![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
borys_javirза останніх років 5-7 я відійшов від деяких громадських організацій. формальних чи неформальних. і не тому, що було все так зле. ні. я знайшов там багато добрих звязків, поприятелював з різними людьми, чогось навчився і чогось навчив сам. з одного боку, за згадані роки у моєму житті сталися відчутні зміни, внаслідок чого мені стало фізично не до якоїсь громадської активності, але, з іншого боку, відходу посприяли дві групи людей.
перша група - паскудники, які готові оббрехати за просто так, тільки тому, що твій колір очей, тембр голосу чи якась життєва позиція не подобаються. а, якщо ти ще якимісь чином, навіть нехотячи, перейшов комусь дорогу, то навіть у найбільш миролюбній організації, найбільш братерській і товариській чекай не просто наклепів і пліток, а анонімок в деякі "органи". і друга група - ті, якій з якоїсь незрозумілої причини вірять першій групі, навіть при близькому знайомству і довго проведеному часі разом. відсутність критичного мислення і декларованої дружності часто властива якраз тим, хто про відповідні риси кричить на весь світ. особливої прикрості додає факт, що ті наївні часто вірять і навіть возвеличують справжніх злочинців, а потурання безкарності тільки показує цинічним негідникам, що "так можна".
якась іронічна посмішка виникає, коли про деяких пройдисвітів читаєш, які вони хороші, якими були "вчителями", а сам тримав документи про їхні правопорушення чи навіть зупиняв їхню протиправну поведінку.
то ж ліпше нікуди не влазити. за ламаний гріш обмануть, зрадять, підставлять, а ті, хто вчора давав нічліг і обнімав, як брата, запхають ножа під серце.
допис не для запитань "а що сталося?". та нічого. життя сталося. може, хто з читачів задумається і просто буде старатися, як і я, триматися від негідників подалі.
