Запалю ватру я для тебе...

[borys_javir]

Згасає день. Погруз у снігу.
Десь за вікном літають круки.
Міцний мороз щипає носа.
Беру тебе злегка за руку.

Веду по стежці за край міста,
Де пропадають всі шляхи,
І де в полях, здається, безконечних,
Горять, мов ватрою, зірки.

Заходим в сніг. Бракує плаю.
Навколо - темінь, пустота.
Та піднімаєм очі вгору -
Краса там ідеальна, і проста.

Тривожно так - стояти в тьмі.
Та стоїмо під вічним небом.
Вгорі - зірки... Горить вогонь -
Запалю ватру я для тебе.

Нехай вночі, у тьмі, в тривозі,
Вона палає крізь роки.
Тримай же ти надію світла,
Поки горять вгорі зірки...

© Борис Явір Іскра, 2014-01-22