Дар богині
19 Feb 2010 09:11 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Раз у сні чи не в сні
Мов богиня прийшла,
У руках, мов зорю,
Щедрий дар принесла.
"На, - сказала, - бери,
З рук моїх оцей дар,
Будеш власть мать над всім,
І над всім будеш цар.
На, - сказала, - бери,
Вічно житимеш ти,
Буде час, наче пил.
Дар такий не знайти.
Та заввага одна,
Що ти втратиш любов,
Що у серці кипить
І палить твою кров.
Ти забудеш усіх,
Що до того любив,
Без кохання у серці
Будеш вічно ти жив.
Ти подумай лишень,
Це ж полегша тобі,
Без розлук і печалі
Коротать свої дні.
Бо любов - то є біль,
Це ніщо, це обман,
Лишень серце п'янить,
Наче сильний дурман.
А ти дар цей прийми,
Не вагайся, ах ні!
То ж на тебе вже жде
Власть на нелічені дні!.."
І замовкла в ту ж мить,
Все чекала, що я
Візьму в неї цей дар,
Що манить, як зоря.
Але ні, я не взяв.
Вгору очі підвів,
І відкинув цей дар,
Та й таке відповів:
"Нащо світ цей мені,
Все багатство, і власть?
То ж бо дар твій оцей
Зовсім щастя не дасть.
Нащо вічність мені,
Лиш мені, одному?
Вік прожить в самоті?
Я того не збагну.
Не потрібен мені,
О, підступна, цей дар!
В щасті б вік свій прожить,
І не важно, чи цар.
В щасті б вік свій прожить,
І горіти, мов грань,
І кипіти в огні
Від любовних бажань.
Бо ніщо є той біль,
Що від зрад і розлук,
Бо любов все здола,
Міліони всіх мук.
Бо любов лиш одна -
То є сила, і власть,
Від тривог усіх лік,
Лиш вона щастя дасть.
То ж бо краще життя
В парі з тою прожити,
Хто на світ цей єдина
Буде вірно любити..."
Тихо слухала це
Дивна гостя моя,
А в руках, наче дим,
Все зникала зоря.
А як згасла зовсім,
Так сказала мені:
"Без любові в житті
Беззмістовні всі дні.
Світ пустий. Це ти знав.
Ні багатство, ні власть
Не замінить любов,
Справді щастя не дасть.
То ж у серці своїм
Ти любов бережи,
Як коштовний алмаз
Ти її стережи.
Той вогонь двох сердець -
То є ключ від небес,
То найбільший є дар,
То є чудо з чудес..."
І вона відійшла...
Так скінчилася ніч.
А у моїх очах
Сяє блиск твоїх віч,
І твій посміх ясний...
Чи це сон? Може, ні...
Тільки серце "стук-стук"
У любовнім огні...
2010-02-18/19, коло опівночі
Борис Явір Іскра
збірки "З весною в серці...", "У Твоєму промінні..."
Мов богиня прийшла,
У руках, мов зорю,
Щедрий дар принесла.
"На, - сказала, - бери,
З рук моїх оцей дар,
Будеш власть мать над всім,
І над всім будеш цар.
На, - сказала, - бери,
Вічно житимеш ти,
Буде час, наче пил.
Дар такий не знайти.
Та заввага одна,
Що ти втратиш любов,
Що у серці кипить
І палить твою кров.
Ти забудеш усіх,
Що до того любив,
Без кохання у серці
Будеш вічно ти жив.
Ти подумай лишень,
Це ж полегша тобі,
Без розлук і печалі
Коротать свої дні.
Бо любов - то є біль,
Це ніщо, це обман,
Лишень серце п'янить,
Наче сильний дурман.
А ти дар цей прийми,
Не вагайся, ах ні!
То ж на тебе вже жде
Власть на нелічені дні!.."
І замовкла в ту ж мить,
Все чекала, що я
Візьму в неї цей дар,
Що манить, як зоря.
Але ні, я не взяв.
Вгору очі підвів,
І відкинув цей дар,
Та й таке відповів:
"Нащо світ цей мені,
Все багатство, і власть?
То ж бо дар твій оцей
Зовсім щастя не дасть.
Нащо вічність мені,
Лиш мені, одному?
Вік прожить в самоті?
Я того не збагну.
Не потрібен мені,
О, підступна, цей дар!
В щасті б вік свій прожить,
І не важно, чи цар.
В щасті б вік свій прожить,
І горіти, мов грань,
І кипіти в огні
Від любовних бажань.
Бо ніщо є той біль,
Що від зрад і розлук,
Бо любов все здола,
Міліони всіх мук.
Бо любов лиш одна -
То є сила, і власть,
Від тривог усіх лік,
Лиш вона щастя дасть.
То ж бо краще життя
В парі з тою прожити,
Хто на світ цей єдина
Буде вірно любити..."
Тихо слухала це
Дивна гостя моя,
А в руках, наче дим,
Все зникала зоря.
А як згасла зовсім,
Так сказала мені:
"Без любові в житті
Беззмістовні всі дні.
Світ пустий. Це ти знав.
Ні багатство, ні власть
Не замінить любов,
Справді щастя не дасть.
То ж у серці своїм
Ти любов бережи,
Як коштовний алмаз
Ти її стережи.
Той вогонь двох сердець -
То є ключ від небес,
То найбільший є дар,
То є чудо з чудес..."
І вона відійшла...
Так скінчилася ніч.
А у моїх очах
Сяє блиск твоїх віч,
І твій посміх ясний...
Чи це сон? Може, ні...
Тільки серце "стук-стук"
У любовнім огні...
2010-02-18/19, коло опівночі
Борис Явір Іскра
збірки "З весною в серці...", "У Твоєму промінні..."