Рівнодення...
27 Sep 2012 08:43 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Коли на примху лідера якогось
Яснійше сонце "змінює" свій рух...
За останній рік став свідком ситуацій, коли лідери певних об’єднань (переважно релігійного спрямування) присвоювали собі право встановлювати час астрономічних явищ, причому час неправильний, хибний. Це виглядало кумедно, але водночас і сумно. Сумно, бо частина тих людей своїх помилок не визнала і не виправилася, і далі намагається іншим втовкмачувати, що час рівнодення, наприклад, не тоді, коли він насправді. Я подібних байок наслухався, але, певно, то ще не кінець.
Час рівнодення визначається моментом, коли Сонце переходить небесний екватор, тобто днями рівнодень (весняного та осіннього) є перетин екліптики Сонця (шлях сонця небом) та екватора неба (уявне коло, яке ділить небо на 2 рівні півсфери - північну та південну). Ці положення є відносно точними, вони вираховуються як математично, так і їх можна спостерігати на небі, якщо слідкувати за ходом найближчої нам зорі. Змінюватися ці положення можуть при умові зміни земної осі чи траєкторії руху Сонця (наприклад, прецесія).
Час сонцестояння/рівнодення є однаковим на кожному конкретному меридіані (географічна довгота), а за паралелями (географічна широта) змінюється час довготи дня (коло екватора день і ніч майже постійно близькі часу в 12 годин, а чим далі від екватора, тим більша різниця - аж до полярного дня/ночі коло полюсів).
Археологічні дані дають змогу припустити, що наші предки (та й загалом давні люди) досить добре знали астрономію, орієнтувалися у небесній сфері та точно вираховували не тільки час сонцестоянь, рівнодень, а й прецесію Сонця (існування навіть примітивних, але обсерваторій дозволяє вираховувати кути астрономічних тіл над горизонтом і розраховувати їхні траєкторії, наприклад). І якщо вони знали точні положення світил на небі, то й свята, пов’язані із астрономічними явищами, святкували у відповідний час.
Тому у язичництві свята, які є астрономічно зумовленими, варто святкувати у відповідні дні (науково вирахувані), бо вийде, як у всім відомій релігії - що певний період буде додаватися різниця в часі... Природоорієнтоване язичництво завжди дружило з наукою, як способом пізнання дійсності і цю дружбу варто розвивати та укріплювати.

Післямова. За місцевим часом Сонце перетнуло небесний екватор о 17:49 22 вересня, в суботу.
_ _ _
27 вересня 2012 року
Борис Явір Іскра
Яснійше сонце "змінює" свій рух...
За останній рік став свідком ситуацій, коли лідери певних об’єднань (переважно релігійного спрямування) присвоювали собі право встановлювати час астрономічних явищ, причому час неправильний, хибний. Це виглядало кумедно, але водночас і сумно. Сумно, бо частина тих людей своїх помилок не визнала і не виправилася, і далі намагається іншим втовкмачувати, що час рівнодення, наприклад, не тоді, коли він насправді. Я подібних байок наслухався, але, певно, то ще не кінець.
Час рівнодення визначається моментом, коли Сонце переходить небесний екватор, тобто днями рівнодень (весняного та осіннього) є перетин екліптики Сонця (шлях сонця небом) та екватора неба (уявне коло, яке ділить небо на 2 рівні півсфери - північну та південну). Ці положення є відносно точними, вони вираховуються як математично, так і їх можна спостерігати на небі, якщо слідкувати за ходом найближчої нам зорі. Змінюватися ці положення можуть при умові зміни земної осі чи траєкторії руху Сонця (наприклад, прецесія).
Час сонцестояння/рівнодення є однаковим на кожному конкретному меридіані (географічна довгота), а за паралелями (географічна широта) змінюється час довготи дня (коло екватора день і ніч майже постійно близькі часу в 12 годин, а чим далі від екватора, тим більша різниця - аж до полярного дня/ночі коло полюсів).
Археологічні дані дають змогу припустити, що наші предки (та й загалом давні люди) досить добре знали астрономію, орієнтувалися у небесній сфері та точно вираховували не тільки час сонцестоянь, рівнодень, а й прецесію Сонця (існування навіть примітивних, але обсерваторій дозволяє вираховувати кути астрономічних тіл над горизонтом і розраховувати їхні траєкторії, наприклад). І якщо вони знали точні положення світил на небі, то й свята, пов’язані із астрономічними явищами, святкували у відповідний час.
Тому у язичництві свята, які є астрономічно зумовленими, варто святкувати у відповідні дні (науково вирахувані), бо вийде, як у всім відомій релігії - що певний період буде додаватися різниця в часі... Природоорієнтоване язичництво завжди дружило з наукою, як способом пізнання дійсності і цю дружбу варто розвивати та укріплювати.

Післямова. За місцевим часом Сонце перетнуло небесний екватор о 17:49 22 вересня, в суботу.
_ _ _
27 вересня 2012 року
Борис Явір Іскра