Я вірю у життя...

[borys_javir]

діалоги про...

* * *
- Немає сенсу втікати від бога...
- Чому?
- Бо втікаючи від бога ти втікаєш передусім від себе — те, що люди називають богом, божественне, насправді є у кожному з нас...

* * *
- А що для тебе бог?
- Ну, хтось каже, що бог — то любов, а в наступний момент вбиває іншого тільки тому, що той не вірить у його бога. Хтось каже, що бог — це закон, але в наступний момент робить злочин проти суспільства в ім'я свого бога. Хтось каже, що бог є всюди і все бачить, але в наступний момент шукає місце, аби від всіх, і від бога також, сховатися. Хтось каже, що бог справедливий, але в наступний момент засуджує до важкого покарання невинну людину. Хтось каже, що бога не існує, але в наступний момент здіймає зір до неба у тихій молитві...
- Це сказано про інших. А як же ти?
- Я промовчу... Най за мене говорить вітер в листі, схід сонця в горах і його захід в морі... Най за мене говорять перші весняні квіти і останні зорі перед світанком... Най за мене скаже твоє серце...

* * *
- Ваша групка нагадає якусь секту. Якщо не секту, то марґінальну релігійну організацію.
- Але ж так не є.
- Ну подивися: збираєтеся, молитеся, справляєте обряди, обговорюєте та наговорюєте на інші релігійні громади.
- Це не зовсім так...
- “Не зовсім” не приймається... І взагалі, протягом кількох тисяч років люди тільки те і роблять, що раз-по-раз змінюють назви богів та кілька моральних принципів, залишаючи майже непорушними обряди, схожі на театралізований фарс. Ідуть тисячоліття, але люди ніяк не розпрощаються із своїм самодурством. Не маючи психічної волі та сили духу вийти із власного обмеження, ви просто скачете із вогню та в полум'я. Вийдіть із цього кола!..

* * *
- Що краще: славна смерть чи ганебне життя?
- Славна смерть.
- Чому?
- Бо ганебне життя пройде, як спалах сірника.
- А славна смерть?
- Так людина житиме у серцях та пам'яті інших — смерть стане новим початком, початком славного безсмертя...

* * *
- Хіба сенс життя не в тому, аби служити богу?
- Чи може бути сенсом життя служіння комусь чи чомусь? Підпорядкування, чи навіть рабство? Ні, це не сенс життя...
- А в чому тоді?
- Аби нести світло іншим... Як сонце — воно світить для всіх, воно породжує життя і підтримує життя...

* * *
- Чому на світі так багато релігій?
- Бо з давніх часів є люди, які, попри закони логіки, намагаються привласнити собі право на істину.
- Поясни.
- Всім зрозуміло, що абсурдно привласнювати собі, наприклад, сонце чи його проміння.
- Ну так.
- Тільки уяви, на Землі знаходяться люди, які не лише заявляють непорушність свого права на сонце, а й за його світло намагаються збирати податки.
- Це ж безглуздя!
- Але саме так сталося із тим, що всі називають богом та істиною...

* * *
- Ти віриш в бога?
- У те, що ви називаєте богом - ні.
- Чому?
- Я вірю у життя. І не вірю у те, через що загинуло людей більше, ніж народилося...

_ _ _
2011 жовтень/листопад
Борис Явір Іскра