Галицько-волинсько-чеські мовні паралелі в творах 16-19 столітть

[borys_javir]

Галицько-волинсько-чеські мовні паралелі в творах 16-19 столітть
© Юрій Повала, Борис Явір

Працюючи над деяким проектом, все більше виявляємо приналежність галицької мови до так званої чесько-словацької групи слов’янських мов.

Наприклад, на таке вказують особливості текстів Клірика Острозького, досліджені Юрієм Повалою. Клірик Острозький (рр. народження і смерті невідомі) — анонімний русинський письменник — полеміст, один із діячів Острозького літературно-освітнього гуртка. Написав дві відповіді на послання уніатського церковного діяча й полеміста І.Потія до князя К.Острозького (опубліковані в Острозі, перша — 1598 р., друга — 1599 р.). Цей псевдонім досі не розкритий.  В Полеміці Клірика Острозького, 16 ст, яка писана місцевим (галицько-волинським?) стандартом церковнослов’янської мови тих часів Юрій Повала помітив цікаві слова, які дуже виділяються з контексту того стандарту.

Зліва - слово в тексті, посередині чеський відповідник, справа - переклад українською літературною.
rychlý /рихлий — rychlý — швидкий
trvaty / трвати — trvat — тривати
opatrný / опатрний — opatrný — боязкий
přes / през — přes — через
ovoci — овочі
proroci — пророки
škaradý / шкарадий — škaredý — негарний
vedle / ведле — podle / vedle — стосовно
papež / папеж — papež — папа римський
mydlo / мидло — mýdlo — мило
tma / тма — tma — темрява
vspomenuty / вспоменути — vspomenout — згадати
vespol / веспол — spolu — разом
ku (як препозиція k-ku) — до
proto / прото — proto — тому
žrodlo / жродло — джерело
vím (já, vídaty) - знаю
patriarši / патріярші — patriarši — патріархи
horší / горший - horší - гірший
chuť / хуть — chuť — смак
panstvo / панство — stát - держава
sedm / седм — sedm — сім
tedy / теди — tedy — тоді
spojeně / споєнє — spojení — зєднання
kvoli / кволі — kvůli — через
вєзенє — vězení  — в'язниця

Доповнюють спостереження твори діячів 17 століття. Це - синкретична писемність, поезія, драматургія, белетристика: Мелетій Смотрицький (Острог); Ставровецький Кирило (Транквіліон) (Ставрів, Рівненська обл.); Захарія Копистенський – Перемишль; Касіян Сакович – Рава-Руська; Софроній Почаський – місце народження невідоме; Іоаникій Галятовський – Волинь; Антонія Радивиловського – місце народежння невідоме; Лазар Баранович – можливо Чернігівщина; Олександр Бучинський-Яскольд – місце народження невідоме; Іва́н Величко́вський – невідоме; Петро Попович-Гученський – Теребовлянський район; Дани́ло Братко́вський – Волинь; Климентій Зіновіїв – ймовірно, правобережна Україна.

Зліва - слово в тексті, посередині чеський відповідник, справа - переклад українською літературною.
Бадання – badání – дослідження
Валка – valka – війна (ймовірно полонізм)
Ведле – vedle – згідно, коло
Велице – velice – дуже
Вшитко – všechno – все
Же би – že by – щоб
Зде – zde – тут
Здрой – zdroj – течія
Ґди – kdy – коли
Ґмін – kmen – громада
Кольвек – sl. Koľvek – скільки
Лотр – lotr – негідник
Милосник - milenec – коханець
Навспак – naopak – навпаки
Неґдись – někdysi – колись
Ніґди – nikdy – ніколи
Овшем – ovšem – навпаки
Пак – pak – потім, знову
Пекний – pěkný – гарний
Пенязи – peníze – гроші
Погар – pohár – кубок
Поневаж – ponevadž – оскільки
През – přes – через
Прето – proto (sl. Preto) – тому
Рихло – rychle – швидко
Ряд – řád – порядок
Сице – sice – так
Сінь – síň – тінь
Склеп – sklep – підвал
Скутечний – skutečný – справжний, успішний
Сполечник – společník – спільник
Твар – tvář – обличчя
Худак – chudak – бідолага
Хуть – chůť – хіть, охота, смак

(на матеріалі книжки "Українська література 17ст". Київ, Наукова думка 1987р. Слова зі словника незрозумілих та діалектних слів в кінці книжки).

