![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
borys_javir«Вони нас вітають, цілують, а ось почнуть отримувати по 200 грамів на трудодень, як ми у колгоспах, тоді дізнаються, що таке радянська влада.»
«У Польщі все ж-таки народу живеться краще, тут усе дешево: і продукти, і товари»
«У Радянському Союзі погано жити, за гроші нічого не добудеш. Дарма тільки [галицькі] селяни радіють — потім плакатимуть»
«Це вони плачуть одним оком, проте коли їх радянська влада притисне, плакатимуть обома»
Враження червоноармійців про Галичину в 1939р. Російський державний військовий архів.
«Вони ледь сунули ногами. Хоч не було жодних боїв, мали однострої як полинялі лахи, кріси не на ремнях, а на портяних пасках… Розбігаються по хатах, просять хліба…»
про зовнішній вигляд червоноармійців, за книгою Яцишин І. Один рік у Червоній Армії. Спогади. — Торонто, 1982.
Верховна Рада СРСР 1 листопада 1939 року V Позачерговою сесією проголосувала за Закон СРСР «Про включення Західної України до складу Союзу РСР із возз'єднанням її з Українською РСР» з таким текстом: «Предложить Верховному Совету Украинской Советской Социалистической Республики принять Западную Украину в состав Украинской Советской Социалистической Республики.» 15 листопада Верховна Рада УРСР погодилася на включення Галичини та Волині в склад УРСР з таки тестом: «Прийняти Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки і возз'єднати тим самим великий український народ в єдиній українській державі».
Враховуючи, що за міжнародним законодавством, закони, угоди тощо, прийняті під тиском зброї, військових дій чи на основі військових дій, завоювання, є нікчемними, Волинь та Галичина в склад УРСР входять незаконно.
«Нас визволили, і нема на то ради…»
Станіслав Людкевич, за статтею Галина Терещук. (2013-05-19). «В'язнів замуровували живцем у камерах»
