Сон "Втеча"

наснилося у червні...

Сосновий ліс на суглинках. Жовта земля, посушлива погода. Парить. Десь за спиною — мексиканський кордон. Я і мій друг пристрелили якогось штемпа. Він був наче з мафії, але пов'язаний з урядом, тому нас точно будуть шукати. Той гад нас переслідував, але ми зробили засідку. Пташка попалася... Закопали у лісі...

Нас так просто не відпустять... Ні, тільки не нас... Забагато знаємо... Корумповані копи, ФБРівці, та ще якійсь аґенти будуть нас переслідувати роками. Треба тікати. Бігти із цих драних Штатів і не оглядатися.

Світало. Друг, маючи когось у Мексиці, пішов в бік кордону. Там його вже чекали. А де чекали мене? Вдома — родичі, які нічого не знають за моє життя. Мене там швидко знайдуть. Тому я не мав залишатися вдома.

Я приїхав на хвильку. Привіз своїм якийсь подарунок, запакував особисті речі в ящик. У сумку взяв тільки найбільш необхідне та гроші на дорогу. Ящик заховав на горищі, сказав своїм, що за ним ще повернуся... Колись...

А далі — дорога. Сонячна Каліфорнія, вогні Міста Ангелів, гамірне Сан-Франциско. І Вашинґтон, оповитий зеленню лісів...

Добирався спочатку автобусами, потім попутніми авто. Зимніло. Рятувала куртка...

Завжди відчував, що за мною йде “хвіст”. Це відчуття, підкріплене заміченими автівками ФБР, гнало мене далі — до кордону з Канадою.

І ось границя. Я добрався до кордону із Канадою, аби там почати нове життя...

На переході галасливо. Водії автівок наче кудись спішать. Я пішов замільдуватися до пані, яка реєструвала тих, хто переходить кордон. Вона, перевіряючи документи, впізнала мене по знимці від уряду США, але добре розуміла, що і до чого...

Я сказав:

- Не віддавайте мене у американську в'язницю... краще у канадську...

А вона:

- Ми нікому вас не віддамо...

_ _ _

2011-06-20

Борис Явір Іскра