Що цікаво, слова так званої чесько-словацької мовної групи зустрічаються у творах і 18го століття. Серед авторів Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Ігнатій Максимович, Іван Некрашевич, Митрофан Довгалевський, Георгій Кониський, Семен Дівович, Самійло Велично, Григорія Грабянка, Василь Григорович-Барський, Ілля Турчиновський.

Зліва - слово в тексті, посередині чеський відповідник, справа - переклад українською літературною.
Борзо – brzy – скоро
Брух – břicho – живіт (лем. Брих)
Варовати – varovat – попереджувати, берегти
Ведро – vedro – погода, спека
В’єзенє – vězení – в‘язниця
Веле – vele – багато
Весь, весі – ves/vesnice, vsi – село, села
Ґдиби – kdyby – коли б
Го – ho – його
Губи – houby – гриби
Дивий – divoký – дикий
Днесь – dnes – сьогодні
Дуфати – doufat – сподіватися
Дчура – dcera – дочка
Жадний – žadný – жоден
Жак – žák – учень
Же – že – що
Живот – život – життя (загальностарослов’янське)
Кронік – kronik – хронік
Ма – má – має
Мзд – mzda – оплата
Ми – mi – мені
Моц – moc – сильно
Му – mu – йому
Мя – mě – мене
Набиток – nábytek – майно, меблі
Нех – nech – нехай
Пец – péc – піч
Потрава – potraviny – їжа
Праздний – prazný – порожний
Преце – přece – однак
Преч – pryč – геть
Риж – rýže – рис
Скушений – skušený – досвідчений
Слічне – slečna (молода дівчина) – гарне
Тераз – teraz – зараз
Ти – ti – тобі
Тук – tuk – жир
Тя – tě – тебе
Черствий - čerstvý - свіжий
Хцу – chci – хочу

(на матеріалі книжки Українська література 18ст. Київ, Наукова думка, 1983р. Слова зі словника незрозумілих та діалектних слів в кінці книжки).

І навіть більше! Слова зустрічаються у творах авторів 19 століття. Поміж них: Дмитро Маркович, Стефан Ковалів, Олена Пчілка, Наталія Кобринська, Наталка Полтавка, Андрій Чайковський, Олександр Катренко, Уляня Кравченко, Яків Жарко, Любов Яновська, Трохим Зіньківський, Дніпрова Чайка, Тимотей Бордуляк, Вячеслав Потапенко, Модест Левицький, Володимир Леонтович, Михайло Грушевський та інші.

Зліва - слово в тексті, посередині чеський відповідник, справа - переклад українською літературною.
Баєчний – baječný – казковий
Будзік – budík – будильник
Бунда – bunda – куртка
Виїмок – výjimka – вийняток
Відай – viď – може
Затрацений – zatracení – пропащий
Когут – kohout – півень
Копець – kopec – велика купа, гора
Лед – led – лід
Обрус – ubrus – скатертина
Отвертий – otevřený – відкритий
Подобáти – podobát se – бути подібним
Покій – pokoj – кімната
Повідж – pověz – розкажи
Рамена – ramena – плечі
Розказ – rozkaz – наказ
Рура – roura – труба
Талер – talíř – тарілка
Фурт – furt – постійно
Шкаредий - škaredý - страшний

(на матеріалі книжки Українська література кін. 19ст. поч. 20ст. Київ, Наукова думка, 1989р. Слова зі словника незрозумілих та діалектних слів в кінці книжки).

