятими до небес, витягують три шматки, по одному за раз, і тлумачать їх відповідно до знаків, попередньо на них нанесених»*.


І ніч ховала у сивому від місячного сяйва тумані обвіяні гарячим полум'ям постаті...


Поклик

Тому багато років у комп'ютерному класі університету я побачив відкриту інтернет-сторінку про кельтську культуру взагалі і руни зокрема. Я зберіг її собі на флеш-пам'ять, хоч і не дуже орієнтував ся, що це таке. Я мав тверде відчуття, що ці відомості мені ще пригодять ся, але як і коли — най доля підкаже сама.


Через кілька років я з друзями проводили табір “Серце Вовка” на середньовічну тематику із використанням рольових ігор та елементів історичної реконструкції. В часі теренової гри було використано “магічні” знаки, які я називав рунами і які певним чином було подібні на колись побачений мною футарк...


Потім я готував подібний до попереднього табір “Викрадена корона”. Якось зайшов у магазин і дивив ся за цікавими книгами про Середньовіччя. Нічого цікавого не трапляло ся. Погляд впав на якусь велику книгу, я її хотів взяти, нахилив до себе. І враз, з поміж книжок прямо в руки влізла невеличка “Книга рун”. Саме з нею я пішов додому...


Я читав її вдома, в селі, в потязі. Я наче заповнював ту нішу у знаннях, яка вже віддавна великим знаком питання ятрила свідомість. Згадав за ті руни із сайту про кельтську міфологію та зробив свою першу книжечку із трактуваннями рун. А на таборі із бука, який за нордичною традицією символізує знання, витесав невеличкі пластинки, які й стали моїми рунами. Пофарбовані у синій колір неба, колір Одіна, вони служать мені й досі...

Зі мною і в дощі, і в грози, і в люту спеку, і міцні морози... Добрі помічники у життєвих ситуаціях мені й друзям... Знаю, що завжди можу розраховувати на їхню мудру пораду...

Мої руни...


Три руни

Вже добрих дві тисячі років існує спосіб гадання на рунах, коли із мішечка витягує ся три з них і їх трактує ся. Традиція давніх волхвів, знавців магії та мудрості, передає ся з покоління у покоління, творячи нерозривну єдність віків...


ᛊ, ᚷ, ᚹ. Ці три руни свого часу стали певним мислевірусом, леґендою, якими мають бути мої особисті стосунки. З якого боку б не читати цей розклáд (а традиційно читається з права на ліво), значення подібне: міцне радісне партнерство...


Ті руни є своєрідним дороговказом:

ᛊ — сонце. Символ цілісності та перемоги. Аби світити ся, сонце не докладає зайвих зусиль, воно просто світить ся, адже то його внутрішня суть. Так і в житті треба відповідати своїй внутрішній суті і не розтрачати свою цілісність на марне. Треба знайти свій шлях і бути собою.

ᚷ — дар. Символ партнерства. Спрямовує вивчати партнера і не перекладати свої обов'язки, свою роботу на когось, а також вимагати від інших менше, тоді буде кращий результат.

ᚹ — руна радості та задоволення, руна гармонії між людьми.

Знайшовши свій головний шлях у житті через партнерство отримуємо гармонію... І лиш через гармонію та партнерство можна знайти свій головний шлях у житті...


Якось раз і надовго ці руни стали тим зразком, якого я хочу досягнути. Адже щастя та мудрість — то не результат, а, радше, шлях, яким треба йти, і то постійна робота, передусім над собою...




- - -

* Тацит, «Ґерманія», розділі X.


_ _ _

2011-05-30

Борис Явір Іскра

This account has disabled anonymous posting.
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting

Profile

borys_javir: (Default)
Boris Javir

May 2025

M T W T F S S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26 2728293031 

Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags