![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Бог здоровлє мусит дати...
2 Apr 2014 06:47 pm
Народний журналіст: Борис Явір Іскра: «Пригодам треба довіряти»
«Складно, коли не знаєш, що ховається за очима людей в аудиторії», – такими словами розпочав свою зустріч зі студентами та викладачами Тернопільського коледжу Університету «Україна» Борис Явір Іскра: письменник, поет, художник, мандрівник, мольфар, здійснювач мрій.
Розповідав Борис про творчий процес та спалахи іскор в душі від нього, про свої 11 виданих книг, про подорожі та мрію побувати в космосі. Читав власну патріотичну та романтичну поезію. Поділився секретом, що для поета найважче та найголовніше наважитися відкрити свою душу для інших та опублікувати свої творіння.
Роздумував разом із аудиторію про життя, його уроки любові та ненависті. Радив студентам ставити перед собою високі планки, адже це допомагає розбудити таланти та досягти омріяного. Не зупинятися перед труднощами, адже, навіть, щоб виграти в лотерею потрібно купувати квиток не один раз. Що жити й варто заради того, щоб здійснювати як чужі, так і свої мрії.
Борис Явір Іскра: «Найбільше хотілося розповісти про творчість та мандри, про натхнення від життя та його прекрасної мінливості, про враження, які завжди цінніші, ніж речі.
З людьми варто говорити про прекрасне. Воно того варте. Краса світу навколо нас – ось, що має заповнювати застиглий простір між людьми».
Ірина Скоробогата
Борис Явір Іскра, краєзнавець, поет, письменник, під час онлайн-проекту «7 Днів-Україна» «Наш Майдан» зізнався, що за останні десять днів його найбільше схвилювало революційне піднесення українців – у позитивному значенні слова. Адже коли люди піднімаються проти владних, і не тільки владних безчинств, – це є проявом громадянського суспільства.
„Люди відчули себе незахищеними, коли владні структури, передусім уряд, відмінили курс на євроінтеграцію, – зазначив Борис Явір-Іскра. – Відповідно багато з тих, котрі хотіли би вже найближчим часом бути в економічній та політичній Європі, вийшли на площі відстояти своє право або щонайменше своє бажання бути в Європі. І не дивно, що здебільшого це були студенти. Молодь багато подорожує, читає новини в інтернеті, цікавиться різними інформаційними і технічними новинками і хоче жити в більш цивілізованому, економічно розвинутішому світі”.
Події в Україні потрібно розглядати в багатоплановому аспекті, впевнений пан Борис. Зводити все до площини суто народних протестів або акцій за євроінтеграцію, буде неправильно. Впродовж останнього року, з одного боку, намітився розкол у Партії регіонів – це особливо помітно у світлі останніх подій. Адже там є промосковськи налаштовані, а й ті, що мають зиск від співпраці з Європою. Промосковьски налаштованим політикам євро інтеграція невигідна тим, що їх примусять грати за правилами, які прийняті в Європі і за якими вона вже тривалий час живе досить успішно. Люди там значно захищеніші і живуть у значно більшому достатку, ніж ми. І Україні треба до цього прагнути.
Ранок з ТТБ: Стародавні городища
22 Oct 2013 04:33 pmТернополянин Борис Явір Іскра
мріє про казку на весіллі
Борис Явір Іскра щиро вірить, що все на світі пов’язане між собою. Тому він намагається прислухатися до природи, ловлячи невимовні знаки. Окрім цього, тернополянин пише твори, шукає стародавні городища та обожнює екстремальний спорт.
Дивлячись на нього, складається враження, що «машина часу» перенесла в далеке століття, коли чоловіки обов’язково ходили в головному уборі. А з’явитися без нього в громадському місті – означало вийти на вулицю голим.
Терноплянин Борис Явір Іскра манерами своєї поведінки схожий на знатного джентльмена, котрого, як у відомому фільмі «Іван Грозний міняє професію» просто «закинуло» в наш час. Під час інтерв’ю Борис красномовно відповідав на запитання, поводився врівноважено та по-інтелігентськи. Мабуть, тим хто зустрічався з ним хоча б раз за чашкою чаю, цей чоловік запам’ятається на все життя.
У ході розмови нам вдалося багато дізнатися про захоплення талановитого тернополянина. Оскільки Борис Явір схиляється до язичництва, ми також поцікавилися, яким він бачить своє майбутнє весілля. Ексклюзивні цікавинки зустрічі – в інтерв’ю «20 хвилин».
( Read more... )
Програма «Пройди світ»: Чехія
20 Oct 2013 06:46 pmНам зараз бракує моделі держави
Борис Явір
День проголошення Незалежності України повертає пам’ять багатьох громадян нашої держави у ті буремні часи, коли розвалилась могутня імперія. Тоді дорослі і малі громадяни новонародженої України були схвильовані, адже байдужих до долі держави не було. Підтвердженням цьому є спогади наших учасників, які розповіли «Погляду» про свої переживання у цей переломний момент 22 роки тому. Хтось очікував на обіцяне владою житло, хтось – прагнув стати піонером чи комсомольцем, а ще хтось щиро вірив у те, що мрія про незалежність стане реальністю.
Незабутнім цей період став для відомого тернопільського поета, письменника, художника, хенд-мейдера, серед захоплень якого є чимало неординарних, та просто мрійника, Бориса Явора. Він щиро любить усе українське, тому період проголошення Незалежності України пригадує досить чітко, не зважаючи на те, що тоді був ще малюком.
- В 1991 мені було шість років, я досить добре пам’ятаю путчі та голодування, адже це показували по телевізору. Я цікавився громадсько-політичним життям ще тоді, хоч і його розуміння було суттєво простішим, ніж зараз…
Мене виховували у патріотично-націоналістичному дусі, дусі любові до рідного народу та рідного краю, тому звістку про розпад СРСР, який забрав мільйони життів, уся родина сприйняла позитивно. Усі тоді були наче в ейфорії. Особисто мені ті часи запам’яталися як пора великої надії на краще майбуття, як пора відкритих кордонів та пора перших підприємницьких ініціатив…
Усе було так світло, так позитивно, усі просто витали на хвилях тої ейфорії, вважаючи, що все само собою налагодиться…
Оглядаючись у минуле, можу сказати, що нам тоді бракувало моделі держави, яку ми хотіли побудувати… І зараз також нам бракує такої моделі…
Борис Явір на Великдень стріляє з пістолетів
Борис Явір – письменник.
Загалом, я не релігійна людина, але шаную Великдень, як світле весняне свято. Для мене передусім – це символ відродження природи та нового циклу життя після зими, символ перемоги світла над тьмою.
З дитинство на Великодні свята збиралися разом багато родичів. Крім традиційного гамірного застілля (коли багато людей – завжди шумно, бо всі хочуть розповісти, що в них нового) ми ще дзвонимо у дзвони та стріляємо із «пістолетів» – спеціальних пристроїв, які наповнюються сіркою й потім видають гучний вибуховий звук. Ймовірно, в такий спосіб наші предки символічно передавали звуки першого весняного Грому.
У моїй родині до кошика традиційно кладуть писанки чи крашанки, обрядовий хліб – бабку, прості варені яйці, запечений солодкий сир, м’ясні вироби (домашні ковбаса, шинка), хрін, інші солодкі та квасні овочі.
Пасху асоціюю із юдейським святом. Великдень – із загальноєвропейським загалом та слов’янським зокрема святом відродження Природи.
Найбільше з дитинства запам’яталися посиденьки за святковим столом та стрілянина із «пістолета». Завжди ходили хлопчачими компаніями та «стріляли» по всій нашій частині села, де я ріс.
Бажаю тернополянам, незалежно від конфесій та релігій, дружити із здоровим глуздом та щирим серцем і любити життя та всі його прояви. А усі свята (будь-які свята) нехай приносять тільки радість. Проводьте час у колі найближчих – тих, кому ви є підтримкою і хто є вам опорою у житті. І най все буде гаразд.