За словами Бориса Явора, мовця та дослідника, частина тих слів і досі побутує в Галичині, вживається населенням у говорінці. Наприклад, до відносно часто вживаних належать през (через), шкарадний (страшний), мидло (мило), тьма (темрява), к [тобі] (до тебе), седмий (від седм - сьомий), вшитко (все), жеби (щоби), ґди (коли), льотр (негідний), навспак (навпаки), ніґди (ніколи), пенязи (гроші), погар (келих), борзо (швидко), го (його), губи (гриби), днесь (сьогодні), жадний (жодний), же (що), ми (мені), мя (мене), моц (сильно), набуток (майно), п'єц (піч), прецінь (однак), преч (геть), риж (рис), слічний (гарний), ти (тобі), тя (тебе), бунда (куртка), виїмок (виняток), відай (мабуть), когут (півень), лед (лід), обрус (скатертина), покій (кімната), рамена (плечі), рура (труба), фурт (постійно) та інші. Як зазначив Юрий, найцікавіше, що всі зазначені лексичні елементи присутні і в так званій чесько-словацькій мовній групі. Також форма vím вказує на розвиток дієслівних форм на -am, -ím, -em як в чесько-словацькій групі, русинів панонських і навіть підкарпатських. Збіг? Збігів не існує.

Більшість лінґвістів ті слова скинули би на полонізацію (подібні хибні погляди часто трапляються у мовознавчій літературі), але ж слова то не польські (хіба, можливо, зі згаданих - жродло). Тобто, навіть такий короткий перелік випадкових слів із місцевих джерел 16-19 столітть вказує на тісні зв’язки мови мови галичан та південних волинян із мовами чесько-словацької групи, що не дивно, беручи до уваги етногенез слов’ян (саме землі між Карпатами та Медоборами були заселені славенами), входження Галичини та частини Волині до Великоморавської держави, а також Великої Хорватії (детальніше про це написано у раніших публікаціях Бориса Явора). Наявні археологічні знахідки вказують (зокрема, це підтвердив і археолог О.Корчинський), що єдиний культурний простір, який в 7-11 століттях був від Лужиці на заході до Збруча та Середнього Подністров’я на сході почасти зберігався і до 14-16 століть. До нашого часу відголосками тих віків залишається як історична пам'ять, втілена в переказах й легендах, так і мова, яка досить добре зберігала свою специфіку, що єднає її з мовами як західних, так і південних слов'ян (за поширеним поділом), консервуючи давні, спільні для багатьох народів, риси. Мовні джерела відсувають часові рамки спільності ближче до сучасності, тобто, до того часу, поки українофіли не згубили паростків народної - галицкої - мови...

Тож пора відроджувати занедбану галицьку мову. Це не тільки повернення до свого, рідного, але й запобігання засиллю східнослов'янських мов. Справа має перспективу, адже мова ще жива - її часто можна почути у громадських місцях, вона є незамінним атрибутом  наших забав, і в  школі можна почути її від сільських діток, особливо тих, які ростуть при дідові і бабці. Ця мова не має зникнути. Треба знайти спосіб, а головне — бажання, щоб її зберегти і розвинути. Треба повернутися до свого рідного, але несправедливо відкинутого чи забутого галицького слова, спробувати хоча б на реґіональному рівні вживати і поширювати наші галицькі слова через пресу, радіо, телебачення. Інтелігенція і, насамперед, письменники мають бути попереду відновлення ширшого вживання галицизмів у своїх творах, філологи мають укласти словники і розробити мовні засади існування забутої галицької вимови. Перехід галичан на рідну мову (і навіть латинське письмо для її запису) би наблизив нас до наших західнослов’янських мовних, історичних та генетичних родичів, а, передусім, сприяв би відродженню рідної етнічності. Вірю, що все тілько сє зачинає. Шануймо рідне. Плекаймо рідне. Хто, як не ми, галичани?...



Про рідну мову: Деякі особливості мови галичан, Коли галичани говорили галльською мовою..., Галицько-волинсько-чеські мовні паралелі 16 століття, Кавка: до мовного питанє в Галичині, Ть - кь: до мовного питанє в Галичині, Ф: до мовного питанє в Галичині.